Розділ II. Судова експертиза

Судова медицина


Загальні поняття


Термін експертиза походить від лат. expertus, що значить досвідчений. Вона передбачає розгляд, дослідження експертом якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань. Експертизу виконує експерт – це фахівець, що володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями із досліджуваних питань відповідно до ст. 69 КПК України. Експерт несе відповідальність за завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків у суді та невиконання інших обов'язків відповідно до ст. 70 КПК України.

Судова експертиза є самостійною процесуальною формою здобуття нових і уточнення (перевірки) наявних речових доказів в кримінальному, цивільному і арбітражному процесі. Суть судової експертизи полягає в аналізі за завданням слідчого (суду) досвідченою особою – експертом – матеріальних об'єктів експертизи (речових доказів), що надаються в його розпорядження, а також різних документів (у тому числі протоколів слідчих дій), з метою встановлення фактичних даних, що мають значення для правильного провадження справи. За результатами дослідження експерт складає висновок, який є одним з передбачених законом джерелом доказів, а фактичні дані, що містяться в ньому, – доказами.

Судова експертиза є найважливішою процесуальною формою використання спеціальних знань у судочинстві, внаслідок чого у розпорядженні слідства і суду з'являється нова інформація, що має доказове значення, яка не може бути отримана іншими процесуальними засобами.

Зміст предмета судової експертизи розглядають з двох позицій – наукової і практичної. З наукової точки зору предметом науки про судову експертизу є закономірності формування якостей об'єктів і їх зміни у зв'язку зі здійсненням злочину. З точки зору практичної діяльності предметом судової експертизи є фактичні дані (обставини справи), що встановлюються на підставі спеціальних наукових знань в галузі науки, техніки, мистецтва і дослідження матеріалів кримінальної або цивільної справи. Стосовно конкретної експертизи її предметом є експертне завдання, яке повинен вирішити експерт у процесі і за результатами дослідження на підставі відповідного обсягу спеціальних знань з використанням тих засобів і методів, що знаходяться в його розпорядженні.

Ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 р. дає таке її визначення: "судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства".

Судова експертиза відрізняється від інших форм застосування спеціальних знань на досудовому слідстві і від різних науково-технічних та інших досліджень, які проводяться поза кримінальним процесом. Судова експертиза суттєво відрізняється від наукової, екологічної, будівельної та інших видів експертиз, які проводяться з метою прийняття управлінських рішень.

Спеціальні знання – це професійні знання, які отримуються в результаті навчання, а також навички, які отримує обізнана особа в процесі практичної діяльності в певних галузях науки, техніки та інших галузях людської діяльності, що використовуються разом з науково-технічними засобами при виконанні експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані та перевірені практикою положення і правила, що можуть належати до певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Метою судової експертизи є отримання фактичних даних за певного справою, що розслідується. У процесі дослідження експерт з'ясовує певні ознаки, факти, закономірності, на основі яких формулюється висновок експерта відповідно до ст. 101 КПК України. З криміналістичної точки зору такий висновок є оцінкою з використанням фахових знань. А з точки зору процесуальної – оцінка експерта базується на фактичними даними, та його висновок є доказом. Відомості про факти об'єктивної дійсності, викладені у висновку експерта, представляють собою знання, достовірність яких доведена проведеним дослідженням. Саме цими фактами, як достовірним знанням, оперує слідчий та інші особи, які призначили експертизу, і використовують їх у доказі за кримінальною справою.

Значення судової експертизи у розслідуванні злочинів визначається важливістю для справи тих обставин, які можуть бути встановлені за допомогою експертного дослідження. Завдання експерта в тому, щоб встановити на основі спеціальних знань відомості про факти, які дозволяють в сукупності з іншими доказами за справою надати кримінально-правову оцінку події, встановити особу правопорушника і обставини правопорушення, пов'язані з подією злочину, і на які поширюються процесуальні правила.

Об'єктом експертизи є матеріалізовані, визначені кримінально- процесуальним та цивільно-процесуальним законодавством джерела інформації – матеріали кримінальної або цивільної справи. В якості об'єктів експертизи можуть бути: речові докази, труп, частини трупа, фрагмент місця події, зразки тощо.

Об'єкти надаються експерту, який має певні повноваження, він досліджує їх властивості і з урахуванням використаної методики, іноді змінює їх або знищує. Експерту заборонено самостійно збирати матеріали для проведення експертизи. Це не стосується, однак, використання для досліджень стандартних еталонних зразків для визначення складу речовин матеріалів, колекцій холодної зброї, волосся тварин, луски риб та інших, не пов'язаних з подією злочину предметів, а також спеціальної і загальнодоступної довідкової і нормативної технічної інформації.

Стосовно поняття науки судової експертизи, об'єкт – це рід (вид) об'єктів, якій-небудь клас, категорія предметів, які характеризуються загальними якостями. У практичній експертній діяльності – це певний предмет (предмети), які надходять на дослідження експерту. Це в основному речові докази. До них відносяться: предмети, які були знаряддям скоєння злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності. До об'єктів також відносяться події, факти, явища й інші нематеріальні об'єкти, необхідність дослідження яких у процесі розслідування потребує спеціальних знань і виконання експертизи. З'ясування цих подій, фактів, явищ й інших нематеріальних об'єктів здійснюється шляхом дослідження матеріальних носіїв інформації про них.

Об'єкти судової експертизи можна класифікувати за наступними підставами:

• об'єкт (удової експертизи загальний – матеріальний носій інформації про факти, що цікавить слідство, що досліджується в рамках експертизи, як засобу доказування;

• об'єкт судової експертизи родовий (предметний) – сукупність матеріальних носіїв інформації, об'єднаних загальними якостями, що досліджується в рамках класу, роду експертизи;

• об'єкт судової експертизи спеціальний – матеріальний носій інформації певної природи, що досліджується в рамках конкретного виду експертизи;

• об'єкт судової експертизи конкретний – індивідуально-визначений об'єкт, наданий для проведення експертизи по конкретній справі.

Галузь юридичної науки, що досліджує закономірності, методологію

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ II. Судова експертиза“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза
  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами