Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

Судова медицина

Перший етап роботи з кров'ю – виявлення її на місці події. У багатьох випадках виявлення крові не проблема, коли вона у значній кількості знаходиться на предметах обстановки місця події. Однак бувають випадки, коли крові небагато, або її сліди ретельно знищені, чи кров знаходиться на складних для її виявлення поверхнях (наприклад, на землі), або сліди крові дуже старі, чи вона піддалася певному руйнівному впливу. У таких випадках проблем з виявленням слідів крові багато.

Спочатку сліди крові виявляються візуально з використанням і без використання збільшувальних луп. Свіжі сліди крові звичайно буро- червоні або буро-коричневі. Природно, що їх зовнішній вигляд залежить від поверхні, на якій вони знаходяться, на світлому фоні кров помітніша. На темних поверхнях її краще виявляти в падаючому косо світі. Змінені плями крові можуть мати коричневий, зеленуватий відтінок, замиті плями зазвичай жовтуваті.

Погано видимі сліди крові успішно виявляються з використанням джерел ультрафіолетового освітлення, при висвітленні монохромними і лазерними пучками світла. Залежно від стану плями і довжини хвилі світла можна спостерігати свічення речовини крові або просто більш контрастне проявлення відносно фону. Пошук слідів крові, як втім і інших, повинен проводитися планомірно, тільки в цьому випадку слабко видимі сліди не будуть пропущені.

Висохлі сліди крові, в умовах неможливого їх розкладу, можуть зберігатися тривалий час і тому огляд місця події з метою їх виявлення доцільно проводити навіть через тривалий час після події злочину. Навіть якщо проводилося неодноразово прибирання у приміщенні, сліди можуть бути виявлені в різного роду щілинах, заглибленнях, за ніжками меблів тощо.

У разі виявлення слідів крові їх необхідно ретельно описати, при цьому зазначаються: форма, розміри, характер поверхні сліду по краях плями і в центрі, наявність і характер сторонніх включень і інші параметри, відповідно до конкретного випадку. Повинні зазначені координати розташування слідів крові відносно певних постійних точок обстановки місця події. Сліди крові повинні бути сфотографовані (доцільніше на кольорову плівку), необхідно використовувати масштабну лінійку. Якщо здійснюється відеозйомка місця події, то вони повинні бути зафіксовані з використанням цього методу.

Вилучення слідів крові проводиться різними методами залежно від об'єкта носія. Якщо слід знаходиться на порівняно невеликому предметі, то предмет-носій слід вилучити цілком разом з накладеннями крові. Якщо ж кров виявлена на громіздкому об'єкті, який не представляє цінності, то можна вирізати частину об'єкта-носія з слідом крові. Якщо це зробити неможливо, то сліди крові вилучають шляхом зскрібання їх або змиву марлевим тампоном, змоченим у фізіологічному розчині або дистильованій воді. При цьому разом з кров'ю у вилученому сліді накопичується речовина з якої складається предмет-носій сліду, речовина марлевого тампона і рідина, в якій він змочений. Для дослідження можливого впливу цих речовин на реакції, що застосовуються під час дослідження крові, необхідно разом зі слідом направляти в лабораторію зразки цих речовин в окремій від сліду упаковці. У випадках виявленні крові на снігу, на ґрунті та в інших подібних умовах, сліди вилучають разом з речовиною-носієм, однак таким чином, щоб цієї речовини була мінімальна кількість.

При цьому обов'язково теж брати зразки речовини-носія крові з рядом розташованої ділянки, просоченої кров'ю, але, природно, без неї. У приміщенні сніг з кров'ю тане, тому водою з кров'ю просочують марлю, потім висушують її і в такому вигляді направляють до лабораторії Взагалі об'єкти, що містять на собі кров, якщо вони вологі, перед пакуванням повинні бути ретельно просушені без прямої дії сонячних променів і на відстані від джерел тепла, бажано робити це шляхом провітрювання.

Зберігати речові докази зі слідами крові бажано в умовах, які виключають вплив на них вологи, надлишкового тепла, прямих сонячних променів, вплив хімічних речовин. Для зберігання непридатні поліетиленові й інші пакети, в яких виключено провітрювання об'єктів, так як у разі збереження речових доказів у поліетиленових пакетах відбувається їх загнивання або з'являється цвіль.

Речові докази зі слідами крові упаковуються слідчим за участю судового медика за всіма правилами, передбаченими процесуальним законом і відповідно до вимог щодо збереження слідів, наявними в криміналістиці і судовій медицині.

Упаковані відповідним чином докази направляються до судово- цитологічної та судово-імунологічної лабораторії Бюро судово-медичної експертизи у супроводі письмового направлення або постанови про призначення експертизи. Разом з цими документами експерту повинні бути направлені копії документів, в яких міститься інформація про обставини виявлення слідів крові, у відповідних випадках це можуть бути: копія протоколу огляду місця події, копія висновку з дослідження трупа, копія експертизи живої особи, інші документи. З такого роду матеріалів експерт може почерпнути інформацію про обставини виявлення слідів крові, що є важливим для вибору методики дослідження.

Речові докази, що надійшли до лабораторії реєструються відповідно до визначеного порядку. Експерт, який прийняв матеріал для роботи, ретельно оглядає упаковку. У разі її пошкодження складається письмовий документ і направляється слідчому.

Разом з речовими доказами для дослідження в необхідних випадках повинні бути направлені зразки крові або інші біологічні речовини, вилучені у підозрюваних, обвинувачених і потерпілих осіб. Процесуальний порядок вилучення зразків та відповідні криміналістичні та судово- медичні правила повинні неухильно дотримуватися. Кров у якості зразка беруть в основному з вени в кількості 4-5 мл., звичайно ж, це повинен зробити медичний працівник у відповідних умовах з дотриманням санітарно-гігієнічних норм. Якщо можливо забезпечити швидку доставку зразків в судово-медичну лабораторію, то зразки крові можуть бути відправлені в рідкому вигляді, у разі неможливості зробити це, кров повинна відправлятися у висушеному вигляді на марлі, складеній вчетверо. Зразки крові від трупа вилучає судово-медичний експерт. Разом із зразками надсилається копія документа, що свідчить про їх вилучення.

У випадку виявлення на місці події слідів, утворених речовиною, схожою на кров, слідство зацікавлене у вирішенні ряду питань, відповіді на які дозволяють, у тій чи іншій мірі наближення встановити обставини події. Зокрема, слідство цікавить наступне:

• 1. Сліди, вилучені з місця події, утворені кров'ю чи іншою речовиною?

• 2. Кому належить кров, людині чи тварині?

• 3. Якщо кров належить тварині, то якого виду ця тварина?

• 4. Яка статева приналежність крові?

• 5. Виявлена кров належить дорослому або немовляті?

• 6. З якої ділянки тіла відбувалася кровотеча?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину
  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами