Черепно-мозкова травма

Судова медицина

Черепно-мозкова травма – ушкодження черепа та головного мозку внаслідок механічної дії: ударом, стисненням, кульовим пораненням тощо.

Черепно-мозкову травму поділяють на закриту та відкриту: закрита – ушкодження без порушення цілісності м'яких покривів черепа або є рани м'яких тканин без ушкодження надчерепного апоневрозу (сухожильного шолома) (мал. 35); відкрита – ушкодження з порушенням цілісності апоневрозу, а також переломом кісток черепа.

Крововиливи, що утворилися на місці удару, в м

Мал. 35. Крововиливи, що утворилися на місці удару, в м'яких покривах голови.

Відкрита черепно-мозкова травма буває у вигляді рани з ушкодженням апоневрозу: непроникні ушкодження кісток черепа (без порушення цілісності твердої оболонки головного мозку) та проникні поранення (з ушкодженням кісток черепа, мозкових оболонок і мозку). Вона супроводжується переломами кісток склепіння, основи черепа або того й іншого разом. Переломи кісток черепа бувають: лінійні (тріщини), неповні, вдавлені, уламкові, дірчасті (сліпі, наскрізні, прямовисні) та з роздробленням. Відкрита черепно-мозкова травма має рвано-забиті рани м'яких покривів голови з переломами кісток та ушкодженням головного мозку. Можуть бути також різані рани та рубані рани. Внаслідок вогнестрільних черепно-мозкових поранень травма виникає від дії снаряда (кулі, стальної кульки, стрілоподібного снаряда тощо), що має значну пробивну силу, з утворенням значного ранового каналу або сліпого каналу, якщо снаряд був у кінці льоту. Залежно від напрямку польоту снаряда поранення можуть бути: дотичні (тангенціальні) та рикошетні (із зовнішнім та внутрішнім рикошетом).

Закрита черепно-мозкова травма буває різних видів: переломи черепа або тріщини кісток черепа, вдавлення й уламкові переломи кісток склепіння з переходом їх на основу черепа. Переломи можуть локалізуватися за ходом шва черепа – розходження швів. За рахунок протиудару виникає забиття головного мозку об кістки та оболонкові утворення в порожнині черепа. За рахунок ротації та аксіального зміщення мозку внаслідок удару виникають розриви судин, важливим є також гідродинамічний удар. Усе це може призводити до набряку та набухання головного мозку.

Судово-медична експертиза черепно-мозкової травми виконується з метою визначення характеру тілесних ушкоджень у потерпілих та причини смерті. Завдання судово-медичного експерта полягає у визначенні за особливостями ушкоджень предмета (знаряддя, зброї), яким заподіяна травма, способу нанесення травми, механізму ушкодження, місця прикладення сили й часу, який пройшов після заподіяння травми, а також у визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (з урахуванням стану потерпілого) (табл. 9), уточненні зв'язку причини смерті або розладу здоров'я з механічною дією, що спричинила черепно-мозкову травму.

У разі замерзання трупа черепно-мозкову травму слід диференціювати з розтріскуванням черепа внаслідок замерзання тканини мозку.

Струс головного мозку (син. комоція головного мозку) – форма закритої травми головного мозку, що характеризується зворотністю клінічних симптомів; ступінь тяжкості ушкодження визначають за клінічними наслідками його. У разі смерті, морфологічні зміни в головному мозку виявляються на мікроскопічному рівні: дифузна дистрофія в нейронах у вигляді центрального хроматозу, зміна внутрішньоклітинних фібрил, осьових циліндрів, синапсів (на фоні спазму та розширення судин), діапе- дезні крою виливи.

Таблиця 9

Критерії визначення тяжкості стану особи із черепно-мозковою травмою в гострому періоді

(Л.Б. Лихтерман, 1994)

СтанКритерії визначення тяжкості стану
стан свідомостістан життєво важливих органівзональні симптоми
вторинні (дислокаційні, дис- циркуляторні тощо)первинні
Задовільнийяснапорушень немаєнемаєнемає або мало виразні
Середньої тяжкостіясна або помірне оглушенняможлива брадикардіянемаєбазальні та краніобазальш симптоми, переважно вибіркові
Тяжкийглибоке оглушення чи сопорпомірно порушеніпоодинокі, слабо виразнігрубо виразні півкульові та краніобазальні симптоми подразнення та випадання
Дуже тяжкийпомірна чи глибока комагрубо порушені за декількома параметрамимножинні, виразні чітко, частіше тенгоріального рівнямножинні зональні симптоми
Термінальнийтермінальна комакатастрофічнедвосторонній фіксований мід- ріазперекриті загальномозковими та стовбуровими порушеннями

Дифузне аксональне ушкодження головного мозку – ушкодження головного мозку обумовлене кутовим або ротаційним зміщенням його, часто має місце під час автотравми, кататравми, баротравми; контактна дія сили на голову (удар) не є обов'язковою. Ушкодження зумовлене натягом та розривом аксонів у білій речовині півкуль та стовбурі головного мозку, часто зустрічається в дітей та молодих осіб; це небезпечна для життя черепно-мозкова травма.

Під час судово-медичної експертизи трупа макроскопічні зміни в головному мозку не помітні або мають місце малопомітні дрібноділянкові крововиливи в мозолисте тіло, у напівовальному центрі, ростральних відділах стовбура головного мозку. Шляхом гістологічного дослідження в білій речовині мозку виявляють значну кількість “аксональних куль”.

Голови стиснення тривале – особливий вид травми голови, що виникає внаслідок послідовної дії короткочасного динамічного та тривалого статичного механічного навантаження; морфологічно характеризується ушкодженням м'яких тканин голови, черепа та мозку. Внаслідок стиснення м'яких тканин голови розвивається синдром тривалого стиснення. У гострому періоді в потерпілого має місце закрита, а пізніше розвивається відкрита черепно-мозкова травма. Виділяють 3 ступеня тяжкості тривалого стиснення: легкий – від 30 хв. до 5 год.; середній – до 48 год.; тяжкий – понад 2 доби.

Підоболонкові крововиливи (гематоми) – скупчення крові, що виникає гостро під твердою або павутинною оболонками головного та спинного мозку внаслідок порушення цілісності стінки кровоносної судини; одна з форм гострого порушення мозкового кровообігу (інсульту). Залежно від етіологічного чинника, локалізації джерела кровотечі та місця крововиливу вони бувають травматичні й нетравматичні, церебральні й спінальні, конвенситальні (на поверхні півкуль) та базальні, поширені та обмежені, поодинокі та численні. До підоболонкових крововиливів належать епідуральні, субдуральні та субарахноїдальні крововиливи, які часто бувають причиною смерті. Слід диференціювати зажиттєві підоболонкові крововиливи з посмертними, які бувають у випадку спалення та замерзання трупа.

Зажиттєва гематома, ж правило, є наслідком травми черепа. Від посмертної відрізняється тим, що юна компактна, має веретеноподібну форму, щільний зв'язок із твердою оболонкою головного мозку, утворює помітне вдавлення в тканину мозку. Мікроскопічно краплини жиру відсутні або є лише на периферії. Гематома посмертна має форму серпа рівномірної товщини із чіткою межею та прошарком рідкої або желеподібної маси на периферії.

Компресія мозку – гостре здавлювання головного мозку через значне підвищення внутрішньочерепного тиску, часто внаслідок крововиливу. Якщо об'єм вилитої крові становить 50-100 мл, можлива смерть, як правило, через здавлювання життєво важливих центрів стовбура головного мозку.

Переломи черепа – вид черепно-мозкової травми; бувають у вигляді тріщин, розходження швів, вдавлень, зокрема терасоподібних, дірчастих і уламкових переломів (мал.36-40).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Черепно-мозкова травма“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма
  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами