Вхід кулі в паренхіматозний орган (печінку, селезінку) має зірчасту форму. Якщо вхідний отвір малих розмірів і покритий засохлою кров'ю (за відсутності зовнішньої кровотечі), то під час огляду його можна помилково прийняти за садно – такий вхідний отвір називається закритим.
Пошкодження одягу та окремих предметів, у т.ч. “поглинача” від дії кулі називають кульовим отвором. Навколо кульового отвору є ознаки дії додаткових чинників пострілу.
Вірогідною ознакою вогнестрільного вхідного отвору є "дефект тканини" ("мінус-тканина") – ділянка шкіри, що має дефект, вибитий снарядом або газами під час пострілу. Визначається "дефект тканини" шляхом зіставлення країв рани: якщо вони зближуються лише за рахунок натягання шкіри з утворенням складок або не зближуються, це свідчить про те, що є "дефект тканини".
Одна з об'єктивних ознак вогнестрільного вхідного отвору на шкірі це обідок осаднения – вузька (завширшки 1-3 мм) облямівка по краю отвору без епідермісу. Він утворюється внаслідок механічного здирання епідермісу бічною поверхнею кулі в момент поранення та буває кільцеподібним або дугоподібним, залежно від того, під жим кутом куля ввійшла в тіло.
Обтирання обідок (син.: зона обтирання, поясок обтирання, поясок забруднення) також є однією з об'єктивних ознак вхідного вогнестрільного отвору на одягові або на шкірі; слід по краю отвору завширшки 0,5-5 мм у вигляді кільця чи дуги сірого або чорного кольору. Обідок обтирання утворюється внаслідок того, що куля несе на собі різні часточки (кіпоть, пороховий нагар), а також сліди мастила, іржі, тобто куля забруднена й, входячи в тіло, залишає (обтирає) ці часточки по краю отвору. Обтирання обідок може повністю, або частково накладатися на обідок осаднения та обідок металізації. Найвиразнішим він буває на світлому одязі за неблизької дистанції пострілу.
Одна з об'єктивних ознак вхідного отвору вогнестрільної рани на шкірі або на одягові – обідок (поясок) металізації. Металеві часточки виникають під час пострілу внаслідок стирання внутрішньої поверхні каналу ствола, стирання металу самої кулі або її оболонки, внаслідок утворення іржі в стволі зброї, а також за рахунок металу вибухової суміші капсуля. Металізації обідок накладається на обідок осаднения та обідок обтирання й має ширину 0,5-2,0 мм. Метал виявляють контактно-дифузійним (мал. 108), рентгенографічним, хімічним, електрографічним, спектрографічним методами тощо. Якщо куля проходить через одяг або 'поглинач”, то обідок металізації разом з обідком обтирання може бути на одягові.
Мал. 108. Контактно-дифузійний метод визначення вхідної кульової рани: а – контроль фотопаперу; б – контроль проявника; в – шматок шкіри з кільовим отвором; г – фотопапір з позитивною реакції на свинець, що є ознакою вхідного отвору.
Ще однією з об'єктивних ознак вогнестрільного вхідного отвору на шкірі є обідок висихання – відносно тверда темно-бура облямівка 2-5 мм по краю отвору. Він виникає лише на трупі через 12-24 год. після смерті, дещо ширший, ніж обідок осаднения, бо висихає не лише зона осаднения, а й частина прилеглої шкіри без осаднения, що знаходиться в зоні молекулярного струсу.
Рановий канал – ушкодження тканини у вигляді отвору (щілини), що занурюється в глибоко розміщені органи; утворюється внаслідок дії вогнепальної зброї та клинкової зброї, що потребує відповідної диференційної діагностики, як правило за ознаками вхідного отвору.
Рановий канал, що утворився внаслідок вогнестрільного ушкодження, має розтрощені стінки, зі значними крововиливами, заповнений закипілою кров'ю, містить клаптики тканини одягу, часточки тканин органів. Виділяють три зони каналу вогнестрільної рани (мал. 109): безпосередньо отвір ранового каналу; зону забиття, що є стінкою каналу, завширшки від кількох міліметрів до 1-2 см; зону молекулярного струсу (комоції) тканини, яка сягає 4-5 см і більше (виникає через кілька годин або навіть діб внаслідок розвитку крововиливів та дистрофії тканини).
Мал. 109. Механізм утворення ранового каналу внаслідок дії снаряда (В.Н. Крюков, 1990): 1 – шкіра; 2 – м'які тканини; 3 – зона молекулярного струсу; 4 – рановий канал; 5 – коливальні рухи стінки ранового каналу; 6 – куля; 7 – схема розподілу сил та формування ударної головної хвилі; 8 – ударна головна хвиля.
Якщо рановий канал проходить через кістку, то в ній виникає багатоуламковий перелом, а кісткові уламки відіграють роль вторинних снарядів, що спричинюють значні руйнування м'яких тканин (мал. 110).
Мал. 110. Рановий канал у голові внаслідок вогнестрільного поранення (зліва – вхідний, справа – вихідний отвір).
Під час гістологічного дослідження за характером вмісту ранового каналу можна визначити напрямок пострілу (напр., у рановому каналі в легенях є тканина печінки, це свідчення того, що куля спочатку ушкодила печінку, а потім легені).
Рановий канал починається вхідним отвором і закінчується сліпо (сліпий рановий канал) або вихідним отвором (наскрізний рановий канал). У кінці сліпого ранового каналу міститься снаряд (куля), але куля, що зупинилася в порожнистому органі, у порожнині тіла або в крупній судині, може зміщуватися під дією своєї маси або течією крові.
Напрямок ранового каналу – лінія руху снаряда в тілі. Для визначення напрямку ранового каналу слід визначити вхідний та вихідний отвори в разі наскрізного кульового поранення або між вхідним отвором та місцем зупинки кулі. Ранові канали за напрямком бувають прямі, ламані, перервані та оперізуючі. Напрямок вогнестрільного ранового каналу описується відносно трьох умовних площин тіла людини (напр.: спереду-назад; зліва-направо; спереду-назад і зверху-вниз; спереду-назад, справа- наліво і дещо зверху-вниз) з обов'язковим зазначенням точної локалізації вхідного та вихідного отворів. Ламаний канал утворюється внаслідок рикошету кулі, перерваний – у тих випадках, коли він перетинає кілька частин тіла (мал. 111), оперізуючий виникає за певного положення тіла (зігнутого) під час поранення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вогнестрільні ушкодження“ на сторінці 10. Приємного читання.
