Вогнестрільні ушкодження

Судова медицина

Вхід кулі в паренхіматозний орган (печінку, селезінку) має зірчасту форму. Якщо вхідний отвір малих розмірів і покритий засохлою кров'ю (за відсутності зовнішньої кровотечі), то під час огляду його можна помилково прийняти за садно – такий вхідний отвір називається закритим.

Пошкодження одягу та окремих предметів, у т.ч. “поглинача” від дії кулі називають кульовим отвором. Навколо кульового отвору є ознаки дії додаткових чинників пострілу.

Вірогідною ознакою вогнестрільного вхідного отвору є "дефект тканини" ("мінус-тканина") – ділянка шкіри, що має дефект, вибитий снарядом або газами під час пострілу. Визначається "дефект тканини" шляхом зіставлення країв рани: якщо вони зближуються лише за рахунок натягання шкіри з утворенням складок або не зближуються, це свідчить про те, що є "дефект тканини".

Одна з об'єктивних ознак вогнестрільного вхідного отвору на шкірі це обідок осаднения – вузька (завширшки 1-3 мм) облямівка по краю отвору без епідермісу. Він утворюється внаслідок механічного здирання епідермісу бічною поверхнею кулі в момент поранення та буває кільцеподібним або дугоподібним, залежно від того, під жим кутом куля ввійшла в тіло.

Обтирання обідок (син.: зона обтирання, поясок обтирання, поясок забруднення) також є однією з об'єктивних ознак вхідного вогнестрільного отвору на одягові або на шкірі; слід по краю отвору завширшки 0,5-5 мм у вигляді кільця чи дуги сірого або чорного кольору. Обідок обтирання утворюється внаслідок того, що куля несе на собі різні часточки (кіпоть, пороховий нагар), а також сліди мастила, іржі, тобто куля забруднена й, входячи в тіло, залишає (обтирає) ці часточки по краю отвору. Обтирання обідок може повністю, або частково накладатися на обідок осаднения та обідок металізації. Найвиразнішим він буває на світлому одязі за неблизької дистанції пострілу.

Одна з об'єктивних ознак вхідного отвору вогнестрільної рани на шкірі або на одягові – обідок (поясок) металізації. Металеві часточки виникають під час пострілу внаслідок стирання внутрішньої поверхні каналу ствола, стирання металу самої кулі або її оболонки, внаслідок утворення іржі в стволі зброї, а також за рахунок металу вибухової суміші капсуля. Металізації обідок накладається на обідок осаднения та обідок обтирання й має ширину 0,5-2,0 мм. Метал виявляють контактно-дифузійним (мал. 108), рентгенографічним, хімічним, електрографічним, спектрографічним методами тощо. Якщо куля проходить через одяг або 'поглинач”, то обідок металізації разом з обідком обтирання може бути на одягові.

Контактно-дифузійний метод визначення вхідної кульової рани: а – контроль фотопаперу; б – контроль проявника; в – шматок шкіри з кільовим отвором; г – фотопапір з позитивною реакції на свинець, що є ознакою вхідного отвору.

Мал. 108. Контактно-дифузійний метод визначення вхідної кульової рани: а – контроль фотопаперу; б – контроль проявника; в – шматок шкіри з кільовим отвором; г – фотопапір з позитивною реакції на свинець, що є ознакою вхідного отвору.

Ще однією з об'єктивних ознак вогнестрільного вхідного отвору на шкірі є обідок висихання – відносно тверда темно-бура облямівка 2-5 мм по краю отвору. Він виникає лише на трупі через 12-24 год. після смерті, дещо ширший, ніж обідок осаднения, бо висихає не лише зона осаднения, а й частина прилеглої шкіри без осаднения, що знаходиться в зоні молекулярного струсу.

Рановий канал – ушкодження тканини у вигляді отвору (щілини), що занурюється в глибоко розміщені органи; утворюється внаслідок дії вогнепальної зброї та клинкової зброї, що потребує відповідної диференційної діагностики, як правило за ознаками вхідного отвору.

Рановий канал, що утворився внаслідок вогнестрільного ушкодження, має розтрощені стінки, зі значними крововиливами, заповнений закипілою кров'ю, містить клаптики тканини одягу, часточки тканин органів. Виділяють три зони каналу вогнестрільної рани (мал. 109): безпосередньо отвір ранового каналу; зону забиття, що є стінкою каналу, завширшки від кількох міліметрів до 1-2 см; зону молекулярного струсу (комоції) тканини, яка сягає 4-5 см і більше (виникає через кілька годин або навіть діб внаслідок розвитку крововиливів та дистрофії тканини).

Механізм утворення ранового каналу внаслідок дії снаряда (В.Н. Крюков, 1990): 1 – шкіра; 2 – м

Мал. 109. Механізм утворення ранового каналу внаслідок дії снаряда (В.Н. Крюков, 1990): 1 – шкіра; 2 – м'які тканини; 3 – зона молекулярного струсу; 4 – рановий канал; 5 – коливальні рухи стінки ранового каналу; 6 – куля; 7 – схема розподілу сил та формування ударної головної хвилі; 8 – ударна головна хвиля.

Якщо рановий канал проходить через кістку, то в ній виникає багатоуламковий перелом, а кісткові уламки відіграють роль вторинних снарядів, що спричинюють значні руйнування м'яких тканин (мал. 110).

Рановий канал у голові внаслідок вогнестрільного поранення (зліва – вхідний, справа – вихідний отвір).

Мал. 110. Рановий канал у голові внаслідок вогнестрільного поранення (зліва – вхідний, справа – вихідний отвір).

Під час гістологічного дослідження за характером вмісту ранового каналу можна визначити напрямок пострілу (напр., у рановому каналі в легенях є тканина печінки, це свідчення того, що куля спочатку ушкодила печінку, а потім легені).

Рановий канал починається вхідним отвором і закінчується сліпо (сліпий рановий канал) або вихідним отвором (наскрізний рановий канал). У кінці сліпого ранового каналу міститься снаряд (куля), але куля, що зупинилася в порожнистому органі, у порожнині тіла або в крупній судині, може зміщуватися під дією своєї маси або течією крові.

Напрямок ранового каналу – лінія руху снаряда в тілі. Для визначення напрямку ранового каналу слід визначити вхідний та вихідний отвори в разі наскрізного кульового поранення або між вхідним отвором та місцем зупинки кулі. Ранові канали за напрямком бувають прямі, ламані, перервані та оперізуючі. Напрямок вогнестрільного ранового каналу описується відносно трьох умовних площин тіла людини (напр.: спереду-назад; зліва-направо; спереду-назад і зверху-вниз; спереду-назад, справа- наліво і дещо зверху-вниз) з обов'язковим зазначенням точної локалізації вхідного та вихідного отворів. Ламаний канал утворюється внаслідок рикошету кулі, перерваний – у тих випадках, коли він перетинає кілька частин тіла (мал. 111), оперізуючий виникає за певного положення тіла (зігнутого) під час поранення.

Перерваний рановий канал: а – загальний вигляд, б – через рановий канал проведено зонд.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вогнестрільні ушкодження“ на сторінці 10. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження
  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами