Діагноз визначається на підставі аналізу скарг пацієнта і його поведінки. Це включає розповідь самої людини про свої переживання, з можливим доповненням цієї інформації родичами, друзями або колегами, з наступною клінічною оцінкою пацієнта психіатром, соціальним працівником, клінічним психологом або іншим фахівцем галузі психіатрії. Під час психіатричної оцінки проводиться аналіз психічного статусу й психіатричного анамнезу. Вироблені стандартні діагностичні критерії враховують наявність певних ознак і симптомів, їх значимість і тривалість. Симптоми психозу властиві не тільки шизофренії. Вони можуть проявлятися у ряді станів, таких як біполярний розлад, перехідний стан, шизоафективний розлад, передозування психоактивних речовин, індукований прийманням наркотиків короткий психоз, шизофреноформний розлад. На сьогодні не існує лабораторного тесту для діагностики шизофренії.
У діагностиці шизофренії за МКХ-10 повинна спостерігатися хоча б одна з наступних ознак:
• 1. Звучання власних думок, вкладання або відібрання думок, відкритість думок навколишнім.
• 2. Марення оволодіння, впливу, або пасивності, що чітко ставиться до тіла або кінцівок, думок, дій, або відчуттям; маревне сприйняття.
• 3. Гацюцинаторні голоси, що коментують або обговорюють поведінку хворого; інші типи "голосів", що йдуть від різних частин тіла.
• 4. Стійкі маячні ідеї, які культурно неадекватні, безглузді, неможливі й/або грандіозні за змістом.
Або повинні спостерігатися принаймні два з наступних "менших" симптомів:
• 1. Стійкі галюцинації будь-якої сфери, що супроводжуються лабільним або неповністю сформованим маренням, але без виразного афекту; або постійні, нав'язливі надцінні ідеї.
• 2. Неологізми, шперрунг, розірваність мови.
• 3. Кататонічні розлади, такі як порушення, застигання або воскова гнучкість, негативізм, мутизм і ступор.
• 4. Достовірні й послідовні зміни загальної якості поведінки, що проявляються втратою інтересів, безцільністю, поглинанням власними переживаннями, соціальним аутизмом.
• 5. Негативні симптоми (але не обумовлені при цьому депресією або фармакотерапією), які можуть бути виражені апатією, збідненням або неадекватністю емоційних реакцій, соціальною відгородженістю соціальною непродуктивністю.
При цьому зазначені симптоми повинні проявлятися не менше місяця. Стани, що відповідають даним критеріям, але тривають менш місяця, класифікуються як гострий шизофреноподібний психотичний розлад, а якщо вони згодом тривають понад місяць, то діагноз змінюється (перекодується) на відповідну форму шизофренії.
Класифікація шизофренії
Історично склався поділ шизофренії на просту, кататонічну, гебефренічну (тепер – дезорганізовану), і параноїдну. На сьогодні, є п'ять підкласів шизофренії:
• 1. Параноїдний тип: присутні маячні ідеї й галюцинації, але немає розладів мислення, дезорганізації поведінки, і афективного сплощення.
• 2. Дезорганізований тип – "гебефренічна шизофренія". Характерна комбінація розладів мислення й сплощення афекту.
• 3. Кататонічний тип: виразні психомоторні порушення. Симптоми можуть включати кататонічний ступор і воскову гнучкість.
• 4. Недиференційований тип: присутні психотичні симптоми, але не виконуються критерії параноїдного, дезорганізованого або кататонічного типу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діагностика шизофренії“ на сторінці 1. Приємного читання.
