Консервувальні зміни трупа

Судова медицина

Консервація трупа – сукупність природних впливів або спеціальних заходів, що максимально зберігають труп певний час, а іноді досить тривалий час – десятки, сотні й навіть тисячі років.

Консервація трупів природна: муміфікація; перетворення в жировіск; торфове дублення; внаслідок перебування трупа у воді з високою концентрацією солей, а також у нафті, замерзання трупа. Під час дослідження таких трупів є можливість визначити причину смерті, характер ушкоджень та інші питання.

Консервація трупів штучна (бальзамування) – просочування тканини трупа речовинами, що запобігають гниттю та дії тканинних ферментів. Ці речовини мають антисептичні властивості здатні блокувати дію тканинних ферментів. Для бальзамування трупа використовують формалін, сулему, гліцерин та інші речовини в різних співвідношеннях. У судово- медичній практиці у випадку насильницької смерті або в разі підозри на неї трупи не бальзамуються, як до, так і після судово-медичної експертизи трупа.

Консервацію здебільшого здійснюють шляхом введення в артерії та порожнини 10-20%-го розчину формаліну або суміші формаліну із сулемою (формалін – 100 мл, сулема – 10 г, вода – 900 мл), або розчину хлориду цинку з формаліном та спиртом (хлорид цинку – 50 г, формалін – 100 мл, спирт – 200 мл, вода – 650 мл). За необхідності зберегти зовнішній вигляд трупа на тривалий час використовують суміш Абрикосова (гліцерин – 600 мл, спирт – 200 мл, формалін – 200 мл, оцтовокислий калій – 30 г). На повне бальзамування в судини заливають 6-7 л розчину. Консервація органів та тканин для музейних препаратів, подібна до бальзамування.

Консервація органів та тканин, що їх використовують для трансплантації, виконується за спеціальними методиками залежно від органа та тканини.

Повне висихання трупа – муміфікація – це перетворення трупа на мумію, тобто збереження його від розкладу штучними способами або внаслідок дії природних чинників: сухого повітря, доброї вентиляції, підвищеної температури навколишнього середовища. Це одне з пізніх трупних явищ, що зберігає труп. Об'єм трупа зменшується, м'які тканини ущільнюються, зморщуються, шкіра набуває буро-коричневого кольору, має пергаментний вигляд. Втрата маси сягає 90%. Труп дорослої людини може перетворитися на мумію через 3-6 місяців, новонародженої дитини – за 3-4 тижні.

Труп у стані жировоску внаслідок перебування в каналізаційному колодязі; помітне часткове скелетування трупа (а – рук та грудної клітки, б – ніг).

Мал. 178. Труп у стані жировоску внаслідок перебування в каналізаційному колодязі; помітне часткове скелетування трупа (а – рук та грудної клітки, б – ніг).

Жировіск (син.: сапоніфікація, омилення, трупний віск) – своєрідний стан тканин трупа, що виникає внаслідок сполучення жирних кислот із солями лужних та лужноземельних металів за умови підвищеної вологості і відсутності або нестачі повітря; це один з видів природної консервації трупа (мал. 178). Утворення жировоску трапляється у випадку масових поховань трупів у братських могилах, закритих невеликим шаром землі з доступом значної кількості вологи в період дощу та танення снігу, під час перебування трупа у воді, у разі поховання у вологих та глинистих ґрунтах тощо.

Жировіск має запах прогірклого сиру, добре ріжеться ножем, легко розтоплюється, на папері залишає жирні сліди. Консистенція жировоску різна – тверда, милоподібна, сирниста. М'які тканини сірувато-білого кольору, ріжуться з незначним зусиллям. Суглобові сумки, окістя та внутрішні органи відсутні; на їхньому місці – жировіск неправильної форми. Під час мікроскопічного дослідження помітні сполучнотканинні структури.

Під час експертизи трупа в стані жировоску можна виявити сліди від заподіяних ушкоджень (різані, забиті, вогнестрільні рани, странгуляційні борозни), визначити наявність деяких отрут тощо. Трупи в стані жировоску іноді відносно легко впізнаються (ідентифікуються), можна приблизно визначити мінімальний строк від моменту настання смерті.

Торфове дублення – вид пізньої консервувальної зміни трупа, що відбувається в тих випадках, коли труп потрапляє до торфового болота. У трупа внаслідок дії гумусних кислот та інших речовин, що мають здатність до дублення, шкіра стає темно-бурою, внутрішні органи зменшуються за об'ємом, мінеральні солі в кістках розчиняються та зникають повністю. Кістки нагадують хрящ та легко ріжуться ножем. Торфове дублення зберігає трупи невизначено тривалий час. На такому трупі можна виявити зазнані за життя ушкодження, але неможливо визначити давність настання смерті.

Замерзання трупа – відбувається в разі, коли труп певний час перебуває в умовах температури нижчої за 0°С. Не слід ототожнювати замерзання трупа зі смертю від переохолодження тіла. Замерзання спричинює пошкодження: розриви м'яких тканин та внутрішніх органів; розтріскування або розходження кісток черепа; під час танення в пошкоджені тканини проникає кров, і це помилково може сприйматися як зажиттєве ушкодження. Перед розтином трупів, що замерзли, їх треба розморозити при кімнатній температурі.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Консервувальні зміни трупа“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа
  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами