Розлади мислення

Судова медицина

Мислення – це процес опосередкованого його відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях. Розлади сфери мислення зустрічаються у випадках найрізноманітніших психічних захворювань.

Прискорення мислення (асоціативного процесу) – легкість появи й збільшення кількості асоціацій, які виникають без зупинок і поєднуються з поверхневими розумовими висновками, які базуються на випадкових висловленнях. Образні уявлення й порівняння домінують над абстрактними. Іноді прискорення мислення досягає інтенсивності стрибків ідей.

Затримка мислення – це коли кількість асоціацій зменшена, виникнення їх утруднене, уявлення збіднені, одноманітні. Такий стан часто тяжко переноситься хворими, вони говорять, що “отупіли”.

Закупорка мислення (шперунг) – раптова зупинка, переривання думки, її блокування. Хворий замовкає, втрачає думку, а, намагаючись змінити тему розмови, знову її втрачає через “закупорку”. Це відбувається за ясної свідомості, на відміну від епілептичного абсансу.

Інкогорентне мислення (без зв'язку) – мова є набором незв'язаних за змістом або граматичною будовою слів.

Статечність (загрузання, застигання) мислення – асоціації, які вповільнені, з утрудненням виникають, майже не зникають зі свідомості, чим заважають появі нових. Продуктивність мислення знижується, наступає втрата здатності відокремлювати головне від другорядного, відбувається застрявання на другорядних деталях.

Персеверація мислення – тривале домінування при загальному виразному утрудненні асоціативного процесу однієї якої-небудь думки, одного якогось подання. При цьому на різні питання дається та сама відповідь за рахунок домінування у свідомості обмеженого числа думок і подань: “Як ви себе почуваєте?” – Неважливо”; "Що у вас болить?” – “Неважливо” тощо.

Резонерське мислення (резонерство) – підміна чітких і зрозумілих відповідей багатослівними й пошуковими розмовами на тему поставленого питання або на теми, які не мають до питання конкретного відношення. Як правило, вони багатослівні, неконкретні.

Марення (маячення, мріяння, верзіння) – помилкове судження або розумовий висновок, який виникає без відповідного приводу й не зазнає виправлення, незважаючи на те, що протирічить дійсності й усьому попередньому досвіду хворого, повністю охоплюючи його свідомість. Марення протистоїть будь-якому, самому істотному доводу, чим відрізняються від простих помилок мислення. Маревні тлумачення психічно хворих так чи інакше ставляться до них самих, їх життєвого досвіду, бажань, устремлінь, знань, побоювань тощо.

Марення за своєю психопатологічною структурою й особливістю динаміки розділяють на 3 основних групи: первинні, образні й афективні (чутливі).

Первинні марення. При цьому насамперед страждає логічне, раціональне пізнання, у той час як чутливе (образне) – змінюється незначно. Патологічній інтерпретації (тлумаченню) підлягають як явища зовнішнього світу, так і суб'єктивні відчуття. Хибні тлумачення, підкріплені “доводами”, розробляються в деталях. Марення стійкі й мають тенденцію до прогресуючого розвитку. Тривалий час первинне маренная може бути єдиною ознакою психічного захворювання.

Розрізняють наступні етапи (періоди) розвитку первинних марення: інкубація, кристалізація, стереотипізація, термінальний стан.

У період інкубації виникають здогадки, різні співставлення та патологічно тлумачаться явища й події, які відбуваються в цей момент (це ж стосується й людських взаємин, власних почуттів). Виникає багато нових, незрозумілих, часто таких, що протирічать один одному, розумових висновків і здогадок. Постійними є упередженість і недовіра до всього, що оточує. Тло настрою відзначається напруженістю, тяжкими передчуттями, неглибокою тривогою, певною пригніченістю. Французькі психіатри порівнювали стан таких хворих з тим, який спостерігаеться в осіб, які потрапили під слідство. Під час інкубації, в окремі моменти, у хворого ще коливається впевненість у вірності своїх розумових висновків. Вони мають сумніви, може виникати невпевнене відчуття можливих помилок. Час від часу може проявлятися тривожне передчуття катастрофи, яке насувається: усе наповнене новим і незрозумілим змістом, усе приховує в собі погрозу – так званий маревний настрій. Виникаючи у формі епізодів, останній може бути одним із симптомів переходу початкового періоду – інкубації – у наступний період розвитку – кристалізацію марення.

На початку етапу кристалізації марення хворі переживають прозріння, "відкриття”, “збагнення” чи нової, остаточної впевненості. Зникає гнітюче відчуття непевності, “усе стає зрозумілим остаточно!”. Під час кристалізації відбувається об'єднання в систему до цього окремих, розрізнених фактів. Система розширюється за рахунок нових подій, які збільшуються кількісно, а також патологічного тлумачення подій минулого життя – ретроспективні марення. Складається розроблена в деталях маревна концепція.

Під час кристалізації марення явно й на тривалий строк міняється поведінка хворих. Тепер вона повністю може залежати від особливостей і змісту марення. Якщо раніше хворі уникали відкритих зіткнень з уявними ворогами, то тепер переходять до дій проти них – симптом “активного переслідуваного – переслідувача”. В одних випадках хворі обмежуються численними скаргами й виявляють сутяжну поведінку, в інших, найрідших – намагаються фізично знищити своїх опонентів, висловлюючи агресію. Маревна поведінка хворого з первинним маренням французькі психіатри позначили точним виразом: “Він уникає, він захищається, він нападає”.

Марення в період стереотипізації, начебто досягши остаточного розвитку, надалі залишаються в одній формі, без подальшого ускладнення за змістом, афективна насиченість замість того значно зменшується. Однак періодично можуть відбуватися загострення психічного стану, під час яких можливі протиправні дії.

У термінальному стані, який настає через багато років і навіть десятиліть від початку хвороби, відбувається поступове збіднення марення і його розпад.

Первинне марення може мати найрізноманітніший зміст. У процесі його розвитку проходить ускладнення початкового змісту й воно стає не моно-, а політематичним. Відбувається ускладнення в напрямку росту ідей переслідування, якщо вони були від самого початку. Саме ж марення переслідування ускладнюється за рахунок ідей величі, своєї начебто, та переваги. У судово-психіатричній практиці найважливішими є стану з таким змістом маячних ідей: ревнощів, іпохондрії, переслідування, впливу, заподіяної шкоди, винахідництва, надзвичайних фізичних і психічних можливостей, отруєння, еротичного й сутяжного характеру.

Марення ревнощів (подружньої невірності) – непохитна переконаність, що особа, з яким хворий перебуває в подружніх або інтимних відносинах, змінює йому з однією або декількома особами. Він “розуміє”, що близька людина стає неуважною, виявляє холодність в інтимних відносинах і ухиляється від них. Одночасно хворому починає здаватися, що особа починає більш ретельно займатися своєю зовнішністю, повертається додому пізніше звичайного часу, є незвичайно збудженою або збентеженою. Згодом хворий “виявляє”, що зустрічі коханців трапляються як поза будинком, так і в будинку. Він починає стежити за діями близької людини, раптово дзвонить на роботу, з'являється вдома в незвичайний час, перевіряє білизну тощо. Постійними стають вимоги хворого визнати факт зради, погрози тощо. Зрештою, марення ревнощів можуть проявитися в жорстоких насильницьких діях, часто – в убивстві близької людини.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розлади мислення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення
  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами