Ідентичність (син. тотожність) – наявність у об'єкта неповторної сукупності стійких ознак, що відрізняють його від інших, у т.ч. від подібних до нього.
Ідентифікація – ототожнення, прирівнювання, уподібнення (предметів, речей, особи) за їхніми зовнішніми, індивідуальними, лише їм притаманними ознаками. Т.ч. суть ідентифікації полягає у визначенні того ж самого в різних об'єктах або того ж самого об'єкта в його різних станах.
У судово-медичній практиці найчастіше мають справу з ототожненням знаряддя травми чи особи.
Етапи ототожнення:
• 1. визначення родової належності об'єкта;
• 2. визначення групової належності об'єкта;
• 3. визначення ідентичності (тотожності) об'єкта.
Види ототожнення:
• 1. судово-слідче – виконується особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором, судом відповідно до вимог процесуального закону;
• 2. обліково-реєстраційне – виконується співробітниками відповідних відділів МВС на основі наукових реєстраційних систем з використанням відповідного банку даних, що дозволяє визначити об'єкти, які розшукуються (безвісти пропалого, невпізнаний труп, злочинця за даними дактилоскопії, зброю тощо);
• 3. судово-експертне – виконується судовим експертом з метою визначення групової (родової) належності або тотожності об'єкта за допомогою спеціальних знань.
Ідентифікаційний період – проміжок часу, протягом якого зберігаються ознаки об'єкта, що ідентифікується, та його відображень. Протягом ідентифікаційного періоду зберігається можливість ідентифікації об'єкта.
Ідентифікувальний об'єкт (син.: об'єкт, що сприймає, віддзеркалює, зберігає, визначає) – засіб ототожнення (ідентифікації) певного об'єкта, що ідентифікується.
Ідентифікувальні об'єкти бувають: 1) об'єкти, які сприйняли ознаки, що притаманні об'єктові який ідентифікується, в момент його взаємодії з ним; 2) відомі та зафіксовані в науці або сформульовані слідчим (судом) або експертом поняття про об'єкт, який ідентифікується, що дозволяють визначити його родову (групову) належність.
Ідентифікувальними бувають лише об'єкти та поняття, що адекватно сприйняли та відтворюють (віддзеркалюють) ознаки об'єкта, що ідентифікується.
Ототожнюваний об'єкт (син.: об'єкт, що ідентифікується) – 1) об'єкт, тотожність, родова (групова) належність або однакова з іншим об'єктом родова (групова) належність якого повинна бути визначення шляхом дослідження; 2) об'єкт, що досліджується з метою ідентифікації.
Рівень тотожності – умовна назва певної спільності, що включає ідентифікований об'єкт та розглядається як підспільність іншої спільності. У криміналістиці використовуються три рівні тотожності – родова (однакова родова належність), групова (однакова групова належність) та тотожність окремого об'єкта. Помилкове визначення рівня тотожності означає, що висновок є недостатньо обґрунтованим.
Ідентифікація знарядь травми
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)“ на сторінці 1. Приємного читання.
