Оболонкові кулі розрізняють: за калібром – від 5,6 до 9 мм; за формою – циліндричні; за формою головки – гострокінцеві (для гвинтівок, автоматів), закруглені (для пістолетів ТТ тощо), конічні із зрізаною верхівкою (для револьвера системи наган); за масою – 3,2-14 г; за хімічним складом металу оболонки; за призначенням – звичайні та спеціального призначення (бронебійні, трасувальні, запальні, пристрілочні, із зміщеним центром маси тощо). Розрив оболонки кулі спричинюється спилюванням верхівки звичайної кулі або навіть порушенням цілісності її оболонки. Існують кулі спеціальної конструкції: "Спутник", Якана, Бреннеке, турбінна, Віцлебена тощо.
Форма, калібр, маса кулі, сліди на ній від проходження через канал зброї (від полів нарізу) можуть характеризувати зброю, з якої зроблено постріл; за калібром здебільшого визначають вид зброї.
Дріб – це різновид снаряда; виготовляється зі свинцю – кульки різного діаметра від 1,55 мм (№11) до 5,5 мм (№6/0) (табл. 20). Дріб діаметром 5,9 мм і більше, а в окремих авторів і дріб діаметром 5,25 мм (№ 5/0) та 5,5 мм (№6/0), називається картеччю. Саморобний дріб називається "січкою". Мисливська рушниця може бути заряджена дробом будь-якого номера, отже, номер дробу в заряді не визначає калібру рушниці.
Таблиця 20
Номер дробу
| Номер дробу | 6/0 | 5/0 | 4/0 | 3/0 | 2/0 | 0 | 1 | 2 | 3 |
| Діаметр дробу (мм) | 5,5 | 5,25 | 5,0 | 4,75 | 4,5 | 4,25 | 4,00 | 3,75 | 3,5 |
| Номер дробу | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | |
| Діаметр дробу (мм) | 3,25 | 3,0 | 2,75 | 2,5 | 2,25 | 2,0 | 1,75 | 1,5 |
Калібр вогнепальної нарізної зброї – діаметр ствола (у міліметрах) між полями нарізів. Наріз – це гвинтоподібне заглибленням, що має вигляд вузької канавки, у стволі вогнепальної зброї, він надає кулі обертального руху навколо повздовжньої осі, більшої стійкості та збільшує дальність польоту, ширина його від 3 до 8 мм, а проміжки між ними називаються полями. Сучасна бойова ручна вогнепальна зброя часто має калібр 9; 7,62; 5,45 мм. Зменшення калібру, а разом із тим і маси кулі, збільшує первинну швидкість кулі. Спортивна зброя, як правило, має калібр 5,6 та 7,62 мм; нарізна мисливська – 5,6; 7,62; 8,2; 9 мм.
Для мисливських гладкоствольних гвинтівок калібр визначається традиційно за кількістю круглих свинцевих куль, що за діаметром підходять до даного ствола, які можна було відлити з 1-го англійського фунта свинцю. Найпоширеніші мисливські гвинтівки 12-го та 16-го калібру, але є 10-го, 20-го, 28-го, 32-го калібру.
Пиж (клейтух) – прокладка зі штучного волокна, повсті, картону, клоччя, ганчірки, паперу, що відділяє в патроні порох від дробу або кулі. Пиж, знайдений на місці події або в рані є цінним речовим доказом, тому має бути переданий слідчому. Пиж із повсті може летіти на відстань до 40 м. та залишати відбиток рядом з вхідним отвором. Існують поліетиленові пижі-контейнери для дробу, які збільшують купчастість дробу вдвічі. Розрізняють пижі порохові, що відділяють порох від дробового снаряд} , і ніби поршень виштовхують дріб, та дробові, що втримують дріб у патроні. Для покращення обтуруючих властивостей пижів їх краї просочують спеціальною сумішшю (осалення пижа), до складу якої входять парафін, вазелін, віск, тваринний жир тощо.
Часточки осалення залишаються на одягові біля вхідного вогнестрільного отвору або утворюють жирні плями, якщо осалення було рідкою сумішшю. Мінімальна відстань пострілу, на якій залишається слід від осалення 3-5 м. На одягові слід від мінерального масла легко виявляється в ультрафіолетових променях за характерним яскравим свіченням. Бризки на одягові також бу вають внаслідок вилітання масла з добре змащеного ствола гвинтівки. Масляні плями на одягові, у т.ч. від дульного зрізу ствола під час пострілу в упор, слід копіювати на папір шляхом притискання паперу гарячою праскою або під пресом протягом доби. Під час поранення з мисливської зброї із близької дистанції пострілу ушкодження виникає не лише від дії дробу, але й від дії пижа (мал. 95). У разі дистанції пострілу біля 1-2 м відбитки картонних прокладок (пижів) або контейнера помітні рядом із вхідним отвором.
Мал. 95. Відбиток пижа помітний рядом із вхідним отвором (позначено стрілкою).
Таким чином, одним з головних чинників, що призводить до утворення вогнестрільних ушкоджень є постріл – процес спадаху пороху в
патроні вогнепальної зброї й виштовхування снаряду- (кулі, дробу ) зі ствола під дією порохових газів. У момент спатаху пороху тиск газів досягає 700-3000 атм. Куля вилітає зі ствола бойової зброї, маючи, окрім поступального (до 1000 м/с), обертальний рух:. У мисливській зброї пиж виконує роль поршня, що виштовхує дробовій снаряд зі швидкістю до 900 м/с. З дула спочатку вилітає стовп стисненого повітря, за ним – частина порохових газів, потім – куля, що обгорнута газом, продукти розкладу ударного складу, порох, кіпоть, мастило. Куля ущільнює перед собою повітря, у творюючи головну балістичну хвилю, несучи часточки кіптю (на відстань до 1000 м). Дробовий снаряд компактно летить на відстань 1-2 м, потім дріб розсіюється й на відстані 3 м – розсіювання досягає 10-20 см, а на відстані 25 м – 60-90 см. Це дає змогу визначити дистанцію пострілу (мап. 96-101). Пиж-контейнер збільшує компактність дробу , що летить, у двічі. Куля, проходячи через щільне нерухоме середовище (шкіру, кістку, м'яз, скло тощо), виявляє різну дію на нього залежно від кінетичної енергії кулі.
Мал. 96. Постріл з гладко ствольної рушниці з близької дистанції.
Мал. 97. Вхідний отвір внаслідок пострілу із гладкоствольної зброї (дробове поранення): постріл із дистанції (біля 1 м); унизу рани помітний відбиток пижа, що відхилився під час польоту.
Мал. 98. Вогнестрільна рана в зоні живота: а – петля тонкої кишки випала з рани; б – кишка заправлена в черевну порожнину, чітко видно ознаки вхідного отвору вогнестрільної рани.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вогнестрільні ушкодження“ на сторінці 5. Приємного читання.
