Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

Судова медицина

Вагітність – фізіологічний процес, під час якого із заплідненої яйцеклітини в жіночому організмі розвивається плід.

Приводи для призначення експертизи вагітності різноманітні: визначення тяжкості тілесних ушкоджень; розслідування справ про кримінальні аборти та дітовбивство тощо. Практична діяльність судово-медичної експертизи полягає, як правило, у вирішенні таких питань: розпізнавання наявності вагітності; визначення її строку; аналіз ускладнень вагітності та причин смерті (особливо раптової) матері та новонародженого (мертвонародженого); виявлення доказів колишньої вагітності. Переривання вагітності внаслідок заподіяння вагітній жінці тілесних ушкоджень кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження.

Вагітність позаматкова – патологічна вагітність, при якій запліднена яйцеклітина розвивається поза порожниною матки. Залежно від місця імплантації яйця розрізняють трубну, яєчникову та черевну вагітність. За такої вагітності можливий розвиток кровотечі, яка може бути причиною раптової смерті.

Колишня вагітність – визначається за ознаками колишнього аборту чи колишніх пологів.

Аборт – мимовільне або штучне переривання вагітності.

Аборт кримінальний – штучне переривання вагітності поза лікувальним закладом. Способи переривання вагітності поділяють на три групи: загальний вплив на організм, введення в порожнину матки сторонніх предметів. уприскування в порожнину матки різних рідин. Завдання судово- медичної експертизи у випадку кримінального аборту полягає у вирішенні таких питань: чи була жінка вагітною; чи відбувся в неї аборт; у який строк вагітності відбувся аборт; був аборт мимовільний чи штучний; коли відбувся аборт; у який спосіб виконано переривання вагітності; яку шкоду заподіяв аборт здоров'ю жінки; що є причиною смерті після аборту тощо.

Спосіб переривання вагітності можна визначити за наявністю механічних ушкоджень шийки матки, піхви, опіків (спиртовим розчином йоду, розчином калію перманганату) та за забарвленням слизової оболонки піхви. Під час розтину трупа жінки, яка загинула внаслідок аборту, про колишню вагітність свідчать збільшення матки, наявність у матці плацентарної площадки, плода та його оболонок, істинне жовте тіло в одному з яєчників. Однією з найчастіших причин смерті у випадку кримінального аборту є повітряна емболія. Пробу на повітряну емболію слід провести під час розтину. Важливими в діагностиці кримінального аборту є гістологічний та судово-хімічний аналіз стінки та вмісту порожнини матки.

Слід відрізняти аборт та внутрішньоутробна смерть плода від знищення плода – припинення життєдіяльності плода, що знаходиться в утробі матері, шляхом цілеспрямованої (навмисної) дії, тобто це насильницька антенатальна смерть плода, що з юридичної точки зору не є вбивством.

Пологи (син. роди) – фізіологічний процес зганяння плода, плаценти із плодовими оболонками та навколоплідними водами з матки через пологові шляхи після досягнення плодом життєздатності. Роди іноді супроводжуються пологовою травмою дитини, яка може бути несумісною з життям та є в новонароджених однією із причин смерті. Пологи можуть супроводжуватися рядом патологічних процесів у матері, які іноді ведуть до смерті: шок, емболія, еклампсія, кровотеча в післяродовому періоді, сепсис.

Колишні пологи діагностують шляхом виконання судово-медичної експертизи з метою встановлення їх факту та давності в разі розслідування дітовбивства, підкидання та викрадення дітей, симуляції вагітності та пологів. До 6-8-го тижня після пологів зберігаються такі ознаки їх: збільшена матка, збільшені та мають ознаки секреції молочні залози, у крові є гормони та ферменти, що характерні для вагітності тощо. Діагностика колишніх родів складна й повинна базуватися на комплексі методів гінекологічного обстеження, лабораторних, у т.ч. гормональних, та інших методів дослідження. Наявність лактації (утворення та виділення молока молочною залозою) у жінки в судово-медичній практиці є відносною ознакою колишніх пологів.

Лохії – післяродове очищення, виділення з матки протягом перших 3- 6 тижнів після пологів; можуть бути об'єктом експертизи в разі визначення колишніх пологів. У перші дні лохії мають кров'янистий, а потім сіруватий колір. Шляхом мікроскопічного дослідження в них виявляють еритроцити, лейкоцити, клітини епітелію матки та піхви, іноді, що важливо для діагностики, ворсинки хоріону та клітини децидуальної тканини.

Переривання вагітності в зв'язку з тілесним ушкодженням – аборт або передчасні пологи, які є наслідком тілесного ушкодження, належать до тяжких тілесних ушкоджень незалежно від строку вагітності. Установлення факту переривання вагітності не є складним, але важко визначити прямий причинний зв'язок між травмою та перериванням вагітності. Слід виключити можливість такого переривання від інших причин (патології вагітності, індивідуальних особливостей вагітної, кієматопатій тощо). Для вирішення цього питання іноді необхідне стаціонарне обстеження.

Наступний розділ:

Визначення статі особи


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності
  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами