Великий, генералізований, розгорнутий епілептичний судомний напад розвивається з певною клінічною послідовністю судомних порушень. Нападу може передувати продром – загальне нездужання, розбитість, головний біль, зміна настрою, які тривають протягом годин. Безпосередньо напад починається з аури.
Розрізняють кілька типів епілептичної аури.
Сенсорна аура – різні неприємні відчуття, повзання по шкірі мурашок, стискання, поколювання, нерідко уривчасті, навіть різнобарвні галюцинації, слухові обмани (акоазми, фонеми).
Вегетативна аура – тахікардія, відчуття духоти, голоду, спраги, пітливість, болі в животі, грудях, посилення кишкової перистальтики.
Моторна аура – топтання, переминання ногами, крутіння на місці, вигуки.
Вісцеральна (епігастральна) аура – у ділянці епігастрію раптове, неприємне відчуття, нудота, яка поширюється вище до горла.
Психічна аура – афекти страху, “жахливого відчуття” або, навпаки екзальтація, загальна піднесеність настрою, відчуття ''прозріння”, сценічні галюцинації.
В одній і тієї ж особи можуть спостерігатися навіть кілька типів аури. Сприйняття оточення в цьому стані виключається, тому що відбувається затьмарення свідомості. Зміст же самої аури залишається в спогадах і потім, після нападу, детально хворим може бути відтворений. Іноді напад обмежується тільки цим; тоді говорять про абортивний напад.
Здебільшого відразу за аурою починається тонічна фаза великого розгорнутого епілептичного нападу. Вона супроводжується миттєвим виключенням свідомості. Через тонічні скорочення всіх м'язів хворий падає, як підкошений, не зважаючи на вогонь, воду або з висоти. При цьому нерідко буває чути зойк, виття, стогін. Такий характер необережного падіння суттєво відрізняє епілептично-пароксизмальний стан від істеричного нападу. У результаті падіння хворий може одержати через відключення свідомості важкі тілесні ушкодження. Тонічні судороги тривають після падіння. Руки й ноги випручуються, піднімаються, дещо підтягуються догори. Щелепи стискаються, дихання майже припиняється, буває чути хрипіння, виділення слини, піни з домішкою крові. Особа спочатку блідне, але швидко синіє (ціаноз). В окремих випадках відбувається мимовільне сечовипускання або дефекація. Тонічні судороги тривають не більше однієї хвилини.
Після цього виникають клонічні судороги (клонічна фаза великого епілептичного судомного нападу) – це переривчасті скорочення м'язів кінцівок, тулуба, шиї. їхня частота та інтенсивність після 1-3-х хвилини минає й настає м'язове розслабленням. За клонічною фазою розвивається сопор, далі наступає сон або поступове прояснення свідомості. Про напад спогадів не залишається, але про те, що він був, хворі довідаються від навколишніх, на основі характерної наступної розбитості, забиття, прикусів, головного болю тощо. Подальший настрій може мати виразний афект дисфорії, невдоволення.
Напад може обмежуватися іноді однією з цих фаз, або ж вони можуть бути виразними у своїх проявах – тоді говорять про “абортивний напад” або не генералізований.
Малий епілептичний напад (пароксизм), як і великий, розгорнутий, супроводжується втратою свідомості, яка виникає раптово; іноді йому теж передує аура. На відміну від великого, у випадках малого нападу загальної тонічної судороги не виникає, тому хворі, не дивлячись на втрату свідомості не падають. Судомні явища обмежуються клонічним посіпуванням окремих груп м'язів, спогади про напад відсутні. На противагу великому судовому нападу, малі є короткочасними й різними за своїми клінічним проявами (абсанс – завмирання на місці тривалістю 1-2-і секунди, пропульсії – поштовхоподібні руху вперед у дітей і багато інших видів).
Напади Джексона (часткові, парціальні епілептичні судомні напади) зустрічаються у випадках т.зв. симптоматичної епілепсії, коли фокус ураження локалізується в скроневій частці головного мозку або в близьких до неї ділянках. Напад починається із хронічних або клонічних судом однієї половини тіла, захоплюючи спочатку пальці рук або ніг. Очі, голова, тулуб повертаються при цьому в один бік (адверзивний напад). Свідомість губиться тільки на висоті нападу, коли судороги переходять і на іншу половину тіла, тобто при генералізації їх.
Вегетативні напади – раптово виникає озноб, тахікардія, пітливість, виділяється багато слини (слинотеча). Особа блідне або червоніє, підвищується артеріальний тиск. Хворі відчувають шум у вухах, запаморочення, млявість. Характерним є виразний страх, різка слабкість. Триває напад від декількох хвилин до 1-2-х годин. Наприкінці може бути позов на сечовипускання, дефекацію, відчуття голоду або спраги.
Істеричний синдром
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Епілептичний синдром“ на сторінці 1. Приємного читання.
