Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

Судова медицина

Харчові отруєння (син. отруєння їжею) – гострі (рідко хронічні) неконтагіозні захворювання, що розвиваються внаслідок уживання харчових продуктів, які густо засіяні певними видами мікроорганізмів або такими, що містять токсини мікробного та немікробного походження.

До групи харчових отруєнь не належать захворювання, зумовлені надходженням до організму надмірної кількості харчових речовин (гіпервітамінози, флюороз тощо); викликані навмисним введенням до страви певної отрути з метою самогубства або вбивства; які виникають внаслідок алкогольного сп'яніння; отруєння, що є наслідком помилкового використання в побуті будь-якої отруйної речовини замість харчової, а також захворювання, що розвиваються внаслідок харчової алергії.

Харчові отруєння поділяють на мікробні – токсикоінфекції, мікробні токсикози та отруєння змішаної етіології; немікробні – отруєння отруйними рослинами й тканинами тварин або продуктами рослинного й тваринного походження за певних умов; отруєння домішками хімічних речовин (напр., бензойною кислотою); отруєння нез'ясованої етіології. У випадку непрямих харчових отруєнь токсичність продуктів обумовлена домішками, які в них містяться (геліотроп, горган, кукіль тощо) або домішками хімічного характеру (солі важких металів, отрутохімікати, бактерійні токсини тощо).

Судово-медична експертиза харчових отруєнь виконується для виявлення доказів причинності між уживанням харчових продуктів та розладом здоров'я, що виникло після цього, і настанням смерті. У судовій токсикології харчові отруєння поділяють на істинні та непрямі. До істинних належать ті, що виникли від уживання постійно отруйних за своєю природою продуктів (отруйні гриби, рослини, тварини), а також таких, які тимчасово набувають токсичні властивості (гриби, харчові продукти, що неправильно зберігалися).

Під час судово-медичного дослідженні трупа в разі підозри на харчове отруєння слід звернути увагу на вміст шлунка (залишки грибів, рослин тощо); обов'язковим є вилучення об'єктів для лабораторного дослідження; вилучення об'єктів для бактеріологічного та біологічного дослідження виконується стерильно. Для з'ясування характеру речовини, що спричинила харчове отруєння, застосовують судово-токсикологічний, мікроскопічний, спектральний, ботанічний, бактеріологічний та біологічний методи дослідження.

Харчові токсикоінфекції – група гострих кишкових інфекцій, що виникають внаслідок уживання харчів, у яких розмножилися ті або інші мікроорганізми та накопичилися їхні токсини. Вони характеризуються раптовим, бурхливим початком, інтоксикацією, гастроентеритом, порушенням водно-сольового обміну, нерідко мають груповий характер – спалах харчової токсикоінфекції.

Харчові токсикоінфекції можуть бути спричинені протеєм, ентерококами, споровими анаеробами, гемофільним вібріоном, стрептококом, іншими бактеріями, а також патогенними збудниками кишкових інфекцій (сальмонели, шигели, ентеропатогенні єрсинії, штами кишкової палички). Якщо шляхом бактеріологічного дослідження знаходять збудника кишкової інфекції, то ставлять діагноз, відповідний патологічній формі (сальмонельоз, дизентерія тощо). У випадку тяжкого перебігу можливі смертельні випадки внаслідок розвитку інфекційно-токсичного шоку.

Під час розтину померлих має місце виразна картина гастроентероколіту. Діагноз харчової токсикоінфекції ставлять за результатами клінічного, епідеміологічного аналізу та за даними бактеріологічного дослідження.

Ботулізм – хвороба, спричинена отруєнням токсином, що утворює в деяких харчових продуктах (консерви, риба, ковбаса, м'ясо) спорогенна паличка Clostridium botulinum. Смертельна доза очищеного кристалічного токсину – 0,00025-0,0003 г. Під час дослідження трупа специфічних для ботулізму змін немає, найчастіше є ознаки швидкої смерті. Для експертної діагностики ботулізму необхідні дані про умови отруєння, клінічний перебіг його. Обов'язковим є гістологічне та судово-токсикологічне дослідження органів та тканин, бактеріологічне дослідження крові, харчових мас, промивної води, сечі, залишків їжі. Остаточний висновок про отруєння токсином ботулізму експерт робить за сукупністю одержаних даних.

Птомаїни – органічні азотовмісні сполуки, що утворюються від гниття білків, у т.ч. трупа; більшість птомаїнів – отруйні речовини. Вони містяться також у зіпсованих м'ясних та рибних продуктах, і можуть у разі вживання спричиняти отруєння.

Отруєння рослинами можливе за умови різного контакту людини з рослинами, що містять отруйні речовини. Активними речовинами є алкалоїди, глікозиди, ефірні олії, органічні кислоти, смоли тощо. За характером дії на організм отруєння рослинами бувають такі, що вражають ц.н.с. (чемериця, блекота, болиголов плямистий), серцево-судинну систему (чемерник червонястий, конвалія), органи дихання та травлення (пізньоцвіт осінній, переступень білий тощо). До сильнодійних в Україні, окрім названих, належать: жовтець, кукіль, беладона, вороняче око, папороть чоловіча, отруйні гриби тощо.

Для судово-медичної діагностики отруєнь рослинами важливим, окрім клінічних ознак, є виявлення алкалоїдів шляхом судово- токсикологічного аналізу. Важливий є також фармакогностичний аналіз – дослідження під час виконання судово-медичної експертизи залишків рослин, що їх знайдено на місці події або в шлунку (у блювотинні) з метою визначення виду рослини та визначення в ній біологічно активних речовин, що могли спричинити отруєння.

Отруєння грибами останнім часом є надзвичайно поширеним. Грибна отрута – токсичні речовини, що містяться в грибах та після вживання яких розвивається отруєння.

Виділяють три види отруєнь.

Перший вид – у випадку вживання сморжів, які містять гельвелову кислоту (С12Н20О7), що має гемолітичну та гепатотропну дію. Летальність досягає 30%; смерть настає на 3-4-у добу від серцевої недостатності, часто в коматозному стані.

Другий вид – у випадку вживання грибів із групи мухоморів – блідої поганки та близьких видів, які містять аманітгемолізин, аманітотоксин, фалоідин, альфа- та бета-аманіти. Для отруєння достатньо з'їсти половину гриба, особливо чутливі діти. Смерть настає на 2-3-у добу через параліч судинорухового центру. Летальність дуже висока.

Третій вид – у випадку вживання мухоморів червоного, пурпурового або пантерного тощо, які містять мускарин, міоатропін, мікотоксин та інші отрути. Летальність невисока.

Отруйні гриби – залежно від складу та кількості отруйних речовин (грибної отрути) здебільшого спричиняють не дуже тяжкі, нетривалі захворювання, з яких найчастішим є розлад діяльності шлунково- кишкового тракту, що в основному закінчується одужанням, але можуть траплятись й смертельні отруєння.

Строчок звичайний (Cyromitra esculenta): з'являється у квітні-травні; дуже отруйний; містить гемолітичний токсин – гельвелову кислоту та термостійку отруту невідомої природи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами
  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами