Ідентифікація знаряддя травми (ідентифікація тупих та гострих предметів за ушкодженнями тіла чи пошкодженням одягу) – визначення тотожності об'єкта за його ознаками, що відображені в слідах.
Особливість живих тканин (шкіри, слизових оболонок внутрішніх органів) така, що ушкодження їх найчастіше віддзеркалює лише ознаки групового значення (тупий твердий предмет чи гострий предмет, вогнепальна зброя), лише за умови ушкодження кісток та хрящів можуть залишатися індивідуалізуючі ознаки, що придатні для ідентифікації предмета (знаряддя), яким заподіяно ушкодження.
Застосовують такі способи: безпосереднє зіставлення; суміщення або накладення одномасштабних фотозображень об'єктів, що порівнюються; порівняння профілограм.
У судовій медицині широко використовується трасологічна експертиза.
Трасологія – це: 1) розділ криміналістики, що вивчає сліди у випадку скоєння злочинів; 2) трасологія судово-медична вивчає та опрацьовує методи виявлення, фіксації та дослідження слідів у вигляді ушкоджень та слідів-накладень на тілі людини й одягові, а також методи визначення механізмів та умов слідоутворення, методи ідентифікації різних об'єктів за їх слідами-ушкодженнями та слідами-накладеннями на тілі людини та одягові.
Трасологічна ідентифікація – метод дослідження, що дозволяє визначити групову належність та провести ототожнення предметів та знарядь за ушкодженнями на тілі та пошкодженням одягу. Основою трасологічної ідентифікації є положення про те, що кожен предмет має такі ознаки зовнішньої будови, які роблять його індивідуальним, неповторним, відмінним від усіх інших, йому подібних.
Шліф на кістці – гладка поверхня в зоні розділення (ушкодження) плоскої, трубчатої кістки або хряща у вигляді дрібних паралельних валиків та борозенок, що утворюються від дії леза рубального предмета (сокири). За шліфом ідентифікують конкретний екземпляр рубального (іноді колючо-різального) предмета. Шліф може утворюватися в разі тривалого прилягання частин трупа до залізничного колеса, яке крутиться, що є специфічною ознакою залізничної травми.
Профілограма – графічне зображення характеристики чистоти (рівності) поверхні предметів; використовується для криміналістичної експертизи з метою ідентифікації предметів, що залишили слід тощо.
Фотосуміщення застосовують для виконання експертизи ідентифікації травмувальною предмета за слідами ковзання з використанням порівняльного мікроскопа для фотосуміщення слідів.
Порівняльне дослідження спрямоване на визначення ступеня збіжності ознак ототожнюваного об'єкта, зафіксованих в ідентифікуючих об'єктах. Порівняння відбувається за трьома способами: співставлення, суміщення та накладення.
Зіставлення – це розміщення поряд об'єктів, що порівнюються, так, щоб можна було одночасно спостерігати їх ознаки.
Суміщення – це розташування в одному полі об'єктів, що порівнюються, так, щоб ознаки одного складали продовження ознак іншого.
Накладення – це визначення контакту між об'єктами, що порівнюються, так, щоб їх можна було спостерігати у світлі, яке проходить через них наскрізь.
Оцінка збіжності або відмінності ознак відбувається шляхом формування внутрішнього переконання про неповторність збіжного комплексу ознак, а на його основі формується висновок про тотожність, або відмінність, вид, рід, клас об'єкта в процесі криміналістичної ідентифікації. У разі групофікації – встановленні схожого в двох об'єктах, що порівнюються, робиться висновок про схожість, однорідність або загальне джерело походження.
Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ідентифікація знарядь травми“ на сторінці 1. Приємного читання.
