Мал. 111. Перерваний рановий канал: а – загальний вигляд, б – через рановий канал проведено зонд.
Вихідний отвір вогнестрільної рани – місце виходу снаряда з організму, тобто є закінченням ранового каналу. Вихідний отвір має щілиноподібну або неправильну форму, край його чітко вивернутий назовні, слідів від дії компонентів постріл}' немає; дефект тканини, як правило, відсутній; розміри його більші за розміри вхідного отвору, іноді однакові або менші за нього; осаднения обідок іноді виразний; обтирання поясок відсутній. Вихідний кульовий отвір у плоских кістках черепа має круглу форму з боку внутрішньої кісткової пластинки й кратероподібну форму на зовнішній пластинці. Вихідний отвір слід диференціювати з вхідним отвором (табл. 21) (мал. 112,113).
Таблиця 21
Ознаки вхідної та вихідної кульової рани на шкірі
| Ознаки | Вхідна рана | Вихідна рана |
| Форма та наявність дефекту тканини | Округла через наявність дефекту ("мінус тканина") | Невірна зірчаста або щілиноподібна, дугоподібна, у вигляді кута, часто без дефекту; рідко округла з дефектом тканини |
| Розмір | Розмір дефекту завжди менший за діаметр кулі | Часто більший ніж розмір вхідного отвору, іноді такий самий за розміром або менший |
| Краї | Часто дрібнофестончасті, іноді рівні та похилі | Найчастіше нерівні, часто вивернуті назовні |
| Поясок осаднения | Добре помітний, шириною 1-3 мм | Відсутній, іноді виразний |
| Поясок обтирання (забруднення) | Має місце на шкірі або на одягові | Відсутній |
Мал. 112. Кульове поранення: а – вхідний отвір кульової вогнестрільної рани; б – вихідний отвір кульової вогнестрільної рани.
Мал. 113. Кульове поранення: а – вхідний отвір кульової вогнестрільної рани; б – вихідний отвір кульової вогнестрільної рани від одного поранення; в – рана в зоні закінчення вогнестрільного ранового каналу (друге поранення), куля знаходиться під шкірою.
У випадку дотичної вогнепальної рани виникає необхідність диференціювати її з різаними та рубаними ранами (мал. 114). Головні ознаки відмінності їх наведені в таблиці 22.
Мал. 114. Вхідний кульовий отвір (розміщений на підборідді) та колено- різана рана (розміщена нижче вуха).
Таблиця 22
Відмінні ознаки різаних, рубаних і дотичних вогнепальних ран
(В.И. Молчанов, 1960)
| Різані та рубані рани | Дотичні вогнепальні рани |
| Одяг у зоні рани завади розрізаний чи розрубаний. Лінія поділу може перетинати нитки основи й утка під будь-яким кутом | На одязі ж правило є самостійні вхідний і вихідний отвори. Рідше є лінійний розрив з разволокненими краями, що йде часто за ходом ниток чи основи утка |
| Форма рани при зведенні країв лінійна (прямолінійна чи дугоподібна), дефекту тканини ж правило немає | При зведенні країв форма рани прямолінійна або дрібнохвиляста, в поверхневих ран – довгасто-овальна чи жолобоподібна з наявністю дефекту тканини |
| Краї рани ж правило рівні. У різаних ран можуть бути по краях додаткові надрізи. Один край може бути позбавлений епідермісу, тоді ж на іншому краї є вузький шматок його. Зрідка краї можуть бути забрудненими | Краї ж правило дрібнобахромчасті, іноді з надривами чи з осадненням. Забруднення по краях початкової частини рани |
| Юнці рани ж правило гострокутні, у різаних ран можуть бути надрізи епідермісу ("вусики"), у рубаних – один кінець може бути трохи закругленим чи П-подібним | Кінці рані, особливо вхідний кінець, нерідко закруглені чи мають невеликі радіальні надриви. У вхідного кінця часто мається осаднения півмісячної форми і забруднення |
| Стінки рани відносно рівні, гладкі | Стінки рані нерівні, з виступаючими невеликими обривками тканин |
| На кістах при різаних ранях є розріз окістя, при рубаних ранях – надруб, повний поперечний або лінійно- щілиноподібний розруб, довгасто- дірчастий, іноді уламково-дірчастий перелом | На кістах іноді може бути жолобоподібний слід в окісті, іноді тріщина чи поперечний перелом трубчастої кісти, на черепі іноді може бути жолобоподібно-уламковий чи жолобоподібнодірчастий перелом |
| Навколишні шкірні покриви чи тканина одягу біля ушкодження можуть мати лише випадкові сторонні забруднення | На шкірі чи на одязі біля вхідного кінця можу ть бути сліди близького пострілу, причому кіптява може мати форму капелюшка гриба, а "ніжкою" йото буде рана |
Одне з питань, що стоїть перед експертом у разі вогнестрільного ушкодження, це визначення дистанції пострілу – відстані від дульного кінця вогнепальної зброї до об'єкта, що уражається. Виділяють три основні дистанції пострілу: впритул; з близької дистанції – у межах виявлення компонентів, що супроводжують постріл; з неблизької дистанції – поза межею виявлення цих компонентів.
Часом дистанцію пострілу поділяють на неблизьку та близьку, яка у свою чергу поділяється на такі: впритул; 1-ша зона – переважає механічна дія порохових газів; ІІ-га зона – виразною є дія кіптю пострілу, порошинок та металевих часточок; ІІІ-тя зона накладення порошинок та металевих часточок (мал. 115,116).
Мал. 115. Зони близького пострілу.
Мал. 116. Дистанція дії супутніх чинників пострілу: 1 – передкульове повітря (3-5 см); 2 – порохові гази (до 10 см); 3 – кіпоть (до 40 см); 4 -
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вогнестрільні ушкодження“ на сторінці 11. Приємного читання.
