Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

Судова медицина

У судово-медичній науковій літературі зустрічається два терміни, що характеризують злочини пов'язані зі статевим життям людини: сексуальний злочин та статевий злочин, тому наведемо дефініції кожного з них.

Сексуальний злочин – злочин, що ґрунтується на такому типові людської поведінки (та її наслідках), яка пов'язана із сексуальним життям та заборонена кримінальним законодавством. До сексуальних злочинів, зокрема, належать: зґвалтування, розтлінні дії, педофілія, ексгібіціонізм, інцест – кровозмішення, сексуальне вбивство.

Статевий злочин – злочини, що являє собою замах на статеву недоторканність та статеву свободу особи. До статевих злочинів належать: зґвалтування, примус жінки до статевих зносин, статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, розтлінні дії стосовно неповнолітніх, мужолозтво, умисне зараження венеричною хворобою.

Статеві збочення (син.: перверсії, парафілії) – хворобливе порушення спрямованості статевого потягу або способів його задоволення. Статеві збочення поділяють на збочені спрямування статевого потягу та збочення, що визначаються характером дій, які викликають оргазм та статеве задоволення. До перших належать: гомосексуалізм, педофілія, зоофілія, нарцисизм, фетишизм тощо. До другої групи належать: садизм, мазохізм, ексгібіціонізм, трансферцитизм, триолізм, фроттаж тощо.

Незайманість (син. непорочність) фізична – характеризується наявністю неушкодженої дівочої перетинки. Судово-медичне визначення незайманості та ознак злягання має суттєве значення для експертизи спірних статевих станів, розслідування більшості статевих злочинів (зґвалтування; статевий акт з особою, що не досягла статевої зрілості; розпусні дії), а також злочинів проти гідності людини (образа, наклеп). У дівчат, які не займалися мастурбацією та не знайомі зі статевими почуттями, слиз із каналу шийки матки під час гінекологічного дослідження, як правило, не виділяється – Бернарда ознака.

Дівоча перетинка (пліва) – анатомічне утворення, розміщене по колу між присінком та порожниною піхви. Розрізняють основу дівочої перетинки, яка прилягає до стінок піхви; вільний край, що оточує вхід до піхви; зовнішню (нижню) частину, звернену до присінка піхви та внутрішню (верхню), звернену до порожнини піхви. Вільний край пліви може бути гладкий та бахромчастий, рівний або хвилястий із поодинокими, або численними виїмками різної глибини (мал. 189). Ширина (висота) дівочої перетинки визначається відстанню від основи до вільного краю та коливається від 2-3 мм до 1-1,5 см, рідко буває однаковою на всій відстані.

Варіанти будова дівочої перетинки (1-6).

Мал. 189. Варіанти будова дівочої перетинки (1-6).

Особливості будови дівочої перетинки мають дуже велике значення для експертиз, пов'язаних зі статевими злочинами, зокрема, у випадку згвалтування. При цьому виконується дослідження дівочої перетинки та детальний опис стану її з позначенням місця ушкодження за аналогією з циферблатом годинника (мал. 190).

Умовне позначення місця ушкодження дівочої пліви за аналогією з циферблатом годинника (М.Г. Сердюков, 1957).

Мал. 190. Умовне позначення місця ушкодження дівочої пліви за аналогією з циферблатом годинника (М.Г. Сердюков, 1957).

Дефлорація – порушення анатомічної цілості дівочої перетинки. Вона, як правило, буває під час перших статевих зносинах, у т.ч. внаслідок зґвалтування. При цьому відбувається розрив пліви, що супроводжується болем та кровотечею, які швидко зникають.

Дефлорація буває інструментальна, від розриву пальцем внаслідок розпусних дій, онанізації. У цих випадках розриви, як правило, не доходять до основи дівочої перетинки, розміщені близько до промежини, назад, у напрямку до човноподібної ямки.

Зґвалтування – статеві зносини з жінкою, скоєні проти її волі, із застосуванням фізичного або психічного насильства, чи використанням безпомічного стану. Покарання за зґвалтування передбачене КК; воно посилюється за наявності обставин, що обтяжують провину, наприклад, погроза вбивством, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, скоєння зґвалтування групою осіб, небезпечним рецидивістом, зґвалтування неповнолітньої тощо.

Завдання судово-медичного експерта полягає у виявленні таких медичних даних, які можуть слугувати для органів розслідування та суду доказом факту, що відбулися статеві зносини. Об'єктивним доказом того, що мали місце статеві зносини з незайманою дівчиною, є порушення анатомічної цілості дівочої перетинки (дефлорація). Але слід мати на увазі, що перші статеві зносини не завжди супроводжуються дефлорацією. Під час обстеження жінок, що в анамнезі мають статеві зносини, суттєвим доказом стає наявність сперми в піхві та на зовнішніх статевих органах, сліди тілесних ушкоджень. Судово-медичному оглядові, окрім потерпілої, підлягає й підозрюваний чи обвинувачений у зґвалтуванні; на його тілі можна виявити сліди ушкоджень, що заподіяні жінкою (садна, крововиливи, сліди укусів; на одязі – плями крові, волосся потерпілої). Під час обстеження підозрюваного беруть уміст із-під нігтів, відбитки зі статевого члена, препуційного мішка, мазки з уретри для виявлення вагінальних елементів, крові, сперматозоїдів тощо.

Наявність смегми в підозрюваного в скоєнні статевого злочину дозволяє виключити можливість того, що він брав участь у статевого акті протягом останніх 1-2-х діб.

Оскільки зґвалтування є поняттям юридичним, то встановлення факту цього злочину та збирання доказів його належить до компетенції органів слідства.

Мужолозтво (син. педерастія) – статеві зносини в спотвореній формі: чоловіка із чоловіком. Мужолозтво здійснюється шляхом введення статевого члена активного партнера в задній прохід пасивного партнера. Можливості судово-медичної експертизи мужолозтва обмежені. В активного партнера виявляють сліди калу на статевому члені, волосся, сліди крові, які підлягають лабораторному дослідженню. У пасивного партнера – гіперемія, садна, розриви в зоні заднього проходу, воронкоподібне заглиблення його, зяяння внаслідок розслаблення сфінктерів, згладжуваність слизової оболонки прямої кишки. Наявність сперми в прямій кишці (досліджують мазки), а також зараження венеричними хворобами та СНІДом може бути доказом мужолозтва.

Розпусні дії – різні форми фізичного або психічного розтління неповнолітніх: доторкання руками або статевим членом до статевих органів, онанування в присутності неповнолітніх, ексгібіціонізм, демонстрація порнографічних малюнків, фотографій тощо. Під час обстеження потерпілих експертні дані, як правило, незначні. Мають значення ізольовані ушкодження в зоні статевих органів: садна, подряпини, крововиливи в слизовій оболонці присінка піхви, на дівочій перетинці, її надриви. Важливим доказом розпусних дій є наявність сперми на зовнішніх статевих органах, тілі, одягові того, кого обстежують. Завдання судово-медичної експертизи в таких справах – виявити зазначені ушкодження на тілі неповнолітніх та визначення механізму їх походження.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів
  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами