Увага – спрямованість психічної діяльності людини та її зосередженість у певний момент на об'єкти або явища, які мають для людини певне значення при одночасному абстрагуванні від інших, в результаті чого вони відображаються повніше, чіткіше, глибше, ніж інші. Вона може бути пасивної й активної.
Пасивна увага обумовлена об'єктами без нашого попереднього бажання розпізнати їх, наприклад, у результаті раптового інтенсивного звуку або світлового спалаху.
Активна увага направляється на ті або інші об'єкти у разі необхідності виконання певного завдання й відповідно направляється волею людини.
Залежно від властивостей і закономірностей уваги (ступінь концентрації, обсяг, розподіл, перемикання, стійкість, запобігання) визначають такі форми порушень її.
Апрозексія – повна відсутність уваги, її випадання.
Загальмованість – млявість уваги, зниження її активності, коли, наприклад, під час депресії хворий не може всупереч своєму бажанню стежити за зовнішніми подіями.
Виснаженість уваги – прогресуюче ослаблення інтенсивності уваги в процесі роботи.
Звуження – зменшення уваги за обсягом і розподілом її між декількома об'єктами; увага хворого зосереджується й обмежується лише ситуативно значущими об'єктами (у разі органічних розладів).
Інертність (малорухомість), застрявання, ''присипання” – патологічна фіксація, порушення перемикання уваги (погляд в одну точку у випадках шизофренічного ступору).
Однобічний напрямок – спрямованість уваги на щось одне, наприклад, на своє здоров'я (хворий думає тільки про свою хворобу при іпохондричних розладах психіки).
Підвищене запобігання – підвищене відволікання, неможливість зосередити тривалий час увагу на одному об'єкті або темі (властивий маніакальним станам із прискоренням мови).
Основні психіатричні синдроми
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розлади уваги“ на сторінці 1. Приємного читання.
