Вольові акти – це дії, спрямовані на досягнення свідомо поставленої певної мети, реалізацію внутрішніх спонукань. Розрізняють такі види рольової діяльності:
• гіпобулія – зниження вольової активності;
• гіпербулія – надмірне посилення вольової діяльності, загальної активності й спонукань;
• абулія – повна відсутність вольової діяльності, бажань, збайдужіння;
• парабулія – спотворена, перекручена вольова діяльність із розладами поведінки у формі негативізму, імпульсивності, стереотипності й неадекватності дій (кривляння, гримаси, незвичайні рухи);
• гіпокінезія – рухове пригноблення, яке супроводжується збідненням і вповільненням рухів;
• ступор – заклякання, повна нерухомість зі зміною м'язового тонусу (наприклад, внаслідок кататонічного ступору);
• гіперкінези – рухові порушення, серед яких розрізняють: маніакальні, кататонічні (з перевагою рухової стереотипії), тривожні (ажітація), депресивні (меланхолічний раптус), епілептичні (супроводжує дисфоричний стан), єретичні (безглузді, іноді руйнівні дії олігофренів), галюцинаторні (під впливом загрозливих галюцинацій), панічні.
Імпульсивні явища (стани) представляють імпульсивні дії й помисли. Імпульсивні дії відбуваються без контролю свідомості, виникають у разі глибоких порушень психічної діяльності. На відміну від обсесивних (нав'язливих) явищ, тут немає боротьби мотивів, дії майже автоматичні. Вони раптові, стрімкі, невмотивовані й безглузді. Трапляються переважно за наявності станів затьмарення свідомості – образних мареннях, кататонічному порушенні, меланхолічному раптусі. Хворі можуть раптом наносити удари незнайомим, випадковим особам, робити тяжкі руйнівні дії тощо.
Патологічне захоплення азартним іграми (гемблінг) виявляється в частих повторних епізодах участі в азартних іграх, яка займає центральне місце в житті особи й призводить до професійної й соціальної деградації, втрати матеріальних і сімейних цінностей. У судово- психіатричній практиці такі особи зустрічаються у зв'язку з розглядом справ про фінансові порушення й невиконання сімейних обов'язків.
Патологічна схильність до підпалів (піроманія) – психічний роз
лад, що зустрічається часто, і проявляється в постійному прагненні особи до здійснення підпалів і одержання нею задоволення від милування полум'ям скоєної пожежі. Характерним для цього психічного розладу є відчуття дискомфорту й емоційної напруги перед здійсненням підпалу й виникнення відчуття розрядки й радісного порушення після побаченої пожежі.
Патологічна схильність до крадіжок (клептоманія) – імпульсивне бажання украсти будь-які предмети. Таке бажання виникає періодично, у різних ситуаціях, при цьому мотив матеріального збагачення повністю відсутній. Самі дрібні речі не ховаються, тому, що вони не потрібні крадієві для використання, а складаються або викидаються. Для клептомана бажання скоїти крадіжку є особистим, підсвідомим і непереборним, а цінність або необхідність украденої ним речі не має для нього ніякого значення. Цей розлад зустрічається навіть у матеріально забезпечених і вихованих осіб. Так само як і у випадках піроманії, ці акти приносять хворому емоційну й психічну розрядку й задоволення.
Трихотиломанія – схильність до висмикування волосся.
Патологічна схильність до бродяжництва (дромоманія, вагабондаж або поріоманія) – це періодично виникаюче, непереборне стремління до постійної зміни місць, поїздок, бродяжництва: без вагань покидаються сім'я, робота, навчання; хворі в такому стані виявляються в інших містах, на вокзалах, часто без грошей, кудись їдуть, при цьому не переслідуючи якоїсь певної мети. Після нормалізації стану психіки хворі самі повертаються додому.
Розлади пам'яті
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вольові розлади“ на сторінці 1. Приємного читання.
