Депресивні синдроми

Судова медицина

Депресивний синдром у найбільш типовому виді (звичайна, проста депресія) складається зі зниженого тужного настрою (гіпотимії), уповільнення мислення, рухової загальмованості, які входять у депресивну тріаду головних ознак.

Хворі скаржаться на слабкість, лінощі, в'ялість і гноблення, зневіряються у власних силах, легко визнають невірність своїх вчинків, через загальмованість асоціативних процесів повільно й тяжко ухвалюють рішення, а також перебільшують реальні утруднення, обвинувачують себе в слабкості волі, неможливості “взяти себе в руки”. Може спостерігатися сльозливість, образливість, подразливість. У станах гіпотимічної депресії частими є суїцидальні спроби, скоюються самогубства. У разі поглиблення подавленого настрою хворі починають скаржитися на тужливий настрій, нудоту. Характерна поява тяжкого відчуття в грудях, рідше – у животі. Деякі хворі говорять про “моральний біль”, що “душу розриває на шматки” і протиставляють ці відчуття фізичному болю (т.зв. передсерцева нудота). У більш тяжких випадках виникають надцінні ідеї самозвинувачення або приєднується марення провини, гріхопадіння – депресія з ідеями обвинувачення. Депресивний синдром може супроводжуватися явищами меланхолічної дереалізації й деперсоналізації, аж до появи т.зв. психічної анестезії – болісної нечутливості, переживання внутрішнього спустошення, втрати любові до близьких, байдужості, зникнення емоційного реагування на навколишнє (анестетична депресія). Про тяжкість депресії свідчить поява суїцидальних думок і тенденцій. У хворих може виникати відчуття зміни навколишнього світу: губиться його звичайна забарвленість, він стає застиглим, віддаленим, нерідкі скарги на повільний перебіг часу, його зупинку – це т.зв. меланхолічна дереалізація.

Властива депресивним хворим занижена самооцінка може змінюватися маренням самоприниження, самозвинувачення, а у хворих похилого віку – частіше ідеями руйнування й злиденності. В інших випадках може виникати уявлення про невиліковне захвалювання – депресія з іпохондричними мареннями. Коли хворі говорять про припинення функціонування серця, легенів, нирок та інших органів у зв'язку з їх розкладом або атрофією, то мова йде про іпохондричну депресію з нігілістичними маячними ідеями.

Для депресивного синдрому характерні виразні сомато-вегетативні розлади у вигляді порушень сну, апетиту, функції шлунково-кишкового тракту (запори), ендокринних дисфункцій.

Депресія з фантастичним маренням (меланхолічна парафренія, депресія з нігілістичним мегаломанічним маренням Котара) характеризується тим, що хворі називаються іменами негативних осіб і діячів, приписують собі обвинувачення у світових катаклізмах, висловлюють упевненість у загибелі всього навколишнього, країн, всесвіту, стверджують, що ніколи не помруть і будуть страждати вічно. У зв'язку з таким станом вони можуть навіть убивати близьких, аби тільки позбавити їх від уявних страждань, отже, їм загрожують альтруїстичні вбивства.

Ажитована депресія – тоскний настрій у комбінації з тривогою (афект очікування лиха), мовними і руховими порушеннями. Тривога може бути безпідставною, безпредметною; в інших випадках говорять про очікування суду, розстрілу, катування, загибель близьких. Зміст висловлювань украй одноманітний і відображає особливості афекту й марення. Ажитація – це рухове порушення, яке супроводжується тривогою, виявляється в непосидливості, постійному ходінні, настирному прискіпуванні до медперсоналу, оточуючих людей. Вона може досягти своєї крайньої напруженості, коли проявляється в раптовому руховому порушенні надзвичайної сили й спрямованості дій, сконцентрованих на старанні вбити або покалічити себе або уявного супротивника (наприклад, хворий раптово й миттєво хватає стілець і, вибивши ним вікно, стрибає вниз главою – це меланхолічний раптус).

Депресія параноїдна об'єднання подавленого, тужного настрою з ідеями переслідування, отруєння або заподіяного шкоди.

Дисфорична депресія – це стан, за якого знижений афект поєднується з подразливістю, неприязністю, незадоволеністю. У легких випадках пригніченість супроводжується причепливістю, іронічністю, в'їдливістю. У виразних станах виникає нудота, пригнічений настрій в поєднанні зі страхом, розпачем, напруженою злістю. Може спостерігатися рухова загальмованість але частіше хворі "не знаходять собі місця”, аж до стану значної виразності ажитації. Тяжкі дисфорії можуть супроводжувати уривчасті марення переслідування або марення іншого змісту, а також стан зміненої свідомості. Дисфорії іноді супроводжуються імпульсивними діями, агресивністю до оточуючих людей, само- ушкодженнями й самогубством.

Наступний розділ:

Маревні синдроми


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Депресивні синдроми“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми
  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами