Причини та механізм смерті

Судова медицина

Тіло людини з моменту настання смерті називають трупом, який є об'єктом судово-медичного або патолого-анатомічного дослідження з метою визначення причини смерті та танатогенезу шляхом зовнішнього огляду або шляхом розтину трупа.

Слід мати на увазі, що окрім даних огляду та розтину трупа важливе значення в експертизі трупа мають попередні відомості про обставини настання смерті, які можна отримати з постанови слідчого про призначення експертизи, протоколу огляду місця події, карти стаціонарного або амбулаторного хворого, а також з інших документів, які доставлені до бюро судово-медичної експертизи. Відомості родичів або свідків, які спостерігали обставини та умови настання смерті, можуть офіційно вважатися попередніми відомостями в разі їх юридичного оформлення, і експертові ними не слід нехтувати, а слід використовувати в діагностиці та диференційній діагностиці патологічних процесів, що могли спричинити розвиток смерті.

Причиною смерті можуть бути хвороби, патологічні процеси та травми, що призвели до смерті або сприяли її настанню, а також обставини нещасного випадку або акту насильства, які спричинили таку травму. Причиною смерті завжди є нозологічна одиниця, що міститься в Міжнародній класифікації хвороб та причин смерті, її не слід плутати з безпосередньою причиною смерті – патологічним процесом, який несумісний із життям (загальне недокрів'я внаслідок кровотечі, набряк головного мозку внаслідок забиття тощо), що розвивається як ускладнення основного захворювання, травми тощо.

Ознаки патологічних процесів, які виявлені експертом під час огляду трупа на місці події, у медичних документах, шляхом розтину трупа, гістологічного чи інших додаткових методів дослідження є підгрунтям для синдромного діагнозу (визначення причини смерті), який часто використовується в судово-медичній практиці.

Під час виконання судово-медичної експертизи трупів найчастіше безпосередньою причиною смерті бувають наведені нижче патологічні процеси (наведено за алфавітом).

Анемія – стан, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів та зменшенням умісту гемоглобіну в одиниці об'єму крові. Причини розвитку анемій такі: крововтрата, недостатня еригропоетична функція кісткового мозку, підвищений гемоліз. Вони бувають гострі та хронічні. У судово-медичній практиці часто трапляється гостра постгеморагійна анемія, що є наслідком кровотечі внаслідок поранення, травматичного розриву судин чи органів, або розриву судин, що ушкоджені певним патологічним процесом (атеросклерозом, сифілісом тощо).

Апное – тимчасова затримка дихальних рухів, зумовлена гальмуванням дихальних центрів.

Гемоперикард – накопичення крові в порожнині осердя; у випадку значного накопичення крові (біля 150-200 г) розвивається "тампонада серця", що призводить до зупинки його.

Емболія – патологічний процес, зумовлений перенесенням течією крові різних субстратів (емболів), яких немає в нормі, та здатний викликати гостру обтурацію судин з одночасним порушенням кровопостачання тканин або органів. Залежно від характеру субстрату емболія буває: тромбоемболія, повітряна, газова, жирова, тканинна, навколоплідними водами, сторонніми тілами тощо. Тромбоемболія легеневої артерії викликає розвиток смерті у відносно короткий проміжок часу (5-20 хв.) шляхом розвитку легенево-серцевого рефлексу із зупинкою серця.

Кома – найтяжче патологічне гальмування центральної нервової системи, що характеризується глибокою втратою свідомості, відсутністю рефлексів на зовнішні подразники та розладом регуляції життєво важливих функцій організму. Розвиток коми може бути майже раптовим або повільним (години або дні).

У разі смерті діагностика коми виконується за патоморфологічними ознаками основного патологічного процесу та біохімічними особливостями його.

Набряк легень – патологічний стан, зумовлений значним просочуванням рідини із крові в інтерстиційну тканину легень, а потім в альвеоли, що клінічно виявляється тяжкою задухою, ціанозом та клекотливим диханням; є однією з безпосередніх причин смерті.

Набряк та набухання головного мозку – реактивний процес, якому притаманне порушення водно-сольового та інших видів обміну в головному мозкові, а також порушення центрального кровообігу, що супроводжується інтра- та інтерструктуральною гіпергідратацією, яка призводить до збільшення об'єму вмісту черепа та підвищення внутрішньочерепного тиску. Набряк та набухання можливі також у спинному мозкові. Накопичення рідини в міжклітинному просторі – набряк, а накопичення її в середині клітин – набухання.

Пневмоторакс – скупчення повітря в плевральній порожнині людини, що виникає внаслідок поранення грудної клітки, розриву легень (зокрема, внаслідок травми), іноді через ушкоджений стравохід або шлунок, чи кишечник водночас з ушкодженням діафрагми. Пневмоторакс буває одно- та двостороннім.

Сепсис – загальне неспецифічне інфекційне захворювання нециклічного типу, що виникає за умови порушення реактивності організму, внаслідок постійного або періодичного проникнення із зони локалізації інфекції в кров'яне русло різних мікробів та їх токсинів. За клінічним перебігом сепсис може бути: блискавичним, гострим, підгострим, хронічним та рецидивуючим. Сепсис може бути безпосередньою причиною смерті у випадку ускладнень багатьох ушкоджень (ран, переломів кісток); іноді не вдається визначити джерело інфікування.

Травматичне виснаження (син.: травморанове виснаження, травматичні сухоти, ранове виснаження, дистрофія поранених, кахектична форма сепсису) – тяжкий дистрофічний процес, що розвивається як ускладнення в організмі поранених та потерпілих зі значними травмами, або опіками, які ускладнені розвитком гнійного запалення. У випадку термічних опіків ранове виснаження називають опіковим виснаженням або токсичною кахексією в опечених.

Шок – типовий патологічний процес, який розвивається фазово, та виникає внаслідок розладу нейрогуморальної регуляції, зумовленої екстремальними впливами (механічною травмою, опіком, електротравмою тощо); характеризується значним зменшенням кровообігу в тканинах,, що не є непропорційним рівню обмінних процесів, гіпоксією та пригніченням функцій організму.

Виокремлюють такі види шоку: больовий екзогенний (травматичний, опіковий, внаслідок електротравми); больовий ендогенний (кардіогенний, нефрогенний, абдомінальний, печінковий); гуморальний (гемотрансфузійний, анафілактичний, інсуліновий, токсичний – внаслідок травматичного токсикозу); психогенний (вияв реактивного психозу).

Виокремлення судово-медичним експертом причини смерті та безпосередньої причини смерті є важливим підґрунтям для з'ясування не лише причини та патогенезу смерті, але й для визначення причинного зв'язку ушкодження зі смертю.

Наступний розділ:

Рефлекторна смерть


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Причини та механізм смерті“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті
  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами