Морфологія травми

Судова медицина

Струс спостерігається під час вибуху внаслідок дії ударної хвилі (вибухової повітряної або водяної) та під час падіння зі значної висоти. Локальний струс тканин буває також внаслідок поранень (особливо вогнестрільних) з розвитком зони комоції та порушенням у ній фізіологічних механізмів. Патогенез струсу ґрунтується на розладі кровообігу у вигляді спазму та наступного третичного розширення дрібних судин з явищем стазу в них. Мікроскопічно помітні зони крововиливів та некрозів у тканинах; навіть у зоні, де вважалося, що існують лише фізіологічні механізми, електронна мікроскопія виявляє чіткі деструктивні зміни внутрішньоклітинних органел, міліарні зони некрозу та дрібні крововиливи. Внаслідок загального струсу організму такі зміни відбуваються в серозних оболонках, м'язах, суглобових сумках, кістках, нервових стволах, нирках, легенях, серці тощо. Місцевий струс органів черевної порожнини супроводжується крововиливами в брижу та заочеревинний простір, іноді розривом товстої кишки. Струс головного мозку буде розглянуто в розділі про черепно-мозкову травму.

Контузія – загальне ураження організму людини, що виникає внаслідок миттєвого механічного впливу на всю поверхню тіла, або на більшу його частину, ударної хвилі (повітряної чи водяної), значних мас сипких тіл (ґрунт у випадку обвалу), різкої зміни тиску навколишнього середовища або вібрації. Патогенез контузії ґрунтується на позамежному гальмуванні Ц.Н.С. у відповідь на занадто сильний подразник; додатково бувають місцеві ушкодження тканин та органів. За інтенсивністю клінічних проявів виділяють три ступеня контузії: легкий, середньої тяжкості, тяжкий. У разі смерті типові морфологічні прояви контузії відсутні. Контузія головного мозку буде описана в розділі про черепно-мозкову травму.

Розтрощування – ушкодження, що виникає внаслідок дії значної сили (транспортна травма, падіння зі значної висоти) і характеризується порушенням цілісності органа, за якого тканина частково (на певній ділянці) або повністю руйнується, перетворюючись на кашоподібну масу. Розтрощування мозку буде описане в розділі про черепно-мозкову травму.

Розчленування трупа – поділ тіла на окремі частини; буває випадковим (внаслідок рейкової травми, вибуху, обвалу, падіння зі значної висоти) та кримінальним. У воді може статися розчленування від дії гвинта чи інших частин судна (воднотранспортна травма або посмертне пошкодження).

Криміналісти поділяють кримінальні розчленування на дефензивні, що використовуються з метою утруднення ідентифікації, полегшення транспортування та приховування частин трупа (мал. 31), та офензивні, що виконуються під час сексуальних убивств (зокрема, з відокремленням статевих органів), а також убивствах, скоєних психічно хворими людьми (звертає на себе увагу недоцільність, хаотичність розчленування, відсутність ознак того, що частини трупа сховані) (мал. 32,33,34). Об'єм розчленування буває різним: від декапітації, відокремлення частин з особливими прикметами до подрібнення на шматочки. Для розчленування використовують гострі засоби: ножі, сокири, пилки (у т.ч. електричні), колеса рейкового транспорту, а для дитячих трупів – ножиці. Іноді розчленування поєднується зі спаленням, виварюванням, дією кислот, згодовуванням тваринам тощо.

Дефензивне розчленування трупа (а. б): розчленування виконане для зручності транспортування з метою сховати труп.

Мал. 31. Дефензивне розчленування трупа (а. б): розчленування виконане для зручності транспортування з метою сховати труп.

Офензивне розчленування трупа: відчленовані зовнішні статеві органи жінки, решта трупа без ознак розчленування.

Мал. 32. Офензивне розчленування трупа: відчленовані зовнішні статеві органи жінки, решта трупа без ознак розчленування.

Офензивне розчленування трупа: відпрепарована шкіра на молочних залозах, решта трупа без ознак розчленування.

Мал. 33. Офензивне розчленування трупа: відпрепарована шкіра на молочних залозах, решта трупа без ознак розчленування.

Офензивне розчленування трупа: відокремлені зовнішні статеві органи в чоловіка, решта трупа без ознак розчленування.

Мал. 34. Офензивне розчленування трупа: відокремлені зовнішні статеві органи в чоловіка, решта трупа без ознак розчленування.

Ампутація – хірургічна операція, що полягає в повному або частковому відгинанні периферійної частини органа (кінцівки, грудної залози тощо). Відтинання кінцівки або периферійної частини її через суглоб називають вичлененням, чи то екзартикуляцією. Травматична ампутація – відтинання органа внаслідок травми, зокрема, травматичний відрив. "Ампутація посмертна" – відокремлення кінцівок під час спалення трупа внаслідок обвуглювання в місцях, де кістки покриті порівняно тонким шаром м'яких тканин (колінні, променезап'ясткові та гомілковостопні суглоби), поверхня відокремлення рівна.

Наступний розділ:

Черепно-мозкова травма

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Морфологія травми“ на сторінці 9. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми
  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами