Морфологія травми

Судова медицина

Синець (син. синяк) – крововилив у шкірі та прилеглій клітковині, що утворився внаслідок перпендикулярної або близької до цього напрямку дії удару тупого твердого предмета. Крововилив розвивається через розрив кровоносних судин. Синці мають судово-медичне значення, бо є свідченням насильства – дії тупого твердого предмета. Локалізація крововиливу в переважній більшості випадків збігається з місцем дії травмувальної сили, але іноді під дією своєї маси кров у рихлій клітковині переміщується вниз. Глибокі синці спочатку не видно, бо вони з'являються через певний час. іноді у віддаленому місці. Синець іноді за формою нагадує контактувальну поверхню травмувального предмета або має неправильну, чи то овальну форму. Розміри синця залежать не лише від кількості крові, що вилилась, а й від щільності клітковини. Товсті та глибоко розташовані синці – синього кольору (шкіра в зоні синця може бути трохи піднята), а тонкі та поверхневі – червоного. Із часом колір синця змінюється внаслідок перетворення гемоглобіну: на 3-4-й день – зеленіє (переважає білівердин), на 5-6-й день – жовтіє (утворюється білірубін). Деякий час зберігається бура пігментація, а потім синець зникає, бо білірубін – розчинна речовина. Синець є головною ознакою зажиттєвості ушкоджень.

За крововиливом визначають: факт травми та те, що вона заподіяна тупим твердим предметом; давність заподіяння травми; варіант та число заподіяних впливів; місце прикладення сили; форму, рельєф та розміри травмувальної поверхні тупого твердого предмету.

Питання діагностики синців на фоні трупних плям було предметом дослідження ряду науковців. У наведеній нижче таблиці (табл. 3) описані основні диференційні ознаки синця та трупної плями.

Таблиця 3

Відмінність синця від трупної плями

(Тейлор и Н.В. Попов, 1938)

СинецьТрупна пляма
Знаходиться під епідермісом у власне шкірі й підшкірній клітковиніРозташовується в епідермісі чи шкірі як проста пляма; наповнені кров'ю капіляри просвічують через епідерміс
Епідерміс зідраний внаслідок уда- РУЕпідерміс цілий, тому що пляма утворюється внаслідок перетікання крові та відсутнє ушкодження епідермісу
Синець з'являється на місці ушкодженняЗавади з'являється на місці, де "панує закон ваги"
Синець займає підвищене положення, зберігається при натисканні, відмежований від інших ділянок, має визначену форму, може мата садно, припухлість, нерівномірне забарвленняТрупна пляма розташовується в нижче розміщених ділянках тіла трупа, зникає при натасканні в першу половину доби після смерті, блідне в другу, має більш розлитий характер, не має форми і припухлості; забарвлена відносно рівномірно
Краї й середина підняті внаслідок процесу розсмоктуванняКраї не підняті
Краю не чітко відмежовані через нерівномірне розсмоктування крові, що вилиласяКраї чітко відмежовані на рівні крові, що міститься поза судинами
На розрізі тканини виявляється кров поза судинами; при змиванні струменем води також зскрібанні ножем синець зі згортком крові залишається; кров темно-червона рідка чи бура зсілаНа розрізі кров міститься в судинах, іноді навіть виливається з них, а навколишні тканини бліді; при розрізі і змиванні струменем води краплі крові змиваються начисто
Колір варіює, тому що гемоглобін змінюється при розсмоктуванні синців протягом декількох днівКолір однаковий, тому що в мертвій тканині немає закономірності варіювання кольору, не враховуючи зміни кольору зумовленої гниттям
При натасканні синець блідне, але не зникаєУ стадії гіпостазу трупна пляма в першу половину доби може мата білий відбиток з чітко відмежованими краями; в другу половину доби ця особливість зникає

Потертість (син. намуляне місце) – гостре запалення шкіри (дерматит), яке виникло внаслідок дії механічного чинника, найчастіше тривалого тертя або тривалого тиску взуття, одягу тощо. Морфологічно вона має вигляд ділянки гіперемії, пухиря із серозним чи то геморагійним умістом, або ерозії, що оточена синювато-рожевим обідком. Потертість може бути “воротами інфекції”, що призводить до захворювання на правець.

Розрив – закрите механічне ушкодження м'яких тканин або органів із порушенням їх анатомічної цілісності. Розрив виникає найчастіше внаслідок надмірного розтягу тканини (за межі її еластичності). Оскільки шкіра більш еластичншіа ніж інші органи та тканини, за цього виду травми вона може залишитися неушкодженою; якщо одночасно рветься й шкіра, то утворюється рвана рана (мал. 8), краї якої мають неправильну форму, спостерігається відшарування, або відривання тканини та значне руйнування тканинних елементів на значній площі. Можливі розриви підшкірної клітковини, фасції, м'яза, сухожилля, судини, нерва, порожнистого або паренхіматозного органа. Розриви внутрішніх органів від дії тупих твердих предметів під час транспортної травми чи падіння зі значної висоти здебільшого не супроводжуються зовнішніми розривами

Рвана рана гомілки (клаптикова рана), що утворилася внаслідок тангенційної дії тупого твердого предмета (удар-зсув).

Мал. 8. Рвана рана гомілки (клаптикова рана), що утворилася внаслідок тангенційної дії тупого твердого предмета (удар-зсув).

Рана (син.: відкрите ушкодження, поранення) – ушкодження тканин та органів з порушенням цілісності їх покриву (шкіри, слизової оболонки, капсули), що спричинене механічною дією. За походженням розрізняють рани операційні, випадкові та бойові. За механізмом заподіяння, за характером предмета, що ранить, та ушкодженням тканин рани бувають: різані, колені, рубані, пиляні, внаслідок укусу, рвані, скальповані, від забиття, внаслідок розтрощення, вогнестрільні рани тощо.

Тріщина (шкіри, слизової оболонки) – лінійний надрив тканини, що виникає через надмірне натягнення або значну сухість її, втрату еластич-

ності, запальну інфільтрацію; основною характерною особливістю її є різний об'єм руйнування тканин. Тріщини шкіри часто утворюються під час переїзду колесами автомобіля та інших транспортних засобів, внаслідок ушкодження механізмами, що працюють, під час спалення трупа тощо.

Під час поранення виникають такі ускладнення, як шок та гостра крововтрата (із розвитком гострої анемії), що можуть бути причиною смерті. Поранення шиї може супроводжуватися ліквореєю та повітряною емболією; грудної клітки – гемопневмотораксом; живота – гемоперптонеумом та розвитком перитоніту. У період поширення інфекції виникають ускладнення ранового процесу (гангрена, флегмона, абсцес, сепсис тощо), а у випадку тривалого перебігу – травматичне виснаження.

Судово-медична експертиза ран передбачає ретельне дослідження та опис їх локалізації, форми, розмірів, особливостей країв і кінців, сторонніх накладень та вмісту, стану тканин, що оточують їх, та інших особливостей. які характеризують ту, чи то іншу специфіку ушкодження (мап. 9). Цс дає можливість визначити вид зброї, якою нанесене поранення, механізм його утворення, давність виникнення, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень тощо. Зажиттєвість ушкодження визначають за наявністю ознак кровотечі та результатами гістологічного дослідження – наявність крововиливів у тканині (мал. 10).

Елементи забитої рани

Мал. 9. Елементи забитої рани

Забиті рани голови лінійної форми з чіткими ознаками крововиливів у шкірі навколо ран, що є ознакою зажиттєвості утворення їх.

Мал. 10. Забиті рани голови лінійної форми з чіткими ознаками крововиливів у шкірі навколо ран, що є ознакою зажиттєвості утворення їх.

Судово-медична класифікація ран ґрунтується на особливостях ушкоджувального чинника: 1) рани, що заподіяні тупими твердими предметами: від забиття, рвані, укушені, забито-рвані, скальповані; 2) рани, що заподіяні гострими предметами: різані, колені, колено-різані. рубані, рубано-колені. пиляні, свердлені; 3) рани, що заподіяні вогнепальною зброєю (вогнестрільні рани): кульові, дробові, осколкові, рвані (внаслідок вибуху); 4) рани, що виникли внаслідок дії крайніх температур, променевої енергії, електрики, хімічних речовин; 5) рани, що виникли внаслідок патологічних процесів (трофічні виразки тощо); 6) операційні рани. На наведених схемах (мал. 11, 12, 13) зображено типові форми ран (поперечний перетин, форма, осаднения).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Морфологія травми“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми
  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами