Переломи дозволяють визначити: факт травми та те, що вона заподіяна тупим твердим предметом; давність заподіяння травми; число та послідовність заподіяних ударів; місце прикладення сили; форму, рельєф та розміри травмувальної поверхні тупого твердого предмета; напрямок руху травмувальної поверхні. Наприклад, за характером перелому ребра є можливість визначити характер дії травмувальної сили (табл. 5,6; мал. 18).
Таблиця 5
Ознаки перелому ребер внаслідок прямої та непрямої дії травмувальної сили
| Пряма дія сили (удар) | Не пряма дія сили (стиснення) |
| Найчастіше спостерігається косий перелом відносно довжини ребра | Найчастіше спостерігається поперечний перелом відносно довжини ребра |
| Місце перелому зяє більше з боку внутрішньої кісткової пластини ребра | Місце перелому зяє більше з боку зовнішньої кісткової пластини ребра |
| Краї уламків ребер направлені частіше всередину | Краї уламків ребер направлені частіше назовні |
| Розгорнута лінія перелому має вигляд ламаної лінії з різкими виступами та спадами | Розгорнута лінія перелому має вигляд хвилеподібної лінії без різких коливань |
| Ушкодження зовнішньої кісткової пластинки | |
| Лінія перелому часто зигзагоподібна, рідко – прямолінійна | Лінія перелому прямолінійна або хвилеподібна |
| Краї перелому крупнозубчасті, рідко – дрібнозубчасті | Краї переломів рівні та дрібнозубчасті |
| Край одного з уламків клиноподібно потоншується | Лінія перелому походить перпендикулярно до поверхні пластинки |
| Ушкодження внутрішньої кісткової пластинки | |
| Лінія перелому зигзагоподібна, рідко – хвилеподібна | Лінія перелому рівна, рідко – хвилеподібна |
| Утворюються уламки ромбоподібної або невірної форми | Кісткові уламки не утворюються |
| Ушкодження верхнього краю ребра | |
| Утворюються уламки ромбоподібної форми або глибокі тріщини | Краї переломів рівні, рідко виникають поверхневі тріщини |
| Ушкодження нижнього краю ребра | |
| Краї переломів рівні, рідко мають неглибокі тріщини | Такі самі |
Таблиця 6
Ознаки розтягу та стиснення кісткової тканини
| Частина перелому кістки, що несе інформацію | Характер змін на кістці | |
| з боку розтягу | з боку стиснення | |
| Лінія перелому | одинарна, розташована поперечно чи косо спіралеподібно; біля діаметральних кінців різко змінює напрямок або У-подібно роздвоюється | подвійна, іноді одинарна, розташована косо, рідко – поперечно; від основних ліній відходять додаткові тріщини |
| Краї зламу | рівні, відносно рівні, чітко виражені, добре зіставляються без дефектів кісткової речовини; без додаткових тріщин | нерівні, зубцюваті, зигзагоподібні, зім'яті, з додатковими тріщинами; з відгинанням кісткової речовини, утворенням "козирків", відшаруванням лусочок компактної речовини; між собою зіставляються не чітко, з дефектом тканини за рахунок викришування |
| Площини перелому | відносно рівні, дрібнозернисті; розташовані прямовисно стосовно поверхні чи кісти, рідше, одна сторона скошена, інша підрита; зіставляються чітко | нерівні, крупнозубцюваі, східцеподібні; як правило скошені під кутом 45° до поверхні кістки; із заглибленням одна в одну і зминанням кісткової речовини (губчастої) чи утворенням дефекту кісткової речовини; між собою зіставляються не чітко |
| Кісткові фрагменти | відсутні | є кісткові фрагменти, що лежать вільно, які мають у профіль трикутну форму |
| Додаткові тріщини | відсутні | є, відходять від краю основної лінії перелому |
| У випадках неповних переломів | ушкоджень немає або є ізольовані лінійні тріщини | деформація компактної пластинки у вигляді "валикоподібного спучування" і "жолобоподібного заглиблення"; на вершині валиків відзначаються поперечні (стосовно довжини валика) тріщини; може супроводжуватися відшаруванням окістя і крововиливом під нього |
Мал. 18. Ознаки стиснення кісткової тканини (схема): 1 – викришування кісткової речовини по краю зламу; 2 – У-подібний перелом із тріщинами. які відходять від нього; 3 – уламок кістки (а), який вільно лежить. та додаткові кортикальні тріщини (б), що відходять від лінії перелому; 4 – скошеність площини зламу; 5 – валикоподібне підвищення компактної речовини (а), жолобоподібне заглиблення (б), тріщини на вершині валикоподібного підвищення; 6 – крупнозубчасті краї зламу; 7 – відгинання країв зламу (а), зминання країв зламу (б), розтріскування компактного шару та поздовжні тріщини (в); 8 – відгинання країв злому (а), поздовжні тріщини (б); 9 – зминання країв злому (а), розтріскування компактного шару (б).
Ушкодження хребта виникають внаслідок різних механізмів дії травмувальної сили на хребет. Найчастіше це згинання, згинання з одночасним крученням, розгинання й компресія. Можливі ізольовані ушкодження зв'язок, частіше міжостьових і підостьових, переломи тіл (компресійні. осколкові), дуг та відростків хребців, ушкодження міжхребцевих дисків, вивихи та переломо-вивихи хребців.
Переломи хребта утворюються внаслідок непрямої травми – у випадку падіння зі значної висоти на ноги, сідниці, голову, а також у разі прямої травми – безпосередній удар по спині. Переломи хребта бувають поодинокі й поліфокальні. з ушкодженням та без ушкодження спинного мозку й корінців спинномозкових нервів, з ушкодженням і без ушкодження міжхребцевих дисків.
"Хлистоподібне" ушкодження хребта розвивається під час раптової зміни швидкості руху автомобіля. У пасажирів та водія виникають ушкодження шийних (VI-VII) та поперекових (TV-V) хребців. У разі раптового збільшення швидкості – відкидання назад, а у випадку раптової зупинки – нахил уперед (“підборідний гачок”), що призводить до розривів передніх (задніх) поздовжніх зв'язок та міжхребцевих дисків, перелому відростків, а іноді й тіл хребців. Можливі надриви та розриви судин шиї.
Патологічні (спонтанні) переломи хребта бувають під впливом незначної травми, або й без неї, у випадку враження кісток хребта туберкульозом чи пухлинами.
Перелом таза – тяжке ушкодження опорно-рухового апарату, яке часто розвивається під час автомобільної травми або падіння зі значної висоти, а також внаслідок вогнестрільних ушкоджень. Переломи окремих кісток таза можливі внаслідок безпосереднього удару або різкого напруження м'язів (відкриті переломи клубової ості, сідничного бугра).
За класифікацією О.В. Каплана виділяють 4 основних види переломів кісток таза: маргінальні переломи, переломи кісток таза без порушення безперервності тазового кільця, з порушенням безперервності та переломом вертлюжної западини.
Наприклад, внаслідок сильного удару збоку виникають компресійні переломи внутрішньої поверхні нижньої гілки лобкової кістки (парасимфізарний перелом), поздовжнє розтріскування верхньої гілки цієї кістки та компресійний перелом передньої поверхні бічної частини крижів; у випадку удару ззаду – розриви крижового-клубового суглоба, перелом крижів, вертикальний перелом вертлюжної западини.
Ушкодження таза, що виникають внаслідок компресії зумовлені величиною та напрямком дії сили. Якщо зовнішня сила діє спереду-назад, то ушкодження локалізуються переважно в передньому півкільці таза: переломи лобкових кісток із розриванням лобкового зчленування; може утворюватися розрив крижово-клубового зчленування з одного або обох боків. Дія (компресія) тупого твердого предмету ззаду викликає значні переломи на місці дії сили та на протилежному боці. Бічне стиснення тазового кільця викликає утворення переломів крил крижових кісток, бічних відділів крижа та розриви крижово-клубових зчленувань, а також переломи лобкових та сідничних кісток. Індивідуальні особливості таза та статеві відмінності впливають на утворення ушкоджень, але загальні принципові схеми ушкоджень залишаються однаковими.
Визначення механізму переломів таза виконується за характером та особливостями кожного з виявлених ушкоджень (мал. 19).
Мал. 19. Схема утворення найхарактерніших переломів кісток таза у випадку різних механізмів впливу ушкоджувального чинника на тазову ділянку людини (Крюков В.М.).
Показником згинання кістки в певніш бік є наявність викришування по лінії перелому, у творення кісткових уламків. Дія тупого твердого предмету вздовж плоскої кістки веде до утворення пилкоподібних тріщин, а компресія кісток, що зберегли еластичність (в дитячому та юнацькому віці) характеризується наявністю спучення. У таблиці 7 наведено класифікацію переломів кісток таза внаслідок удару тупим твердим предметом.
За даними В.А. Клево (1980) та Б.А. Саркісяна (1985) ознаками повторної травматизації ребер та кісток таза є:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Морфологія травми“ на сторінці 5. Приємного читання.
