Морфологія травми

Судова медицина

Переломи дозволяють визначити: факт травми та те, що вона заподіяна тупим твердим предметом; давність заподіяння травми; число та послідовність заподіяних ударів; місце прикладення сили; форму, рельєф та розміри травмувальної поверхні тупого твердого предмета; напрямок руху травмувальної поверхні. Наприклад, за характером перелому ребра є можливість визначити характер дії травмувальної сили (табл. 5,6; мал. 18).

Таблиця 5

Ознаки перелому ребер внаслідок прямої та непрямої дії травмувальної сили

Пряма дія сили (удар)Не пряма дія сили (стиснення)
Найчастіше спостерігається косий перелом відносно довжини ребраНайчастіше спостерігається поперечний перелом відносно довжини ребра
Місце перелому зяє більше з боку внутрішньої кісткової пластини ребраМісце перелому зяє більше з боку зовнішньої кісткової пластини ребра
Краї уламків ребер направлені частіше всерединуКраї уламків ребер направлені частіше назовні
Розгорнута лінія перелому має вигляд ламаної лінії з різкими виступами та спадамиРозгорнута лінія перелому має вигляд хвилеподібної лінії без різких коливань
Ушкодження зовнішньої кісткової пластинки
Лінія перелому часто зигзагоподібна, рідко – прямолінійнаЛінія перелому прямолінійна або хвилеподібна
Краї перелому крупнозубчасті, рідко – дрібнозубчастіКраї переломів рівні та дрібнозубчасті
Край одного з уламків клиноподібно потоншуєтьсяЛінія перелому походить перпендикулярно до поверхні пластинки
Ушкодження внутрішньої кісткової пластинки
Лінія перелому зигзагоподібна, рідко – хвилеподібнаЛінія перелому рівна, рідко – хвилеподібна
Утворюються уламки ромбоподібної або невірної формиКісткові уламки не утворюються
Ушкодження верхнього краю ребра
Утворюються уламки ромбоподібної форми або глибокі тріщиниКраї переломів рівні, рідко виникають поверхневі тріщини
Ушкодження нижнього краю ребра
Краї переломів рівні, рідко мають неглибокі тріщиниТакі самі

Таблиця 6

Ознаки розтягу та стиснення кісткової тканини

Частина перелому кістки, що несе інформаціюХарактер змін на кістці
з боку розтягуз боку стиснення
Лінія переломуодинарна, розташована поперечно чи косо спіралеподібно; біля діаметральних кінців різко змінює напрямок або У-подібно роздвоюєтьсяподвійна, іноді одинарна, розташована косо, рідко – поперечно; від основних ліній відходять додаткові тріщини
Краї зламурівні, відносно рівні, чітко виражені, добре зіставляються без дефектів кісткової речовини; без додаткових тріщиннерівні, зубцюваті, зигзагоподібні, зім'яті, з додатковими тріщинами; з відгинанням кісткової речовини, утворенням "козирків", відшаруванням лусочок компактної речовини; між собою зіставляються не чітко, з дефектом тканини за рахунок викришування
Площини переломувідносно рівні, дрібнозернисті; розташовані прямовисно стосовно поверхні чи кісти, рідше, одна сторона скошена, інша підрита; зіставляються чітконерівні, крупнозубцюваі, східцеподібні; як правило скошені під кутом 45° до поверхні кістки; із заглибленням одна в одну і зминанням кісткової речовини (губчастої) чи утворенням дефекту кісткової речовини; між собою зіставляються не чітко
Кісткові фрагментивідсутніє кісткові фрагменти, що лежать вільно, які мають у профіль трикутну форму
Додаткові тріщинивідсутніє, відходять від краю основної лінії перелому
У випадках неповних переломівушкоджень немає або є ізольовані лінійні тріщинидеформація компактної пластинки у вигляді "валикоподібного спучування" і "жолобоподібного заглиблення"; на вершині валиків відзначаються поперечні (стосовно довжини валика) тріщини; може супроводжуватися відшаруванням окістя і крововиливом під нього

Ознаки стиснення кісткової тканини (схема): 1 – викришування кісткової речовини по краю зламу; 2 – У-подібний перелом із тріщинами. які відходять від нього; 3 – уламок кістки (а), який вільно лежить. та додаткові кортикальні тріщини (б), що відходять від лінії перелому; 4 – скошеність площини зламу; 5 – валикоподібне підвищення компактної речовини (а), жолобоподібне заглиблення (б), тріщини на вершині валикоподібного підвищення; 6 – крупнозубчасті краї зламу; 7 – відгинання країв зламу (а), зминання країв зламу (б), розтріскування компактного шару та поздовжні тріщини (в); 8 – відгинання країв злому (а), поздовжні тріщини (б); 9 – зминання країв злому (а), розтріскування компактного шару (б).

Мал. 18. Ознаки стиснення кісткової тканини (схема): 1 – викришування кісткової речовини по краю зламу; 2 – У-подібний перелом із тріщинами. які відходять від нього; 3 – уламок кістки (а), який вільно лежить. та додаткові кортикальні тріщини (б), що відходять від лінії перелому; 4 – скошеність площини зламу; 5 – валикоподібне підвищення компактної речовини (а), жолобоподібне заглиблення (б), тріщини на вершині валикоподібного підвищення; 6 – крупнозубчасті краї зламу; 7 – відгинання країв зламу (а), зминання країв зламу (б), розтріскування компактного шару та поздовжні тріщини (в); 8 – відгинання країв злому (а), поздовжні тріщини (б); 9 – зминання країв злому (а), розтріскування компактного шару (б).

Ушкодження хребта виникають внаслідок різних механізмів дії травмувальної сили на хребет. Найчастіше це згинання, згинання з одночасним крученням, розгинання й компресія. Можливі ізольовані ушкодження зв'язок, частіше міжостьових і підостьових, переломи тіл (компресійні. осколкові), дуг та відростків хребців, ушкодження міжхребцевих дисків, вивихи та переломо-вивихи хребців.

Переломи хребта утворюються внаслідок непрямої травми – у випадку падіння зі значної висоти на ноги, сідниці, голову, а також у разі прямої травми – безпосередній удар по спині. Переломи хребта бувають поодинокі й поліфокальні. з ушкодженням та без ушкодження спинного мозку й корінців спинномозкових нервів, з ушкодженням і без ушкодження міжхребцевих дисків.

"Хлистоподібне" ушкодження хребта розвивається під час раптової зміни швидкості руху автомобіля. У пасажирів та водія виникають ушкодження шийних (VI-VII) та поперекових (TV-V) хребців. У разі раптового збільшення швидкості – відкидання назад, а у випадку раптової зупинки – нахил уперед (“підборідний гачок”), що призводить до розривів передніх (задніх) поздовжніх зв'язок та міжхребцевих дисків, перелому відростків, а іноді й тіл хребців. Можливі надриви та розриви судин шиї.

Патологічні (спонтанні) переломи хребта бувають під впливом незначної травми, або й без неї, у випадку враження кісток хребта туберкульозом чи пухлинами.

Перелом таза – тяжке ушкодження опорно-рухового апарату, яке часто розвивається під час автомобільної травми або падіння зі значної висоти, а також внаслідок вогнестрільних ушкоджень. Переломи окремих кісток таза можливі внаслідок безпосереднього удару або різкого напруження м'язів (відкриті переломи клубової ості, сідничного бугра).

За класифікацією О.В. Каплана виділяють 4 основних види переломів кісток таза: маргінальні переломи, переломи кісток таза без порушення безперервності тазового кільця, з порушенням безперервності та переломом вертлюжної западини.

Наприклад, внаслідок сильного удару збоку виникають компресійні переломи внутрішньої поверхні нижньої гілки лобкової кістки (парасимфізарний перелом), поздовжнє розтріскування верхньої гілки цієї кістки та компресійний перелом передньої поверхні бічної частини крижів; у випадку удару ззаду – розриви крижового-клубового суглоба, перелом крижів, вертикальний перелом вертлюжної западини.

Ушкодження таза, що виникають внаслідок компресії зумовлені величиною та напрямком дії сили. Якщо зовнішня сила діє спереду-назад, то ушкодження локалізуються переважно в передньому півкільці таза: переломи лобкових кісток із розриванням лобкового зчленування; може утворюватися розрив крижово-клубового зчленування з одного або обох боків. Дія (компресія) тупого твердого предмету ззаду викликає значні переломи на місці дії сили та на протилежному боці. Бічне стиснення тазового кільця викликає утворення переломів крил крижових кісток, бічних відділів крижа та розриви крижово-клубових зчленувань, а також переломи лобкових та сідничних кісток. Індивідуальні особливості таза та статеві відмінності впливають на утворення ушкоджень, але загальні принципові схеми ушкоджень залишаються однаковими.

Визначення механізму переломів таза виконується за характером та особливостями кожного з виявлених ушкоджень (мал. 19).

Схема утворення найхарактерніших переломів кісток таза у випадку різних механізмів впливу ушкоджувального чинника на тазову ділянку людини (Крюков В.М.).

Мал. 19. Схема утворення найхарактерніших переломів кісток таза у випадку різних механізмів впливу ушкоджувального чинника на тазову ділянку людини (Крюков В.М.).

Показником згинання кістки в певніш бік є наявність викришування по лінії перелому, у творення кісткових уламків. Дія тупого твердого предмету вздовж плоскої кістки веде до утворення пилкоподібних тріщин, а компресія кісток, що зберегли еластичність (в дитячому та юнацькому віці) характеризується наявністю спучення. У таблиці 7 наведено класифікацію переломів кісток таза внаслідок удару тупим твердим предметом.

За даними В.А. Клево (1980) та Б.А. Саркісяна (1985) ознаками повторної травматизації ребер та кісток таза є:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Морфологія травми“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми
  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами