Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

Судова медицина

Стоматологічний статус визначається шляхом огляду порожнини рота та проведення рентгенографії зубів та щелеп.

При дослідженні зубів та щелеп відмічають наступні ознаки:

• кількість зубів;

• особливості змикання передніх зубів щелеп (тип прикусу);

• розміри зубів (в тому числі відносна величина сусідніх зубів), величина міжзубних проміжків (особливо передніх зубів, що видимі для оточуючих при розмові, сміху), незвичайне положення окремих зубів (поворот навкруг вісі, відхилення від лінії зубної дуги);

• консистенція, колір та локалізація зубних накладень; у курців відмічається на зубах темно-коричневий наліт;

• захворювання зубощелепного апарату; ознаки надання стоматологічної допомоги.

У разі відсутності якого-небудь зуба необхідно вирішити питання про прижиттєву чи посмертну його втрату. Лунка посмертно втраченого зуба глибока, вільна, стінки її рівні, краї достатньо рівні та гострі, на рентгенограмі контури лунки рівні та чіткі. Втрата (видалення) постійного зуба за певний проміжок часу до смерті супроводжується змінами країв ясен та перебудови кісткової структури відповідної ділянки альвеолярного краю щелепи із поступовим зникненням лунки.

Каріозні зміни та сліди їх лікування є найчастішими особливостями, що відмічаються при дослідженні зубів. Необхідно вказати точну локалізацію каріозного ураження на певній поверхні зуба, глибину поширення процесу та ознаки лікарської обробки каріозної порожнини. Основною ознакою обробленої поверхні порожнини є рівні краї, гладкі стінки та дно. За наявності пломб також відмічають їх точне розташування, розмір та характер пломбувального матеріалу (цемент, амальгама, пластик тощо). За наявності протезу відмічають його тип (знімний, не знімний), розташування на зубному ряді, матеріал та описують детально подробиці конструкції протеза, описують коронки. При дослідженні трупа з метою збереження бажано вилучати не тільки знімний, але й не знімний протези (якщо не залишають для дослідження череп), причому останні – разом із зубами, на яких їх закріплено. Коронки (якщо вони не є опорою мостовидного протезу) після фотографування необхідно зняти для встановлення причини протезування зуба.

За необхідністю, до дослідження стану зубощелепної системи залучають спеціаліста – стоматолога.

У зв'язку із великою значимістю точної та детальної фіксації особливостей зубів для подальшого доказу тотожності, окрім опису, необхідно додавати до висновку схематичні малюнки зубних рядів, фотознімки та фотовідбитки з рентгенограм, на які нанесено відмітки знайдених особливостей.

Рентгенографія трупів з категорії "П" проводиться, якщо протягом трьох місяців після збору необхідної ідентифікаційної інформації особи, які могли б прийняти участь у впізнанні, сповіщені, але не прибули, або такі особи не знайдені та труп передають для поховання в індивідуальній номерній могилі. В цих випадках виконують оглядову рентгенографію грудної клітини в позиції, аналогічній позиції при стандартній флюорографії, черепа (у прямій та боковій поверхні), рентгенологічне дослідження скелета (рентгеноскопія) для виявлення та фіксації ідентифікуючих ознак (сліди перелому, що стався в минулому тощо).

Рентгенологічне дослідження трупів з групи "НП" проводиться у всіх випадках. З метою подальшої ідентифікації рентгенографію (флюорографію) грудної клітини, черепа виконують при прямих та бокових проекціях. Крім того, виконують рентгеноскопію всіх кісток, що збереглися для виявлення (із наступною фіксацією) особливостей скелету та зіставлення їх із прижиттєвими знімками та опису наявної кісткової патології.

Найбільшу інформативність мають рентгенівські знімки хворобливих змін, травм чи їх наслідків (місця переломів, деформацій тощо). В ідентифікаційних дослідженнях успішно використовують рентгенограми лобних пазух, елементів основи черепа, кистей, стоп, грудної клітини, виконаних за життя. їх використовують у якості порівняльних матеріалів, з вивчення яких починають рентгенологічне дослідження. При цьому визначають зображену на знімку ділянку тіла, його сторону (права, ліва), проекцію знімка та інші його особливості. Для визначення сторони тіла користуються буквеними позначеннями сторін (ПР або Л), що зазвичай є на знімку, або за положенням запису прізвища, дати зйомки. А разі сумніву в правильності визначення сторони тіла необхідно виготовити знімки обох відповідних парних утворень тіла.

Після дослідження наданої для порівняння рентгенограми проводять рентгенограму відповідного відділу тіла невідомої особи із дотриманням (наскільки це можливо у кожному конкретному випадку) аналогічних умов зйомки.

Якщо надана рентгенограма не є оглядовою, то відстань, з якої проводять зйомку частин тіла невідомого, обирають дослідним шляхом із орієнтуванням на ступінь зміни контурів зображення на наданому знімку. Наряду з цим бажано зробити й оглядовий знімок досліджуваної частини тіла.

Порівняльне дослідження рентгенограм проводять або на негатоскопі. або на виконаних з рентгенограм фотовідбитках, при контролі за оригінальними рентгенівськими знімками. Фотовідбитки із рентгенограм отримують шляхом контактного друку, на них передача відтінків виходить зворотною по відношенню до рентгенівського знімка на плівці. Перевагою фотовідбитків є можливість позначення на них відміток та графічних побудов. Порівняльне дослідження проводять в формі зіставлення ознак на досліджуваних рентгенограмах з описом відповідних відомостей в протокольній частині висновку. Якщо досліджуються рентгенограми, зроблені в одній проекції та з однакової відстані, то у якості прийомів порівняння можна використовувати:

• суміщення ділянок рентгенограм на просвіт;

• зіставлення лінійних розмірів між аналогічними пунктами

порівнюваних рентгенограм;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій
  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами