Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

Судова медицина

На кожен невпізнаний труп (останки) заводять папку, в які зберігають всі документи, що стосуються даного трупу, результати та матеріали проведених досліджень, вказівки на місця зберігання вилучених об'єктів дослідження. Ці ж дані реєструються у вигляді електронної копії у комп'ютерній базі даних.

Весь порівняльний матеріал, що надходить, на зниклого без весті (загиблих), також зберігають в папках, які оформляють на кожну особу. Ці дані також заносять в електронну базу даних.

Електронні бази даних застосовують для реєстрації ідентифікційно значущої інформації про невпізнані трупи та зниклих без вісті та автоматизації підбору відповідних пар "невпізнаний труп вірогідна особа" на підставі порівняння загальних та окремих ознак розшукуваних осіб та невпізнаних трупів. Електронні копії враховуються як документи суворої звітності та при їх зберіганні застосовують заходи, що виключають втрату, або несанкціоноване розповсюдження.

Усі дослідження мають бути проведені в максимально короткі терміни для попередження втрати ідентифікуючих ознак, що є на трупі (останках), внаслідок розвитку трупних змін. Після закінчення досліджень чи окремих етапів трупи (останки) до впізнання (встановлення особи) чи заховання зберігають у холодильних камерах в спеціальних пакетах, що забезпечують максимально довгий строк зберігання.

На будь-якому етапі ідентифікації особи чи після її закінчення невпізнані тіла загиблих пред'являються суб'єктам впізнання (наприклад, родичам).

Особам, що провадять пошук та впізнання загиблих, пред'являють фото- та відеоматеріали, отримані в результаті дослідження трупів (останків), предметів одягу, документів та інших речей, доставлених із трупом, та надають можливість безпосереднього візуального впізнання. З цією метою виділяють необхідну кількість оглядових приміщень, в яких розміщують фотографії особи, особливих прикмет, придатних для загального обзору за етичними міркуваннями, а також предмети одягу, документи тощо, демонструють відеозапис об'єктів впізнання. Усі матеріали, що демонструються, маркують номерами, що відповідають номерам невпізнаних трупів (останків). Відеоматеріали монтують в двох екземплярах: демонстраційна та резервна копія. Демонстраційні приміщення мають бути просторими, розрахованими на присутність значної кількості відвідувачів.

Процес впізнання доцільно організувати таким чином, щоб суб'єкти впізнання (родичі, знайомі тощо) отримали максимальну допомогу при мінімальному негативному психологічному впливові та часових затратах. Після перегляду фото- та відеоматеріалів, стендів із фотографіями, предметами одягу, іншими матеріальними об'єктами та паралельно із ними проводять візуальне впізнання тіл.

Якщо особа невпізнаного трупа встановлена за допомогою застосування ідентифікаційних методів, то, після закінчення всіх досліджень, їх результати оформляють "Заключним актом дослідження невпізнаного трупу (останків)".

Родичі загиблого, чия особа встановлена у результаті дослідження, мають право ознайомитись із матеріалами ідентифікаційного дослідження і всіма документами, які є в наявності, що стосуються особи загиблого.

Після закінчення досліджень всі об'єкти біологічного походження (череп, довгі трубчаті кістки тощо), окрім об'єктів для біологічних досліджень (серологічних, молекулярно-генетичних), передають для поховання.

Із трупами, що підлягають похованню, проводять підготовчі роботи: реєстрацію, виявлення та фіксацію ідентифікуючих ознак (з виготовленням об'ємних зліпків голови), рентгенологічне дослідження кісток скелету, грудної клітки та черепа, вилучення об'єктів для спеціальних досліджень, у тому числі молекулярно-генетичних.

Дактилографія невпізнаного трупу є важливим способом встановлення особи. Перевірка дактилокарти є важливим способом встановлення особи. Перевірка дактилокарти за дактообліком дозволяє оперативно ідентифікувати труп, якщо загиблий знаходився на криміналістичному обліку чи добровільно залишив свої відбитки пальців.

Методика дактилографії трупа в цілому схожа із дактилографією живої людини. Збережений та незмінений епідерміс шкіри пальців та долонь відчищають від забруднень, відмивають із милом, в необхідних випадках з органічними розчинниками, та висушують. Для зручності роботи та збільшення рухомості пальців необхідно зняти трупне задубіння механічним шляхом, або перетнути сухожилля згиначів пальців під шкірою вище суглобів.

Малюнок папілярного візерунку копіюють за допомогою чорної типографського фарби. Типографську фарбу наносять на гладку плоску поверхню (полірований лист металу, скляна пластинка) та ретельно розкатують дактилоскопічним валиком до рівного напівпрозорого шару. За допомогою валика чи шляхом "прокатування" пальця по рівномірному шару фарби, її наносять на подушечку пальця, потім палець прокатують по маркувальному аркушу паперу, розташованого на твердій гладкій поверхні (наприклад, на металевій пластині).

Для отримання відбитків пальця також зручно використовувати жолобок у вигляді сегмента циліндра з металу чи жорсткої пластмаси з гладкою внутрішньою поверхнею. В цьому випадку марку вальний аркуш паперу вкладають в поглиблення та фіксують біля країв, після чого до нього притискають кінцеву фалангу пальця, покриту фарбою. При такому способі дактилографії прокатка пальців по аркушу не потрібна, а отримані відбитки відповідають всім вимогам, що пред'являються до дактилокарти.

Для отримання відбитків шкіри долонних поверхонь рук та підошовних стоп при збереженому та незмінному епідермісі ділянок шкіри, з яких знімають відбитки, аналогічним чином відчищають від забруднень. Після дактилографії краска повинна бути видалена з поверхні шкіри.

Замість типографської краски можна використовувати реактиви для кольорових хімічних реакцій. Для цього поверхню шкіри, наприклад, 1% розчином сіркокислої міді, відбитки виконуються на фіксованому фотопапері, просоченого розчином аміаку у воді. Відбитки проявляють насиченим розчином рубеанової кислоти в етиловому спирті. При такому способі дактилографії слід уникати контакту реактива-проявника та сірчанокислої міді на шкірі людини.

У випадку виразних явищ висихання, муміфікації, гнильних змін перед дактилографією необхідно поновити форму подушечок кінцевих фаланг пальців. Для цього доцільно застосувати розчин А.Н.Ратневського, який нагнітають шприцом під шкіру. В цей же розчин поміщають кисті рук (стопи) до поновлення форми, після чого проводять дактилографію.

При відділенні епідермісу відбитки папілярних візерунків можуть бути отримані з його зовнішньої поверхні. Для цього типографську краску наносять на фрагмент відділеного епідермісу та рукою спеціаліста в рукавичці прижимають його до аркуша паперу.

При втраті епідермісу внаслідок його мацерації та посмертного видалення дактилограми можуть бути отримані з поверхні власно шкіри. Отримані відбитки мають однакову інформативність із відбитками епідермісу, але малюнок характеризується папілярними лініями та проміжками між ними меншої ширини.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій
  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами