• дефіцитом часу, що виникає як при одномоментному (або протягом короткого часу) надходженні невпізнаних трупів, так і при їх регулярному надходженні в період ведення бойових дій;
• характером матеріалу, що надається у якості порівнювального матеріалу – відсутність матеріалів для порівняльного дактилоскопічного, рентгенографічного, стоматологічного, молекулярно-генетичного досліджень, прижиттєвих фото- та відеозображень зниклої особи, придатних для фотопортретних та фото черепних досліджень, відомостей щодо його зросту, віку тощо, як правило, відсутність повного достовірного списку загиблих тощо;
• необхідністю відбору серед множини об'єктів дослідження (в масивах трупного та порівняльного матеріалів) пар "невідомий – шукана особа" для проведення традиційного ідентифікаційного дослідження;
• різноманітністю способів та прийомів, що застосовуються в процесі дослідження;
• значною різноманітністю (за їх походженням, видам та станом) об'єктів дослідження, а також технологічною складністю вирішуваних завдань.
Такими завданнями (в залежності від стану досліджуваних об'єктів) є:
• визначення видової належності останків;
• походження їх від однієї чи більше людини;
• діагностика статі, раси, віку, довжини тіла;
• виявлення особливостей статури тіла, ознак зовнішності,
індивідуальних особливостей;
• визначення давності та причини настання смерті, виду та тривалості впливу на останки факторів навколишнього середовища, що пошкоджують, характеру пошкоджень, їх зажиттєвості та давності утворення.
Роботи спеціалістів із медико-криміналістичної ідентифікації при масовому надходженні невпізнаних загиблих починається із попереднього ознайомлення із наданими об'єктами дослідження, їх реєстрації та класифікації.
Детальна та кваліфікована реєстрація об'єктів як самостійна частина дослідження, визначена нормативними актами, що регламентують порядок проведення експертиз речових доказів.
На цьому етапі об'єкти досліджують з метою виявлення, фіксації та систематизації ідентифікаційних ознак. Визначають повноту наданих порівняльних матеріалів, об'єм та порядок наступних досліджень, запитують додаткові порівняльні матеріали, проводять їх реєстрацію.
В ході наступного етапу, на підставі порівняння виявлених при дослідження тіл загиблих та порівняльного матеріалу загальних та окремих ідентифікаційних ознак, з масивів трупного та порівняльного матеріалу обирають пари об'єктів "невпізнаний труп – вірогідна особа", з якими проводять додаткові діагностичні та ідентифікаційні дослідження. За результатами проведеного комплексного дослідження формується висновок або про наявність (відсутність) тотожності між порівнюваними об'єктами, або про неможливість довести його.
Залежно від стану всі невпізнані тіла ділять на три групи:
• 1. Цілі трупи чи трупи з відсутністю частин тіла, що не перешкоджають встановленню особи (група "Т").
• 2. Розрізнені останки – розділені частини тіла різного ступеня збереженості (група "РО").
• 3. Фрагментовані останки – фрагменти окремих розрізнених частин тіла різної величини та ступеня збереженості (група "ФО").
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій“ на сторінці 2. Приємного читання.
