Розділ «67»

У Люксембурзі, покружлявши по вузьких вуличках старого міста і проїхавши по довгому червоному мосту над несподіваною прірвою, по дну якої текла річка, Уллі зупинила лімузин у тупику біля якоїсь сірої, брудної огорожі. Щось «сказала» руками Сергію.

Він замислився. Зітхнув.

– Вона має рацію, – сказав Нікові, ледве повернувши голову.

– Ти про що?

– Машину треба десь тут залишити. Не можна на ній в’їжджати до Німеччини.

Із «ритуальної» частини машини почувся якийсь шум. Сергій обернувся й зустрівся поглядом із «хлопчиком для биття», що повністю опритомнів. На обличчі Сахна відразу виник вираз невдоволення. Він показав хлопцеві кулак. Той замовк.

Місце, де вони зупинились, не освітлювалося. Від тупика до дороги було метрів триста.

– Посидьте тут із Уллі, – сказав Сергій. – Я постараюся повернутися швидше.

– А ти куди? – запитав Нік.

– Місто подивитися, – посміхнувся Сахно і щось «сказав» руками Уллі. Вона кивнула.

Минуло, мабуть, не менше години. Нік уже відчув голод, але поділитися своїми міркуваннями із цього приводу ні з ким не міг, хоча поруч сиділа молода жінка, а на подіумі для труни лежав мовчки зв’язаний бельгійський «хлопець для биття».

І ось десь через годину в їхній тупик в’їхала з дороги якась машина. Світло її фар торкнулося очей Ніка, і він примружився. Уллі, що спокійно сиділа весь цей час за кермом, теж прикрила очі долонею.

Машина неспішно під’їхала і зупинилася просто перед лімузином. Нік заціпенів, злякавшись. Подумав, що це поліція.

Гримнули дверці, і поряд із лімузином опинився Сахно.

– Пересідаємо, – сказав він, відчинивши дверці з боку Ніка.

Насамперед Сахно витягнув за ноги «хлопця для биття». Той звалився на землю. Сергій кілька разів буцнув його ногою, потім заткнув йому рот ганчіркою, якою зазвичай витирав зсередини скло.

– Його в багажник! – скомандував Сахно. Зачинивши за бельгійцем місткий багажник, Нік нарешті розглянув машину, пригнану Сергієм. Це був темно-синій «фольксваген пассат».

Переклавши в салон усі речі з лімузина, Сергій довго, хвилин п’ять, «говорив» про щось із Уллі. Знову повернувся до Ніка.

– Ти з Уллі сідаєш у «фольксваген», а я за вами – в лімузині. Поки не знайдемо місце для його стоянки, – сказав Сахно.