Розділ «42»

Літак у Лондон вилітав із Борисполя ні світ ні зоря – о 7.30. Віктор спеціально раніше повернувся додому напередодні ввечері, щоб зібратися з думками, та й речі зібрати.

Із Мишком Занозіним домовилися, що він під’їде до нього на Харківський ближче до півночі, переночує у них і потім з аеропорту віджене «мазду» до райвідділу.

Повернувшись додому, Віктор насамперед засів на кухні в очікуванні чаю. За вікном смеркало. Знічев’я Віктор дістав із кишені піджака свої відрядні – 300 доларів.

– Треба тобі нові шкарпетки купити – майже всі з дірками! – почувся голос Іри.

Віктор кивнув.

– А де твоя сумка, з якою ти в Москву їздив? – знову почувся з коридора голос дружини.

– На шафі.

Хвилин через десять Іра зайшла на кухню. У руці вона невміло тримала пістолет «ТТ».

– Це теж із собою береш?

Віктор утупився в «тетешку». Згадав, що це подарунок Рефата. Встав, забрав пістолет у дружини.

Вона знизала плечима, поправила на собі ситцевий халат.

– Ти з тією ж сумкою поїдеш?

– Так.

Ожив мобільний, що лежав на підвіконні. Дав трель.

– Зібрався? – запитав Георгій.

– Майже.

– А з думками?

– Теж майже.

– У літаку добре думається. Летіти години три. Удачі! Повернешся – подзвони!