Розділ «37»

Гра у відрізаний палець

Уранці змерзлі від нічлігу в машині Сергій і Нік повернулися в Ойскірхен.

Одразу залягли спати. А коли Нік прокинувся, годинник уже показував полудень. За вікном знову світило сонце, і якісь місцеві пташки життєрадісно цвірінькали свої пісні.

Нік позирнув на половину Сахна. Той іще спав похропуючи. Зробивши собі каву, Нік відшукав у кишені піджака, кинутого на підлогу біля матраца, отриманий од Погодинського чек на дев’яносто тисяч марок. Присутність чека заспокоїла його, допомогла зосередитися. Він опустив солідний рожевий папірець у конверт. Із чашкою кави підійшов до відчиненого вікна. Виглянув, поставивши чашку на вузеньку смужку підвіконня.

З половини Сахна донісся кашель.

«Прокинувся нарешті», – подумав Нік.

Але після кашлю знову почулося хропіння, тільки тепер у нім був відсутній ритм дихання. Справа явно йшла до пробудження, і Нік тільки сподівався, що пробудження в Сергія буде легке та без похмільного синдрому. Треба було їхати в банк. У голові засіла порада старого Погодинського отримувати гроші за чеком тільки в більшому містечку. А від Ойскірхена до «більшого містечка» було неблизько.

Нік прийняв душ і, вийшовши з ванної, зупинився над Сергієм, що перевертався уві сні. Струснув на його обличчя кілька крапель води.

– Ти що, знахабнів? – гаркнув Сахно, не розплющуючи очей.

– Уставай! Уже початок першої!

Поки Сахно стояв під душем, Нік дививсь у вікно, на спокійний пейзаж німецької провінції, на поодиноких перехожих. Спокій цього пейзажу, хоч як недивно, не передавався йому. Він виспався, і в його голові з’явилося чимало думок, які вимагали відповідей.

«Ну, добре, – думав він, – зараз поїдемо й отримаємо ці гроші. А що потім? Куди їх? Дев’яносто тисяч марок – це, звичайно, багато. Багато для нього, але насправді – у державному масштабі – це копійки».

«Тобі подзвонять і все розкажуть, – підказала інша, абсолютно спокійна думка. – Вони завжди дзвонять, коли є якісь питання. І взагалі, це тільки початок. Слава богу, що він настав».

– Чек не загубив? – запитав Сахно, вийшовши з ванної кімнати.

Зупинився за два кроки від вікна, голий. Тер себе рушником хвилин п’ять.

– Ні, не загубив.

– Тоді їдемо. Отримаємо бабло – заглянемо в яку-небудь пивницю, по сосисці з’їмо…

Вони заїхали на заправку на околиці Ойскірхена. Там же, поки хлопчик у синьому комбінезоні послужливо метушився біля машини, взяли в автоматі ще по одноразовому стаканчику кави.

Нік помітив, що хлопчик у комбінезоні роздивлявся їх скоса, і очі його блищали здивуванням і цікавістю.

– Слухай, може, ми не схожі на гробарів? – Нік обернувся до Сахна.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гра у відрізаний палець» автора Курков А.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „37“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи