Розділ 70. Царювання Давида

звели ж про спасіння Якова.

З Тобою поб'ємо своїх ворогів,

Ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

бо я буду надіятися не на лукавого,

і мій меч не поможе мені.

Але Ти нас спасаєш від противників наших,

і наших ненависників засоромиш!”

(Псалми 43:5—8)

“Одні надіються на колісниці, інші — на коней;

Ми ж покладаємось на ім’я Єгови, Бога нашого”.

(Псалми 19:8)

Лише тепер для ізраїльського царства здійснилась обітниця, дана Авраамові, а пізніше повторена Мойсеєві: “Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту й аж до великої річки Євфрата” (Буття 15:18). Ізраїль став могутньою державою, яку поважали і яку боялись навколишні народи. На своїх підданих Давид виявляв величезний вплив. Управляючи державою, він користувався великим авторитетом, любов'ю та відданістю свого народу, чого удостоюються лише деякі монархи. Він прославив Бога, і тепер Бог вшанував його.

Однак в успіхах завжди приховується небезпека. Під час найблискучішого тріумфу Давид опинився в найбільшій небезпеці і зазнав найпринизливішої поразки.