• можливість заподіяння ушкоджень співучасником.
Вогнестрільні ушкодження виникають внаслідок дії ушкоджувальних чинників пострілу: а) вогнепального снаряда та його частин (куля, осколки куль, дріб або картеч, пижі, атипові снаряди – метал, каміння, гільза тощо); б) продуктів згорання пороху та капсульного вмісту (порохові гази, зерна пороху, кіпоть та металеві часточки); в) зброї та її частин (дульний зріз зброї, рухомі частини зброї, приклад, окремі частини та уламки зброї, коли вона розривається); г) вторинних снарядів (уламки предметів, які пошкоджені пострілом; уламки кісток та клапті тканини).
Механізм утворення вогнестрільного ушкодження є складним процесом та залежить від:
• властивостей вогнестрільного снаряда (маси, форми, калібру, довжини, конструктивних особливостей, матеріалу);
• характеристики зовнішньої балістики огнестрільного снаряда (швидкості, прецесії, нутації);
• структурних та функціональних властивостей частин тіла, що ушкоджуються (варіант анатомічної будови, міцність та інші властивості, об'єм, відносна щільність, стан кровонаповнення, уміст рідини або газу);
• взаємодії снаряда та частини тіла, що ушкоджується (переданої енергії, часу передачі енергії); площі співударяння; положення снаряда в момент первинного контакту; напрямку ранової траєкторії снаряда; довжини траєкторії снаряда в тілі – довжини ранового каналу; форми траєкторії снаряда в тілі; ступеня нестійкості руху снаряда; характеру тимчасової пульсуючої порожнини – об'єм, тривалість існування, число та характер пульсації; стану снаряда – деформація, руйнування; утворення та дії вторинних снарядів – фрагментів кулі, ушкоджених тканин тощо).
Види вогнестрільних ушкоджень:
• відкриті ушкодження: вогнестрільні рани (наскрізні, сліпі, дотичні тощо); руйнування та відривання частин тіла;
• закриті ушкодження: забиття в м'яких тканинах та внутрішніх органах, розриви внутрішніх органів; переломи;
• поверхневі порушення шкіряних покривів: садна, проникання кіптю, зерен пороху, часточок металу.
Визначення вогнестрільного походження ушкоджень не викликає труднощів у випадках сліпих, частково наскрізних, дотиково-сліпих поранень, бо про це свідчать наявність у тілі цілого снаряда або його частин (кулі, її уламків, дробу тощо) та сліди близького пострілу й металізації.
Вогнестрільні ушкодження виникають внаслідок застосування вогнепальної зброї – зброї, в якій для вилітання кулі (снаряда) з каналу ствола використовується енергія хімічного розкладу вибухових речовин (напр., пороху) – пострілу. Вона поділяється на артилерійську та стрілецьку, а остання – на групову та ручну. Розрізняють довгоствольну та короткоствольну, нарізну та гладкоствольну, автоматичну та неавтоматичну зброю.
Ручну вогнепальну зброю поділяють на:
• бойову (гвинтівки, карабіни, автомати, пістолети, револьвери);
• мисливську – гладкоствольну (табл. 19), нарізну та комбіновану (одно- та двохствольні гвинтівки, штуцер, мисливський карабін, три-, чотириствольну);
• спортивну – тренувальну та цільову (малокаліберні гвинтівки та пістолети);
• спеціальну (ракетниці, стартові пістолети);
• саморобну та дефектну (самопали, обрізи);
• атипову – будівельно-монтажні пістолети, перфоратори.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вогнестрільні ушкодження“ на сторінці 3. Приємного читання.
