Розділ «45»

– Ну і хрін з ним! – Сахно скривив губи. – Нехай дзвонять! – Він недбало склав усе назад у валізу, закрив її й поставив під стіну ліворуч од вхідних дверей. – А я їсти хочу!

Він відчинив холодильник, на мить втупився у брудну мертву лисицю. Швидко витягнув її й кинув у раковину умивальника. Відкрутив кран холодної води. Струмінь ударив у мертвого звіра, і брудна вода потекла вниз, а руда шерсть потемніла.

Сахно відкрив пляшку пива, одним ковтком переполовинив її й знову заглянув у холодильник.

– Кепсько ти мене годуєш! – покосував Сергій на Ніка. – Я тобі дичину добув, а ти… Закурити, чи що?… А де моя черепашка?

Сергій огледівся на всі боки.

– А, он ти де! – Побачивши її під пласким радіатором на половині Ніка, він погрозив їй пальцем. – Ти чого там сидиш? Хіба не я тебе від голоду врятував?!

Нік помітив над чайником струмінь пари. Вимкнув газ. Заварив міцного чаю.

– Якщо хочеш, можу в магазин сходити, – запропонував він Сергію, який чи то справді був невдоволений, чи то химерував, як він завше умів.

– Сходи-сходи! – покивав Сахно. – Треба і тобі працювати, а то як усю ніч за кермом сидіти – так я!

Нік мовчки одягнувся в джинсовий костюм і вийшов.

Коли через півгодини повернувся, у квартирі смерділо паленою шерстю, й усі вікна були відчинені.

Сахно шматував кухонним ножем тушку лисиці.

– Чим це смердить? – запитав Нік.

– Та це я лисицю обсмалив, аби шкуру не знімати! Через годинку пожеремо ще так! Ти пива купив?

Нік поставив на стіл громіздкий паперовий пакет. Витягнув звідти п’ять пляшок пива, ковбасу, хліб, йогурти.

– Ну от, розщедрилася душа військового перекладача! – усміхнувся Сахно. – Давай сковорідку став на газ!

За годину вони всілися за столом із пивом і смаженою лисятиною, яку Сахно примудрився пересолити.

– Жорсткувата тварюка, – поскаржився на лисицю Сахно, розжовуючи шматок м’яса. – Пивом її потрібно!

Пиво пилося швидше, ніж їлася лисятина.

– Ну її к бісу! – Сахно спересердя відсунув од себе тарілку. Потім заспокоївся, знову поставив на вогонь сковорідку, скинув туди м’ясо, підлив води з чайника і закрив кришкою. – Нехай іще потушкується!