– Що ти верзеш? Яка валіза?
– Ота! – Нік спрямував погляд Сахна у бік вхідних дверей.
Після хвилинної паузи Сергій ліниво підвівся. Підійшов босоніж до валізи, оглянув її.
– Ні… – мовив він подивовано і невпевнено. – Не було її тут учора… Я б собі пику розбив, якби вона тут уночі стояла… Ти дивився, що там?
– Ні…
– Може, це нам бомбу принесли? Щоб більше рибу в Трір не возили! – Сахно опустився навпочіпки. – А грець із нею! Гей, Ніку, відійди за ріг!
Руки Сергія лягли на замки. По черзі пролунали два клацання. Язички замків злетіли догори. Сергій озирнувся й побачив Ніка на тому ж місці.
– Бачиш, поки що все нормально! – сказав Сахно, повільно й акуратно опускаючи валізу в лежаче положення. – Давненько я міни не чіпав, якось нудно. Навіть руки не тремтять!
Нік дивився, як Сергій обережно піднімає кришку валізи, потім заглядає в неї.
– Ну що там? – нетерпляче запитав Нік, відчуваючи, що вже зовсім оговтався.
Сахно обернувся до напарника. На його обличчі грала дурнувата усмішка.
– Відрядні прислали!..
Нік підійшов, коли Сергій уже витягав із валізи розібрану гвинтівку. Спочатку ствол і приклад, потім громіздкий оптичний приціл і глушник.
– А гроші де? – здивовано запитав Сахно, нишпорячи руками в уже порожній валізі. – Вони знахабніли!.. О! щось іще!
Він узяв у руки картонну коробочку, відкрив.
– Патрони… Та-а-ак…
Сахно подивився на Ніка і знизав плечима.
– Ти, напевно, знаєш, що з цим робити? – запитав він.
Нік задумливо кивнув.
– Подзвонять, – з упевненістю сказав він.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гра у відрізаний палець» автора Курков А.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „45“ на сторінці 2. Приємного читання.