TextBook Згори раптом почувся телефонний дзвінок, що миттєво обрубав роздуми Ніка. Він прислухався. Дзвонили довго, хвилини три – чотири. Потім настала тиша, й навіть кроків Сахна чутно не були.
Сергій поквапом ввійшов до зали ресторанчика – в одній руці він тримав набитий чимось пакет, в іншій – черепаху.
Нік здивовано втупився в черепаху.
– У нього в кабінеті знайшов, під столом, – пояснив Сергій. – Не залишати ж – здохне з голоду… Десь сімдесят марок нагріб дріб’язком… Гидко! Ні сейфа, ні греця… Чекова книжка є – видно, все бабло в банку…
Нік слухав і мовчав.
– Ходімо звідси, – сказав після паузи Сахно. – Засиділись у жмурика…
На вулиці вже темніло. Вони знову вийшли через задні двері й тим же шляхом повернулися на набережну. Сахно засунув черепаху в пакет і ніс його двома руками. Нік крокував поруч.
Із Моншау похоронний лімузин виїхав близько десятої вечора. Лісова дорога освітлювалася тільки фарами поодиноких зустрічних машин. Їхали вони довго, поки не зрозуміли, що заблукали.
Зупинивши машину, Сахно відкинувся на спинку сидіння.
– Ну що? Знову нічліг у лісі?
Нік промовчав.
Сахно нахилився до пакета «сувенірів від Погодинського», витяг звідти пласку флягу з нержавіючої сталі. Відкрутив кришечку, пригубив і простягнув Ніку.
На язиці в Ніка приємно загірчило. Смак нагадував ризький бальзам.
– Грець із ним, – видихнув Сергій, забираючи флягу. – Не замерзнемо!
38
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гра у відрізаний палець» автора Курков А.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „37“ на сторінці 7. Приємного читання.