Не дай мене за старого,
Бо я чорнобрива.
Ще, ще, ще, ще, ще ближче,
Присунься ще ближче.
Ще, ще, ще, ще, ще ближче,
Присунься ще ближче.
Ой, дай мене за такого,
Що не має вуса,
Він на мене замор...
Він на мене заморгає,
А я засміюся.
Ще, ще, ще, ще, ще ближче,
Присунься ще ближче.
Ще, ще, ще, ще, ще ближче,
Присунься ще ближче.
Заскрипіли ворота, і почувся голос матері Даринки:
— Доню, йди до хати, вже пізно!
Дівчина відірвалася від хлопця і, махнувши хусткою, побігла до хати.
У понеділок, у другій половині дня, Андрій завітав до Тимоша, щоб податися купатися до річки разом із дівчатами. Тиміш уже чекав на нього, і хлопці попрямували до Даринчиного двору. А потім утрьох пішли за Орисею.
На річці вже зібралося багато хлопців і дівчат. Хто хотів купатися, роздягалися окремо і йшли у воду: хлопці — в одній заводі, а дівчата — в іншій, були розділені лиш заростями оситнягу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Присмак волі» автора Кільченський Володимир на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Святки “ на сторінці 8. Приємного читання.