ОЛІМПІЙСЬКІ БОГИ: ПОЯВА І ФУНКЦІЇ

Культура Античності

Афродіта Таврійська. Мармурова статуя III ст. до н.е.

ллється все, що живе, і тільки завдяки тобі бачить світло сонця. Коли ти з'являєшся, тікають вітри і хмари небесні, під ноги тобі земля стелить м'які квіти, до тебе сміється морська гладінь і небо для тебе виблискує безмежним світлом своїм. Бо ж як тільки розпахнеться брама весни і повіє плодотворне дихання зефірів, тебе, богине, перші вітають повітряні птахи; свавільні тварини стрибають по веселих луках і перепливають бурхливі потоки, бо все йде слухняно, заполонене твоєю чарівністю. Через моря і гори, через повноводні ріки і через листвяні пташині домівки, і через зелені поля - всюди проноситься подих твоєї любові. Ти єдина керуєш світом, без тебе жоден день не заясніє, без тебе не родиться нічого веселе чи миле".

У давні часи Афродіту зображували у довгому вбранні, у руці вона тримала якийсь плід або квітку, біля її ніг сиділи голуби. Починаючи з IV ст. до н.е., з'являється Афродіта гола або напівгола, зображена під час купання або як та, яка виходить з моря. Найкращу статую богині створив Пракситель (IV ст. до н.е.), хоча оригінал не зберігся.

Арес (Марс)

Син Зевса і Гери, грізний бог війни, символ войовничості. У дитинстві не виявляв ніяких здібностей і його віддали на виховання титанові, який привчив учня лише до фізичних вправ і переконав, що найкраще заняття - війна. Арес замовив у Гефеста арсенал зброї і зійшов на землю, де навчив людей безкорисного геройства. Вони стали жорстокі і виготовили зброю, на зразок тієї, яку їм показав Арес.

Коли вибухнув бунт гігантів і Зевс закликав богів озброюватися, Арес нічого гідного похвали не вчинив. Одного разу Арес безслідно зник, і Гермес знайшов бога війни у темному льоху, де його замкнули два розбійники, і він просидів там 15 місяців. Після цього він довго не появлявся на Олімпі.

Арес з'являвся всюди, де було чути брязкіт зброї. Озброєний з ніг до голови, він ставав на колісницю, яку два божества - Страх і Жах – запрягали вогненними кіньми, а Розбрат і Вбивство тримали віжки. Він кидався у вир битви, убивав, крушив шеренги, щасливий, що воює з людьми, а не з богами.

Греки не будували Аресу храмів і, крім капличок, немає свідчень, що його культ був поширений. У мистецтві його зображували молодим, дужим чоловіком, іноді з бородою, але частіше голого і без бороди. Найкраще збережена статуя - Арес, який відпочиває: він сидить, заклавши ногу за ногу і спершись на рукоятку меча; з-під ніг визирає малий Ерот і пустотливо дивиться на замисленого Арея.

Арес, який відпочиває

Арес, який відпочиває

Посейдон (Нептун)

Син Кроноса і Реї, брат Зевса, Аїда і Деметри, могутній бог моря. Спочатку Зевс зачинив перед ним браму Олімпу і пригрозив блискавкою, але згодом пробачив його і дозволив повернутися до палацу богів.

Будучи на прийомі, влаштованому старим водяним богом Океаном, на о. Наксос, він закохався в його найвродливішу дочку Амфітриту. Хоча батько дав згоду на шлюб, донька не хотіла йти за нього.

Улагодити справу взявся дельфін, який переконав німфу у незліченних багатствах можновладного Посейдона, і через кілька днів Амфітрита сіла на смарагдовий престол як цариця моря, у діадемі з морських світлих рослинок.

Життя Амфітрити було справді розкішне. До неї зібралися усі її сестри, океаніди, дочки морського діда Океана (їх було 3 тис.). їй прислуговували п'ятдесят нереїд. Надвечір Посейдон забирав свою дружину на Олімп, де вони сідали за бенкетний стіл серед богів. Символом влади бога був тризуб.

Завжди суворий, Посейдон не був байдужим до людського нещастя. Йому підкорялися ще острови, побережжя і пристані. Своїм страшним тризубом він глибоко розрив землю, утворивши затоки і притоки. Землетруси були проявами його гніву. Весь грецький світ поклонявся цьому богові. У портових містах на його честь споруджували розкішні храми, на островах і мисах, у прибережних горах стояли присвячені йому каплиці, жертовники і статуї, щоб моряки не втрачали їх з очей під час битв і небезпек. Звичайно йому в жертву приносили білого коня або дельфіна. На його честь влаштовували Істмійські ігри в Коринфі.

Посейдона зображали сильним, кремезним дідом. Волосся і борода у нього наче завжди мокрі і повні черепашок. У руці він тримає тризуб. Іноді їде на колісниці, запряженій гіпокампами – двоногими морськими кіньми.

Стародавні греки вірили, що всі річки, навіть у глибині материка, сполучаються під землею з морем і перебувають під опікою особливих богів, які ведуть свій рід від Океана чи Посейдона. Гадали, що у глибокому гроті, звідки витікає струмок, стоїть таємничий палац бога річки, оточе

Посейдон з дельфіном. Статуя IV ст. до н.е.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОЛІМПІЙСЬКІ БОГИ: ПОЯВА І ФУНКЦІЇ“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 1. ВСТУП ДО КУЛЬТУРИ АНТИЧНОСТІ

  • ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АНТИЧНУ КУЛЬТУРУ

  • НАСЕЛЕННЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ЯК ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

  • Глава 2. МІФИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

  • ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ І ЛЮДЕЙ У ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ

  • ОЛІМПІЙСЬКІ БОГИ: ПОЯВА І ФУНКЦІЇ
  • ГЕРОЇ У ГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ (ОСНОВНІ ПРИКЛАДИ)

  • ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ

  • Глава 3. КРИТО-МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА І ГРЕЦІЯ ЧАСІВ ГОМЕРА

  • КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • АХЕЙСЬКА ГРЕЦІЯ В РАННЬО- ТА СЕРЕДНЬО- ЕЛЛАДСЬКИЙ ПЕРІОДИ

  • ФОРМУВАННЯ МІКЕНСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІКЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ ДОРІЙЦІВ

  • ГОМЕРІВСЬКА ГРЕЦІЯ ТА ЇЇ КУЛЬТУРА

  • Глава 4. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСІВ VIII - VI ст. ДО Н.Е.

  • РЕЛІГІЯ І ФІЛОСОФІЯ АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ І МУЗИКИ

  • ІСТОРІОГРАФІЯ І МИСТЕЦТВО

  • ПОБУТ І ВИХОВАННЯ ГРЕКІВ

  • Глава 5. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • ФІЛОСОФІЯ І НАУКА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • РОЗВИТОК ГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ

  • ОСОБЛИВОСТІ ГРЕЦЬКОЇ РЕЛІГІЇ ТА ЗАГАЛЬНОНАРОДНІ СВЯТА

  • АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА

  • ЖИВОПИС І МУЗИКА

  • Глава 6. ЕЛЛІНІСТИЧНА КУЛЬТУРА

  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ЕПОХИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЇЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК НАУКИ І ТЕХНІКИ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА РЕЛІГІЯ

  • ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ ЕЛЛІНІЗМУ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

  • МІСТОБУДУВАННЯ Й АРХІТЕКТУРА

  • СКУЛЬПТУРА, ЖИВОПИС І ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

  • Глава 7. ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОРИМСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЙОГО КУЛЬТУРИ

  • ПРИРОДНІ УМОВИ СТАРОДАВНЬОЇ ІТАЛІЇ

  • НАЙДАВНІШЕ НАСЕЛЕННЯ АПЕННІНСЬКОГО ПІВОСТРОВА ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • Глава 8. КУЛЬТУРА ЕТРУСКІВ І ЦАРСЬКОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ЕТРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РИМ В ЕПОХУ ЦАРІВ

  • ТРАДИЦІЇ ТА РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ РИМЛЯН ЦАРСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • Глава 9. РИМСЬКА КУЛЬТУРА РАННЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (IV - ПОЧАТОК III СТ. ДО Н.Е.)

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА РИМЛЯН

  • РАННЯ РИМСЬКА РЕЛІГІЯ

  • РИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МУЗИКИ І ТЕАТРУ

  • АРХІТЕКТУРА, БУДІВЕЛЬНА СПРАВА СКУЛЬПТУРА І ЖИВОПИС

  • Глава 10. КУЛЬТУРА ПІЗНЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО РИМУ

  • ЗМІНИ У ПОБУТІ, МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ РИМЛЯН

  • РОЗВИТОК ОСВІТИ І ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

  • РИМСЬКА НАУКОВА І ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

  • ПОЕЗІЯ, ТЕАТР І ВИДОВИЩА

  • АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • ЕВОЛЮЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА

  • Глава 11. КУЛЬТУРА РИМУ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА І - II СТ.

  • СКУЛЬПТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • РОЗВИТОК РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА

  • ОСВІТА І НАУКА

  • Глава 12. ПОХОДЖЕННЯ ТА РАННЯ ІСТОРІЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА І ЙОГО ПОШИРЕННЯ

  • ВІДНОСИНИ ХРИСТИЯНСТВА І ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У І - III ст.

  • ПРОГОЛОШЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ДЕРЖАВНОЮ РЕЛІГІЄЮ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКІ ЄРЕСІ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА

  • Глава 13. КУЛЬТУРА ПІЗНЬОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІЗНЬОРИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ

  • ЛІТЕРАТУРА ТА ІСТОРІЯ

  • ПІЗНЬОРИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ І МИСТЕЦТВА

  • Додаток 1. Термінологічний словник

  • Додаток 2. Географічні назви

  • Додаток 3. Видатні державні і культурні діячі Античності

  • Додаток 4. Найважливіші давньогрецькі божества

  • Додаток 5. Найважливіші римські божества Бона Дея – жіноча богиня доброї долі, родючості, покровителька жінок. Беллона – богиня війни.

  • Додаток 7. Римські релігійні свята

  • Додаток 9. Перелік основних мір, ваг і монетно-лічильних одиниць античного Риму

  • Додаток 11. Рахунок днів у місяцях римського календаря