РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА

Культура Античності

Під час гонінь панівною ідеєю християнства була відмова від язичницьких ідолів. Переховуючись у катакомбах, християни ввели у свої богослужіння вогонь і символічні знаки: хрест і монограми з іменем Христа. Згодом, коли християнство перейшло до відкритих богослужінь і стали потрібними для них приміщення, виникла необхідність розробки стилю церковних споруд. Християни категорично відмовилися брати за зразок храми Марса, Юпітера, Вести, як язичницькі. Найпридатнішими виявились базиліки, - місця судових засідань або укладання комерційних операцій. Вони мали вигляд продовгуватого прямокутника, що складався з двох частин: великої зали з колонадами і напівкруглої ніші з напівкупольним склепінням, що заокруглював залу у глибині. У цій ніші засідав суд, а саме місце називалося трибуною. Два ряди колон поділили базиліку на три частини або кораблі (нефи). Зустрічалися п'ятинефні базиліки (василіки) з чотирма рядами колон. Іноді їх пересікав поперечний нефтрансцент. У християн портик базиліки отримав назву паперті, на якій стояли оглашенні, тобто особи, ще не допущені в храм.

Трибуна або посада перетворилася на вівтар; за балюстрадою хору розміщувалися дяки і співаки, а по боках - два амвони для читання Апостола і Євангелія. По центру апсиди стояв престол, відокремлений рядом колон від іншої церкви. Середній перехід між ними був завішений багатими килимами - так виникла "тріумфальна арка", згодом - царські ворота. У глибині апсиди, біля самої стіни ставили трон єпископа, а навколо у декілька рядів амфітеатром розміщувалися місця для інших священнослужителів. Під престолом спускалася лампада або срібний голуб зі святими дарами. По боках балдахіна висіли занавіски, які закривалися під час завершення таїнства. Інколи поряд з головною апсидою облаштовували дві менших, в одній з яких священики облачалися, а в другий - готували дари.

Базиліка Константна

Базиліка Константна

Апсида базиліки св. Павла

Апсида базиліки св. Павла

Внутрішній вигляд базиліки св. Петра в Римі

Внутрішній вигляд базиліки св. Петра в Римі

У самій залі з одного боку розміщувалися жінки, а з другого - чоловіки. Якщо у базиліці були верхні галерії над боковими нефами, то жінки перебували наверху. Перед входом у церкву біля притвору облаштовували басейн або фонтан для омивання. Згодом притвор перетворили на великий двір, оточений портиками і призначений для християн, тимчасово відлучених від церкви.

Варто відзначити, що спочатку християнське мистецтво було близьким до античного. Незважаючи на зневагу до скульптури, як до ідолопоклонства, християни не відмовлялися прикрашати храми символічними зображеннями на біблійні теми.

Одна з перших базилік св. Петра була споруджена у Римі, де згодом збудували знаменитий храм св. Петра. Частина базиліки стояла на арені цирку Нерона, де вбили апостола Петра. Довжина базиліки становила 120 м, а ширина - 63 м; при ній розміщувався двір завдовжки 72 м. Середній наос (святилище) відокремлювався від бокових колонами без арок з прямим антаблементом, серед яких було два яруси картин - мозаїк, а вище - ряд вікон із зображеннями святих у простінках. Коли у XIV ст. базиліку зруйнували для будівництва нового собору, з неї зняли точний план.

Залишки базилік були розкидані по всіх провінціях Римської держави (навіть в Алжирі). А впродовж IV ст. встановився тип християнської базиліки, що повністю використав античні традиції.

Одночасно з базиліками з'являються круглі церкви. Високий просвіт і аркові колони середнього наоса утворили центр приміщення. Бокові вузькі галереї других наосів оточували будівлю і були значно нижчі середнього. Такою була церква св. Стефана в Римі і церква Св. Ангелів у Перуджі. Перші круглі храми були дуже подібні на язичницькі споруди. Деякі деталі, наприклад, орнаменти з виноградних листків на зводі церкви св. Констанції, нагадують орнаменти храму Бахуса. Круглі церкви використовували як баптистерії або надгробні пам'ятники. Кругла форма баптистерію дозволяла розмістити басейн у центрі зали під самим світлом. Купальні римських терм взагалі служили зразком церковних приміщень.

Ранньохристиянські символи І ст. до н.е.

Ранньохристиянські символи І ст. до н.е.

Із надгробних пам'яток збереглася гробниця Теодориха у Равенні з облицьованими стінами і величезним куполом з одного куска каменю.

Пристанищем для перших християн служили римські катакомби - вузькі підземні ходи, походження яких точно встановити неможливо. Найімовірніше, всього це були каменоломні, де видобували будівельний матеріал для численних будівель Рима. Загальна їхня протяжність сягала 860 км (разом коридорів і залів).

Перші християни відзначалися і дивовижною чистотою релігійних уявлень. Було суворо заборонено відтворювати зображення Ісуса Христа у будь-якому вигляді - живописному або скульптурному. Встановити, коли з'явилися перші ікони, надзвичайно важко. З упевненістю можна сказати: у давніх послідовників Христа не могло бути зображень їх Учителя. Допускаючи архітектурні споруди, іудеї відверталися від живопису і скульптури, бачачи у них прояв язичництва.

Передання говорять про різні зображення Христа при його житті, але навряд чи це можна вважати правдою. Св. Іриней прямо наполягав, що зображень Спасителя не існує. Блаженний Августин указував, що всі зображення Христа не подібні одне до одного.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 1. ВСТУП ДО КУЛЬТУРИ АНТИЧНОСТІ

  • ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АНТИЧНУ КУЛЬТУРУ

  • НАСЕЛЕННЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ЯК ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

  • Глава 2. МІФИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

  • ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ І ЛЮДЕЙ У ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ

  • ОЛІМПІЙСЬКІ БОГИ: ПОЯВА І ФУНКЦІЇ

  • ГЕРОЇ У ГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ (ОСНОВНІ ПРИКЛАДИ)

  • ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ

  • Глава 3. КРИТО-МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА І ГРЕЦІЯ ЧАСІВ ГОМЕРА

  • КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • АХЕЙСЬКА ГРЕЦІЯ В РАННЬО- ТА СЕРЕДНЬО- ЕЛЛАДСЬКИЙ ПЕРІОДИ

  • ФОРМУВАННЯ МІКЕНСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІКЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ ДОРІЙЦІВ

  • ГОМЕРІВСЬКА ГРЕЦІЯ ТА ЇЇ КУЛЬТУРА

  • Глава 4. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСІВ VIII - VI ст. ДО Н.Е.

  • РЕЛІГІЯ І ФІЛОСОФІЯ АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ І МУЗИКИ

  • ІСТОРІОГРАФІЯ І МИСТЕЦТВО

  • ПОБУТ І ВИХОВАННЯ ГРЕКІВ

  • Глава 5. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • ФІЛОСОФІЯ І НАУКА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • РОЗВИТОК ГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ

  • ОСОБЛИВОСТІ ГРЕЦЬКОЇ РЕЛІГІЇ ТА ЗАГАЛЬНОНАРОДНІ СВЯТА

  • АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА

  • ЖИВОПИС І МУЗИКА

  • Глава 6. ЕЛЛІНІСТИЧНА КУЛЬТУРА

  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ЕПОХИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЇЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК НАУКИ І ТЕХНІКИ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА РЕЛІГІЯ

  • ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ ЕЛЛІНІЗМУ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

  • МІСТОБУДУВАННЯ Й АРХІТЕКТУРА

  • СКУЛЬПТУРА, ЖИВОПИС І ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

  • Глава 7. ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОРИМСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЙОГО КУЛЬТУРИ

  • ПРИРОДНІ УМОВИ СТАРОДАВНЬОЇ ІТАЛІЇ

  • НАЙДАВНІШЕ НАСЕЛЕННЯ АПЕННІНСЬКОГО ПІВОСТРОВА ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • Глава 8. КУЛЬТУРА ЕТРУСКІВ І ЦАРСЬКОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ЕТРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РИМ В ЕПОХУ ЦАРІВ

  • ТРАДИЦІЇ ТА РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ РИМЛЯН ЦАРСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • Глава 9. РИМСЬКА КУЛЬТУРА РАННЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (IV - ПОЧАТОК III СТ. ДО Н.Е.)

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА РИМЛЯН

  • РАННЯ РИМСЬКА РЕЛІГІЯ

  • РИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МУЗИКИ І ТЕАТРУ

  • АРХІТЕКТУРА, БУДІВЕЛЬНА СПРАВА СКУЛЬПТУРА І ЖИВОПИС

  • Глава 10. КУЛЬТУРА ПІЗНЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО РИМУ

  • ЗМІНИ У ПОБУТІ, МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ РИМЛЯН

  • РОЗВИТОК ОСВІТИ І ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

  • РИМСЬКА НАУКОВА І ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

  • ПОЕЗІЯ, ТЕАТР І ВИДОВИЩА

  • АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • ЕВОЛЮЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА

  • Глава 11. КУЛЬТУРА РИМУ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА І - II СТ.

  • СКУЛЬПТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • РОЗВИТОК РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА

  • ОСВІТА І НАУКА

  • Глава 12. ПОХОДЖЕННЯ ТА РАННЯ ІСТОРІЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА І ЙОГО ПОШИРЕННЯ

  • ВІДНОСИНИ ХРИСТИЯНСТВА І ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У І - III ст.

  • ПРОГОЛОШЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ДЕРЖАВНОЮ РЕЛІГІЄЮ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКІ ЄРЕСІ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА
  • Глава 13. КУЛЬТУРА ПІЗНЬОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІЗНЬОРИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ

  • ЛІТЕРАТУРА ТА ІСТОРІЯ

  • ПІЗНЬОРИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ І МИСТЕЦТВА

  • Додаток 1. Термінологічний словник

  • Додаток 2. Географічні назви

  • Додаток 3. Видатні державні і культурні діячі Античності

  • Додаток 4. Найважливіші давньогрецькі божества

  • Додаток 5. Найважливіші римські божества Бона Дея – жіноча богиня доброї долі, родючості, покровителька жінок. Беллона – богиня війни.

  • Додаток 7. Римські релігійні свята

  • Додаток 9. Перелік основних мір, ваг і монетно-лічильних одиниць античного Риму

  • Додаток 11. Рахунок днів у місяцях римського календаря