РАННЯ РИМСЬКА РЕЛІГІЯ

Культура Античності

Релігія була найтиповішою і провідною формою ранньої римської ідеології. На жаль, ми не маємо достовірних даних про давню римську релігію. Для ранньої римської й італійської релігії властивий примітивний політеїзм, який недалеко пішов від найгрубіших форм анімізму.

Характерною рисою давньої римської релігії, зазвичай, вважають відсутність чіткого уявлення про богів (як доказ, неясність статі, а інколи й імені божества, групування божеств за різностатевими парами, не пов'язаними шлюбними чи родинними зв'язками), що замінялася уявленням про властиві різним предметам і діям невизначені сили - numina, причому культ, обряд, ритуали мали на меті збільшити благотворні і нейтралізувати шкідливі дії таких сил. Римська релігія характеризувалася іноді як "полідемонізм", як якесь особливе сприйняття світу, що уявлявся полем дії і переплетення таких сил і воль. Тому римляни довго не антропоморфізували своїх богів, не встановлювали між ними якихось відносин, які могли скласти основу міфології. Розум римлян був нібито антиміфологічним. Лише поступово з маси numina стали виділятися давні боги з певною індивідуальністю, з певними функціями, частково подібними до образів і функцій богів, спільних для всіх індоєвропейських народів.

В уявленні римлянина кожний предмет і кожне явище мали свого духа, своє божество. Кожен ліс, струмок, дорога, перехрестя, двері, петлі, поріг кожного дому мав свого бога. У кожної людини був його геній, дух- покровитель, кожний дім мав свою Весту, богиню домашнього вогнища. Мало того, кожний момент якого-небудь процесу також мав своє божество. Наприклад, зерно, кинуте в землю, перебувало під покровительством Сатурна, проростаючим хлібом відала Церера, квітучим - Флора, визрілим - Коне.

З розвитком римського суспільства розпочався узагальнюючий процес і в релігійних уявленнях. Але римська релігія продовжувала зберігати свої характерні особливості:

• 1) Примітивна конкретність божеств.

• 2) Відсутність певних образів богів. Римські божества не відокремлювалися від тих явищ і процесів, якими вони відали. Наприклад, богиня проростаючого хліба Церера не існувала поза проростаючим хлібом, вона з ним зливалася.

• 3) Зображення богів у Римі з'явилися пізно, а раніше існували лише символи. Марс зображувався у вигляді списа, Юпітер - у вигляді кам'яної стріли і т.п. І лише з VI ст. до н.е. почалася антропоморфізація римських богів.

• 4) Важливу роль у Римі відігравали родові і сімейні культи.

• 5) Римська релігія мала вузькопрактичний характер. Зв'язок між людиною і божеством будувався за принципом: "do ut des" (я даю тобі, щоб ти дав мені).

• 6) Формально-договірний характер римської релігії. Все базувалося на договорі між людиною і божеством, зводилося до формального виконання обрядів. Якщо обряд був виконаний, то людина була твердо переконана в тому, що божество зобов'язане було зі свого боку зробити все, що людина у нього просить. Формально-договірний характер релігії допускав можливість обману божества, аби була збережена форма. Так, якщо давали обітницю принести в жертву певну кількість голів, то можна було поміняти голови людей чи овець головками маку, оскільки в молитві не вказувалося, які голови повинні жертвуватися.

• 7) Широкий розвиток жрецтва в Римі.

Релігійна процесія

Релігійна процесія

Французький історик Ж. Дюмезиль висловив думку, сприйняту майже всіма дослідниками, що у римлян, як і у індусів, іранців, кельтів, германців, існувала колись міфологія, що відобразила тричленний поділ суспільства (жерці, пов'язані також із сакральною царською владою, воїни і виробники матеріальних благ) і відповідно розподіл функцій богів. Основні міфи цих народів, приймаючи різні форми, розповідали про боротьбу і примирення богів, у результаті якого створювалося повноцінне, здатне нормально функціонувати суспільство. Відгомін початкової індоєвропейської міфології зберігся у римлян лише у незрозумілих їм самим ритуалах, сама ж вона зі світу богів була перенесена в світ людей, ставши основою римської легендарної історії, що поміняла теологію і теогонію. Розповіді про війну Ромула з сабінянами Тита Тація, що закінчилася їхнім об'єднанням і встановленням культу богів "трьох функцій":

Юпітера, Марса і Квірина, про бій Гораціїв з Куріадіями, про подвиги Муція Сцеволи і Горація Коклеса, про перших римських царів Ж. Дюмезиль вважає секуляризованою міфологією індоєвропейців [Римська архаїчна релігія, с. 65-69; 79-86].

З V і особливо IV ст. до н.е. починається вплив грецької релігії. Поетичний, різнобарвний світ грецьких оповідей про богів, потрапивши на сухий і прозаїчний ґрунт римської релігії, багато чим її збагатив. З'являється міф про Енея, який встановлював спорідненість римлян з греками.

Під впливом грецької релігії відбувається ототожнення богів римського і грецького пантеону. При цьому римські божества поступово втрачають свій початковий характер. Вони набувають антропоморфного впливу, наділяються індивідуальними рисами і отримують міфологічне оформлення. Юпітер ототожнюється із Зевсом, Юнона - з Герою, Мінерва - з Афіною, Діана - з Артемідою, Венера - з Афродітою тощо.

У римлян були свої, невідомі грекам ворожіння, запозичені в етрусків. Крім того, у римлян займатися ворожінням, спостерігати і тлумачити знамення міг будь- який громадянин: у приватних справах - глава сімейства,

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РАННЯ РИМСЬКА РЕЛІГІЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 1. ВСТУП ДО КУЛЬТУРИ АНТИЧНОСТІ

  • ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АНТИЧНУ КУЛЬТУРУ

  • НАСЕЛЕННЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ЯК ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

  • Глава 2. МІФИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

  • ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ І ЛЮДЕЙ У ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ

  • ОЛІМПІЙСЬКІ БОГИ: ПОЯВА І ФУНКЦІЇ

  • ГЕРОЇ У ГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ (ОСНОВНІ ПРИКЛАДИ)

  • ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ

  • Глава 3. КРИТО-МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА І ГРЕЦІЯ ЧАСІВ ГОМЕРА

  • КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • АХЕЙСЬКА ГРЕЦІЯ В РАННЬО- ТА СЕРЕДНЬО- ЕЛЛАДСЬКИЙ ПЕРІОДИ

  • ФОРМУВАННЯ МІКЕНСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІКЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ ДОРІЙЦІВ

  • ГОМЕРІВСЬКА ГРЕЦІЯ ТА ЇЇ КУЛЬТУРА

  • Глава 4. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСІВ VIII - VI ст. ДО Н.Е.

  • РЕЛІГІЯ І ФІЛОСОФІЯ АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ І МУЗИКИ

  • ІСТОРІОГРАФІЯ І МИСТЕЦТВО

  • ПОБУТ І ВИХОВАННЯ ГРЕКІВ

  • Глава 5. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • ФІЛОСОФІЯ І НАУКА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • РОЗВИТОК ГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ

  • ОСОБЛИВОСТІ ГРЕЦЬКОЇ РЕЛІГІЇ ТА ЗАГАЛЬНОНАРОДНІ СВЯТА

  • АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА

  • ЖИВОПИС І МУЗИКА

  • Глава 6. ЕЛЛІНІСТИЧНА КУЛЬТУРА

  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ЕПОХИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЇЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК НАУКИ І ТЕХНІКИ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА РЕЛІГІЯ

  • ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ ЕЛЛІНІЗМУ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

  • МІСТОБУДУВАННЯ Й АРХІТЕКТУРА

  • СКУЛЬПТУРА, ЖИВОПИС І ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

  • Глава 7. ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОРИМСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЙОГО КУЛЬТУРИ

  • ПРИРОДНІ УМОВИ СТАРОДАВНЬОЇ ІТАЛІЇ

  • НАЙДАВНІШЕ НАСЕЛЕННЯ АПЕННІНСЬКОГО ПІВОСТРОВА ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • Глава 8. КУЛЬТУРА ЕТРУСКІВ І ЦАРСЬКОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ЕТРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РИМ В ЕПОХУ ЦАРІВ

  • ТРАДИЦІЇ ТА РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ РИМЛЯН ЦАРСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • Глава 9. РИМСЬКА КУЛЬТУРА РАННЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (IV - ПОЧАТОК III СТ. ДО Н.Е.)

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА РИМЛЯН

  • РАННЯ РИМСЬКА РЕЛІГІЯ
  • РИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МУЗИКИ І ТЕАТРУ

  • АРХІТЕКТУРА, БУДІВЕЛЬНА СПРАВА СКУЛЬПТУРА І ЖИВОПИС

  • Глава 10. КУЛЬТУРА ПІЗНЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО РИМУ

  • ЗМІНИ У ПОБУТІ, МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ РИМЛЯН

  • РОЗВИТОК ОСВІТИ І ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

  • РИМСЬКА НАУКОВА І ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

  • ПОЕЗІЯ, ТЕАТР І ВИДОВИЩА

  • АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • ЕВОЛЮЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА

  • Глава 11. КУЛЬТУРА РИМУ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА І - II СТ.

  • СКУЛЬПТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • РОЗВИТОК РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА

  • ОСВІТА І НАУКА

  • Глава 12. ПОХОДЖЕННЯ ТА РАННЯ ІСТОРІЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА І ЙОГО ПОШИРЕННЯ

  • ВІДНОСИНИ ХРИСТИЯНСТВА І ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У І - III ст.

  • ПРОГОЛОШЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ДЕРЖАВНОЮ РЕЛІГІЄЮ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКІ ЄРЕСІ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА

  • Глава 13. КУЛЬТУРА ПІЗНЬОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІЗНЬОРИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ

  • ЛІТЕРАТУРА ТА ІСТОРІЯ

  • ПІЗНЬОРИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ І МИСТЕЦТВА

  • Додаток 1. Термінологічний словник

  • Додаток 2. Географічні назви

  • Додаток 3. Видатні державні і культурні діячі Античності

  • Додаток 4. Найважливіші давньогрецькі божества

  • Додаток 5. Найважливіші римські божества Бона Дея – жіноча богиня доброї долі, родючості, покровителька жінок. Беллона – богиня війни.

  • Додаток 7. Римські релігійні свята

  • Додаток 9. Перелік основних мір, ваг і монетно-лічильних одиниць античного Риму

  • Додаток 11. Рахунок днів у місяцях римського календаря