АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Культура Античності

Розвиток римської архітектури був тісно пов'язаний із ходом римської історії, ускладненням суспільних відносин, зі зростанням міст і відбувався під грецьким та етруським впливом. Саме з II ст. до н.е. розпочинається новий етап міського будівництва: забудовуються не лише пустирі, але й звалища, міська земля зростає в ціні. Замість примітивних будиночків із сирцю і дерева споруджуються багатоповерхові житла, вілли знаті, побудовані з обпаленої цегли, бетону і навіть із мармуру.

З кінця III ст. до н.е. будуються багатоповерхові прибуткові будинки, т. зв. інсули (острови). Змінюється і план будинку: атріум, прикрашений колонами, перетворився в передпокій; за атріумом розміщувалися вітальня, їдальня, спальні, ванна, закриті дворики і сади, оточені колонами і прикрашені статуями. Багатокілометрові водопроводи поставляють питну воду в місто. Облаштовується Форум, навколо якого будуються нові громадські споруди і храми, його портики брукували плиткою. Густа забудова міської території, скупченість і тіснота зумовили необхідність у спеціальних зелених зонах - парках, розміщених на околицях міста. Так з'явилися розкішні сади Саллюстія і Лукулла. Місто розбивалося на квартали, а ті групувалися в райони. Будуються небачені раніше споруди: цирк Фламінія, базиліки. В них проводилися судові засідання, здійснювалися різноманітні операції, влаштовувалися політичні зібрання, нарешті, ховалися від дощу і спеки. З II ст. до н.е. переможці прикрашають місто тріумфальними арками.

Особливе піднесення римської архітектури було викликане надходженням багатств після завойовницьких війн. У своїх спорудах римляни намагалися підкреслити силу, могутність і велич, які пригнічували людину. Звідси народилася любов римлян до монументальності і масштабності. Забудови вражали своїми розмірами. Інша особливість римської архітектури - пишність оздоблення будинків, багатство їхніх декоративних прикрас. Створювалися переважно не храмові комплекси, а

Атрій багатого італійського будинку

Атрій багатого італійського будинку

Міст Фабриція в Римі 62 р. до н.е.

Міст Фабриція в Римі 62 р. до н.е.

будинки і споруди для практичних потреб (мости, скверики, театри, амфітеатри, терми). Римські архітектори розробили нові конструктивні принципи, а саме: широко застосовували арки, склепіння і купол, поряд із колонами використовували стовпи і пілястри.

На відміну від грецьких архітекторів, які складали план будинку, дотримуючись строгої симетрії його різних частин, римляни не додержувалися суворої симетрії. Вони широко застосовували грецькі ордери - дорійський, іонійський та коринфський, причому найулюбленішим був пишний коринфський ордер. Однак римляни використовували грецькі ордери лише як декоративний, прикрашувальний елемент, створивши власні специфічні ордери: композитний (об'єднував елементи всіх грецьких ордерів в одному), ордерна аркада (сукупність арок, які спиралися на стовпи чи колони). Про успіхи римської архітектури можна судити з того, що в 174 р. до н.е. Антіох IV викликав римського архітектора Коссутія, щоб завершити в Афінах роботу з перебудови Олімпейона.

Особливо активно розбудовувалися римські міста при Суллі, Помпеї та Цезарі Можливо, перебування першого на Сході породило в нього мрії перебудувати Рим за зразком великих елліністичних центрів. Помпей же збудував величезний кам'яний театр на 10 тис. глядачів. Споруда була облицьована мармуром, вражала неабиякою міцністю і розмірами. Тоді ж, завдяки турботам едила Марка Емілія Скавра, у місті з'явився великий дерев'яний театр з сидячими місцями для 80 тис. глядачів (докладний опис його подає в "Природничій історії" Пліній Старший).

Грандіозними були плани перебудови Рима в Юлія Цезаря. Старий Форум при ньому вибрукували, на північ від нього заклали інший Форум, у центрі мав бути храм Венери, споруджений повністю з мармуру. Проект Цезаря не передбачав торгових лавок і базиліки. Той, хто входив на Форум через портики, потрапляв у великий, облямований колонадою, двір 125 м у довжину і 43 м у ширину. Відвідувач направлявся до храму Венери, яка вважалася покровителькою роду Юліїв. У центрі площі стояла кінна скульптура, повернена у бік храму. Крім того, тут була статуя Венери, яка вела за руку родоначальника Юліїв Юла (сина героя Троянської війни Енея). Це був перший крок до обожнення імператора.

Отже, із усіх своїх ранніх функцій римський Форум зберіг лише одну - поклоніння правителю.

Саме так, засобами архітектури утверджувалася влада імператора.

Задумане і розпочате Цезарем завершив уже Август. У період

Храм Юлія Цезаря

Храм Юлія Цезаря

Гробниця Цецилії Метелли

Гробниця Цецилії Метелли

II тріумвірату Рим прикрашається будинками з мармуру, поклади якого знайшли у північно-західній частині країни (Луна, Каррара). Перші мармурові споруди, такі, як храм Сатурна, базиліка, храм Божественного Юлія, показують, з якими труднощами стикалися тоді римські каменотеси, які звикли раніше до м'якого кампанського туфа.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 1. ВСТУП ДО КУЛЬТУРИ АНТИЧНОСТІ

  • ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АНТИЧНУ КУЛЬТУРУ

  • НАСЕЛЕННЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ЯК ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

  • Глава 2. МІФИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

  • ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ І ЛЮДЕЙ У ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ

  • ОЛІМПІЙСЬКІ БОГИ: ПОЯВА І ФУНКЦІЇ

  • ГЕРОЇ У ГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ (ОСНОВНІ ПРИКЛАДИ)

  • ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ

  • Глава 3. КРИТО-МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА І ГРЕЦІЯ ЧАСІВ ГОМЕРА

  • КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • АХЕЙСЬКА ГРЕЦІЯ В РАННЬО- ТА СЕРЕДНЬО- ЕЛЛАДСЬКИЙ ПЕРІОДИ

  • ФОРМУВАННЯ МІКЕНСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІКЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ ДОРІЙЦІВ

  • ГОМЕРІВСЬКА ГРЕЦІЯ ТА ЇЇ КУЛЬТУРА

  • Глава 4. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСІВ VIII - VI ст. ДО Н.Е.

  • РЕЛІГІЯ І ФІЛОСОФІЯ АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ І МУЗИКИ

  • ІСТОРІОГРАФІЯ І МИСТЕЦТВО

  • ПОБУТ І ВИХОВАННЯ ГРЕКІВ

  • Глава 5. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • ФІЛОСОФІЯ І НАУКА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • РОЗВИТОК ГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ

  • ОСОБЛИВОСТІ ГРЕЦЬКОЇ РЕЛІГІЇ ТА ЗАГАЛЬНОНАРОДНІ СВЯТА

  • АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА

  • ЖИВОПИС І МУЗИКА

  • Глава 6. ЕЛЛІНІСТИЧНА КУЛЬТУРА

  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ЕПОХИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЇЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК НАУКИ І ТЕХНІКИ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА РЕЛІГІЯ

  • ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ ЕЛЛІНІЗМУ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

  • МІСТОБУДУВАННЯ Й АРХІТЕКТУРА

  • СКУЛЬПТУРА, ЖИВОПИС І ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

  • Глава 7. ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОРИМСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЙОГО КУЛЬТУРИ

  • ПРИРОДНІ УМОВИ СТАРОДАВНЬОЇ ІТАЛІЇ

  • НАЙДАВНІШЕ НАСЕЛЕННЯ АПЕННІНСЬКОГО ПІВОСТРОВА ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • Глава 8. КУЛЬТУРА ЕТРУСКІВ І ЦАРСЬКОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ЕТРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РИМ В ЕПОХУ ЦАРІВ

  • ТРАДИЦІЇ ТА РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ РИМЛЯН ЦАРСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • Глава 9. РИМСЬКА КУЛЬТУРА РАННЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (IV - ПОЧАТОК III СТ. ДО Н.Е.)

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА РИМЛЯН

  • РАННЯ РИМСЬКА РЕЛІГІЯ

  • РИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МУЗИКИ І ТЕАТРУ

  • АРХІТЕКТУРА, БУДІВЕЛЬНА СПРАВА СКУЛЬПТУРА І ЖИВОПИС

  • Глава 10. КУЛЬТУРА ПІЗНЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО РИМУ

  • ЗМІНИ У ПОБУТІ, МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ РИМЛЯН

  • РОЗВИТОК ОСВІТИ І ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

  • РИМСЬКА НАУКОВА І ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

  • ПОЕЗІЯ, ТЕАТР І ВИДОВИЩА

  • АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
  • ЕВОЛЮЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА

  • Глава 11. КУЛЬТУРА РИМУ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА І - II СТ.

  • СКУЛЬПТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • РОЗВИТОК РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА

  • ОСВІТА І НАУКА

  • Глава 12. ПОХОДЖЕННЯ ТА РАННЯ ІСТОРІЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА І ЙОГО ПОШИРЕННЯ

  • ВІДНОСИНИ ХРИСТИЯНСТВА І ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У І - III ст.

  • ПРОГОЛОШЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ДЕРЖАВНОЮ РЕЛІГІЄЮ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКІ ЄРЕСІ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА

  • Глава 13. КУЛЬТУРА ПІЗНЬОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІЗНЬОРИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ

  • ЛІТЕРАТУРА ТА ІСТОРІЯ

  • ПІЗНЬОРИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ І МИСТЕЦТВА

  • Додаток 1. Термінологічний словник

  • Додаток 2. Географічні назви

  • Додаток 3. Видатні державні і культурні діячі Античності

  • Додаток 4. Найважливіші давньогрецькі божества

  • Додаток 5. Найважливіші римські божества Бона Дея – жіноча богиня доброї долі, родючості, покровителька жінок. Беллона – богиня війни.

  • Додаток 7. Римські релігійні свята

  • Додаток 9. Перелік основних мір, ваг і монетно-лічильних одиниць античного Риму

  • Додаток 11. Рахунок днів у місяцях римського календаря