ФОРМУВАННЯ МІКЕНСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІКЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Культура Античності

Найхарактернішою пам'яткою пізньоелладського або мікенського періоду (1600 -1100 pp. до н.е.) були т. зв. шахтові гробниці в Мікенах. Перші шість із них відкрив 1876 р. Г. Шліман у межах стін мікенської фортеці. Прямокутні, витягнутої форми, вони вирубувалися у скелях і згори були закриті кам'яними плитами. Інвентар цих гробниць багатий виробами із золота, срібла, бронзи. У деяких із них знайдено бурштин, яйця страуса та інші привізні предмети. Переважна більшість знайдених речей технікою виконання подібні до критського мистецтва.

Генріх Шліман

Генріх Шліман

Поширеним видом поховань були камерні гробниці, побудовані всередині пагорбів. Вхід у поховальну камеру йшов через відкритий коридор, який називався дролюс. Камери були поховальними сімейними склепами аристократів.

Ще один тип поховальних споруд - купольні гробниці (талоси) діаметром 14 метрів. Це були величезні споруди з кам'яної кладки, висота яких приблизно дорівнювала діаметру фундаменту. Толоси розміщувалися зазвичай поблизу палаців і цитаделей та були місцем поховання членів царської династії. Найбільшим мікенським толосом була гробниця Атрея, яка розташовувалася в Мікенах і спочатку неправильно трактувалася як скарбниця. Вхід у гробницю перекритий двома великими кам'яними блоками (один з них важить 120 т), а внутрішня камера являла собою монументальне кругле приміщення з високою (близько 13,5 м) вуликоподібною стелею. Стіни і стеля гробниці викладені тесаними кам'яними плитами, прикрашеними бронзовими позолоченими розетками. Висота залу доходила до 15 м. Над вхідними дверима був отвір у вигляді трикутної арки, рівномірно розподіляючи тиск на обидва боки. Поряд з головною будовою збоку розміщувалася невелика кімната, призначення якої невідоме.

Основними центрами мікенської культури були палаци, відкриті в Мікенах і Тиринфі (Арголіда), Пілосі (Мессенія), Афінах (Аттика), Фівах і Орхомені (Беотія), Іолці (Фессалія). Найважливішою їх особливістю були укріплення, що нагадували замки середньовічних феодалів. Мікенські цитаделі, збудовані з величезних, майже необроблених кам'яних глиб, свідчать про високе інженерне мистецтво ахейських архітекторів.

Необроблені глиби вапняку вагою до 12 т утворюють зовнішні стіни фортеці завтовшки більше 4,5 м, а заввишки понад 7,5 м. У деяких місцях всередині стін облаштовувалися склеписті галереї з казематами, в яких зберігалася зброя і запаси продовольства (товщина стін сягала тут до 17 м).

Підхід до головних воріт ци-

Купольна гробниця

Купольна гробниця

Гробниця Атрея в Мікенах (у розрізі)

Гробниця Атрея в Мікенах (у розрізі)

Вхід у каземати всередині фортечних стін Тиринфа

Вхід у каземати всередині фортечних стін Тиринфа

таделі облаштовувався таким чином, що суперник при наступі вимушений був повертатися до стіни, на якій перебували захисники фортеці, правим боком, не прикритим щитом. А потрапивши навіть усередину фортеці, вороги натикалися на внутрішню оборонну стіну, що захищала основну її частину - акрополь із царським палацом, до якого вів вузький прохід між внутрішньою і зовнішньою стінами, розділений на два відсіки дерев'яними воротами. Тут неминуче ворог потрапляв під перехресний згубний вогонь метальної зброї. Для постачання води у північній частині цитаделі облаштували підземний хід, що завершувався приблизно у 20 м від стіни фортеці поблизу ретельно схованого від очей ворога джерела.

Серед палацових будівель мікенського періоду великий інтерес становить палац Нестора (згідно з Гомером, Нестор - старий і мудрий правитель Піл оса, один з учасників походу на Трою), розташований поблизу бухти Наварино (Західна Мессенія) і відкритий 1939 р. американським археологом К. Бледженом. Пілоський палац вирізняється чітким симетричним плануванням: усі приміщення складають замкнений прямокутний комплекс. Щоб потрапити в його середину, потрібно було послідовно пройти вхідний портик (пропілеї), невеликий внутрішній дворик, ще один портик, вестибюль (продомос), з якого відвідувач потрапляв у мегарон - великий прямокутний зал із круглим вогнищем у центрі, дим від якого виходив через отвір у стелі. Навколо вогнища стояли 4 дерев'яні колони, підтримуючи перекриття зали. Стіни мегарону розписувалися фресками, підлога прикрашувалася різнокольоровими геометричними візерунками, а там, де стояв царський трон, зображувався восьминіг. До мегарону примикали два довгі коридори, в яких були двері комор для зберігання продуктів.

Подібно до критських палаців, будинок Нестора споруджувався з урахуванням основних вимог гігієни і комфорту: облаштовані ванні кімнати, водопровід, каналізаційні стоки.

Спорудження таких грандіозних будівель було б неможливим без застосування підневільної праці, тобто потрібна була наявність численної дешевої робочої сили та розвинутого державного апарату, здатного організувати цю силу. Очевидно, володарі Мікен і Тиринфа володіли цим.

План Пілоського палацу

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ФОРМУВАННЯ МІКЕНСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІКЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 1. ВСТУП ДО КУЛЬТУРИ АНТИЧНОСТІ

  • ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АНТИЧНУ КУЛЬТУРУ

  • НАСЕЛЕННЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ЯК ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

  • Глава 2. МІФИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

  • ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ І ЛЮДЕЙ У ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ

  • ОЛІМПІЙСЬКІ БОГИ: ПОЯВА І ФУНКЦІЇ

  • ГЕРОЇ У ГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ (ОСНОВНІ ПРИКЛАДИ)

  • ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ

  • Глава 3. КРИТО-МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА І ГРЕЦІЯ ЧАСІВ ГОМЕРА

  • КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • АХЕЙСЬКА ГРЕЦІЯ В РАННЬО- ТА СЕРЕДНЬО- ЕЛЛАДСЬКИЙ ПЕРІОДИ

  • ФОРМУВАННЯ МІКЕНСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІКЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ ДОРІЙЦІВ

  • ГОМЕРІВСЬКА ГРЕЦІЯ ТА ЇЇ КУЛЬТУРА

  • Глава 4. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСІВ VIII - VI ст. ДО Н.Е.

  • РЕЛІГІЯ І ФІЛОСОФІЯ АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ І МУЗИКИ

  • ІСТОРІОГРАФІЯ І МИСТЕЦТВО

  • ПОБУТ І ВИХОВАННЯ ГРЕКІВ

  • Глава 5. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • ФІЛОСОФІЯ І НАУКА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • РОЗВИТОК ГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ

  • ОСОБЛИВОСТІ ГРЕЦЬКОЇ РЕЛІГІЇ ТА ЗАГАЛЬНОНАРОДНІ СВЯТА

  • АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА

  • ЖИВОПИС І МУЗИКА

  • Глава 6. ЕЛЛІНІСТИЧНА КУЛЬТУРА

  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ЕПОХИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЇЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК НАУКИ І ТЕХНІКИ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА РЕЛІГІЯ

  • ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ ЕЛЛІНІЗМУ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

  • МІСТОБУДУВАННЯ Й АРХІТЕКТУРА

  • СКУЛЬПТУРА, ЖИВОПИС І ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

  • Глава 7. ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОРИМСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЙОГО КУЛЬТУРИ

  • ПРИРОДНІ УМОВИ СТАРОДАВНЬОЇ ІТАЛІЇ

  • НАЙДАВНІШЕ НАСЕЛЕННЯ АПЕННІНСЬКОГО ПІВОСТРОВА ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • Глава 8. КУЛЬТУРА ЕТРУСКІВ І ЦАРСЬКОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ЕТРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РИМ В ЕПОХУ ЦАРІВ

  • ТРАДИЦІЇ ТА РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ РИМЛЯН ЦАРСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • Глава 9. РИМСЬКА КУЛЬТУРА РАННЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (IV - ПОЧАТОК III СТ. ДО Н.Е.)

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА РИМЛЯН

  • РАННЯ РИМСЬКА РЕЛІГІЯ

  • РИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МУЗИКИ І ТЕАТРУ

  • АРХІТЕКТУРА, БУДІВЕЛЬНА СПРАВА СКУЛЬПТУРА І ЖИВОПИС

  • Глава 10. КУЛЬТУРА ПІЗНЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО РИМУ

  • ЗМІНИ У ПОБУТІ, МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ РИМЛЯН

  • РОЗВИТОК ОСВІТИ І ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

  • РИМСЬКА НАУКОВА І ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

  • ПОЕЗІЯ, ТЕАТР І ВИДОВИЩА

  • АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • ЕВОЛЮЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА

  • Глава 11. КУЛЬТУРА РИМУ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА І - II СТ.

  • СКУЛЬПТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • РОЗВИТОК РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА

  • ОСВІТА І НАУКА

  • Глава 12. ПОХОДЖЕННЯ ТА РАННЯ ІСТОРІЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА І ЙОГО ПОШИРЕННЯ

  • ВІДНОСИНИ ХРИСТИЯНСТВА І ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У І - III ст.

  • ПРОГОЛОШЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ДЕРЖАВНОЮ РЕЛІГІЄЮ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКІ ЄРЕСІ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА

  • Глава 13. КУЛЬТУРА ПІЗНЬОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІЗНЬОРИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ

  • ЛІТЕРАТУРА ТА ІСТОРІЯ

  • ПІЗНЬОРИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ І МИСТЕЦТВА

  • Додаток 1. Термінологічний словник

  • Додаток 2. Географічні назви

  • Додаток 3. Видатні державні і культурні діячі Античності

  • Додаток 4. Найважливіші давньогрецькі божества

  • Додаток 5. Найважливіші римські божества Бона Дея – жіноча богиня доброї долі, родючості, покровителька жінок. Беллона – богиня війни.

  • Додаток 7. Римські релігійні свята

  • Додаток 9. Перелік основних мір, ваг і монетно-лічильних одиниць античного Риму

  • Додаток 11. Рахунок днів у місяцях римського календаря