КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

Культура Античності

Найдавнішим центром європейської цивілізації був о. Крит - природний форпост Європи, територія перехрещування торгових шляхів, місце впливу давніх цивілізацій Єгипту і Месопотамії.

Культура Криту відчула на собі вплив таких різнотипних культур, як давні річні цивілізації Близького Сходу (Єгипет, Месопотамія), з одного боку, і ранньоземлеробська культура Анатолії, Придунайської низини і Балкан- ської Греції - з другого. Проте найважливішу роль у її формуванні відіграла культура Кікладського архіпелагу, для якої були вже характерні великі укріплені поселення протоміського типу (Філокопі на о. Мелос, Халандріані на Сиросі та інші), високорозвинуте самобутнє мистецтво (знамениті кікладські мармурові ідоли), орнаментований посуд із каменю, глини і металу, мореплавство.

Час виникнення мінойської цивілізації – рубіж ІП - II тис. до н.е. або кінець епохи ранньої бронзи. До цього моменту критська культура помітно не виділялася на загальному фоні давніх культур Егейського світу. Епоха неоліту, так як і епоха ранньої бронзи (VI - Ш тис. до н.е.), були в історії Криту

Типовий критянин з печатки м. Кносс

Типовий критянин з печатки м. Кносс

часом поступового, відносно спокійного накопичення сил перед вирішальним стрибком на новий ступінь історичного розвитку. Що ж підготовило цей стрибок?

Острів являв собою невелику територію - 250 км уздовж і 12 - 60 км ушир. Але жителі Криту перебували у сприятливіших умовах порівняно з населенням Балканської Греції та островів Егейського моря. У східній та центральній частині Криту було достатньо родючих ґрунтів, а море захищало місцеве населення від набігів і війн, давало прожиток та служило зручним шляхом сполучення з сусідами.

Однією з умов переходу критського суспільства від родового устрою до ранньокласового був підйом виробництва, пов'язаний з початком застосування металічних знарядь. Перехід від кам'яних до мідно-бронзових знарядь праці зайняв період XXVIII - XXII ст. до н.е. До кінця цього етапу всередині родових общин пройшло виділення окремих сімей, розклад родової власності і заміна її індивідуальною власністю членів роду. Яскравим прикладом розвитку приватної власності було використання з середини ІII тис. до н.е. кам'яних печаток, прикрашених простими піктограмами (частіше зображенням людської фігури). З маси родових общинників виділяється багата знать, яка носить дорогі золоті прикраси у вигляді листків, підвісок, невеликих діадем, також намиста з гірського кришталю, сердоліку, фаянсу.

Однак, незважаючи на зростаюче соціальне розшарування, у релігійному світогляді критян тривалий час зберігаються уявлення, пов'язані з родовими традиціями: для поховання членів одного роду будували або прямокутні з декількома приміщеннями, або круглі гробниці з товстими стінами (від 1,5 до 2,5 м), діаметром від 3 до 14 м, складеними з грубо тесаних каменів на глиняній обмазці, у яких містилося по декілька сотень покійників.

Розвиток майнової та соціальної нерівності призводив до послаблення кровноспоріднених зв'язків (у XIX - XVIII ст. до н.е. набули поширення індивідуальні поховання), виникнення нових форм залежності (рабство). У виробництві панівною все ж таки залишалася праця вільних селян і ремісників. Про розвиток сільського господарства Криту відомо дуже мало. Жителі острова вирощували пшеницю, ячмінь, маслини, шафран (приправа і барвник), розводили сади та виноградники. Важливе місце у житті критян займало тваринництво - зображення корів, овець і кіз часто зустрічаються на предметах мистецтва того часу. Знать володіла стадами чисельністю 100 - 150 голів овець.

Досить розвиненим було у критян ремісниче виробництво. Уже близько XXIII ст. до н.е. вони користувалися гончарним кругом (тонкостінний парадний посуд, теракотові статуетки богинь, богів, людей і тварин). На високому

Критські раби

Критські раби

Бронзові кинджали

Бронзові кинджали

рівні були металообробка (кинджали, мечі, сокири, ножі, наконечники списів з бронзи), ювелірна справа (витончені прикраси у вигляді золотих квітів, комах). Критяни володіли технікою емалі настільки, що перевершували єгипетських ювелірів.

Значно ускладнилася будівельна справа. Критяни мурували будинки з середнього і дрібного грубо тесаного каменю, щільно укладеного і скріпленого глиною. Для кладки стін використовувалася цегла-сирець. Але найяскравішим свідченням майстерності критських будівельників були палаци у Кноссі, Фесті, Маяли і Като Закро, споруджені близько 2000 р. до н.е. з тесаного каменю. Кносський палац являв собою простору майже прямокутну будівлю, композиційним центром якої був прямокутний внутрішній двір (60 × 30 м). Численні приміщення розміщувалися в палаці - житлові кімнати, сторожові башти, склади, комори, світлові колодязі між приміщеннями, коридори, портики і т.п. Критські будівельники використовували колони, що дозволяло їм покривати дахом великі площі. У палацах була проведена система труб з обпаленої глини, що забезпечувало стік забрудненої води (каналізація). На відміну від будинків знаті, стіни яких покривали штукатуркою (часто червоною), житла басилеїв розписувалися різноманітними фресками. Наприклад, на шматкові штукатурки з Кносського палацу XX - XVIII ст. до н.е. зображена фігура мавпи, яка збирає квіти шафрану.

Зростаючі багатства критських царів свідчили про посилення їхньої влади. У Малліївському палаці було знайдено царську зброю: бронзовий меч завдовжки 1 метр з руків'ям зі слонової кістки, прикрашеним золотом і увінчаним кришталевою головкою; кинджал із золотим держаком; полірована кам'яна сокира, розкішно орнаментована спіральним візерунком. Один бік її мав вигляд голови і передніх лап леопарда. Така зброя, очевидно, була знаком царського сану.

Постає питання, ким створена висока критська культура? Найвірогідніше, що критяни – одне з елліністичних племен. На користь цієї точки зору говорить

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 1. ВСТУП ДО КУЛЬТУРИ АНТИЧНОСТІ

  • ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АНТИЧНУ КУЛЬТУРУ

  • НАСЕЛЕННЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ЯК ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

  • Глава 2. МІФИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

  • ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ І ЛЮДЕЙ У ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ

  • ОЛІМПІЙСЬКІ БОГИ: ПОЯВА І ФУНКЦІЇ

  • ГЕРОЇ У ГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ (ОСНОВНІ ПРИКЛАДИ)

  • ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ

  • Глава 3. КРИТО-МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА І ГРЕЦІЯ ЧАСІВ ГОМЕРА

  • КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА
  • АХЕЙСЬКА ГРЕЦІЯ В РАННЬО- ТА СЕРЕДНЬО- ЕЛЛАДСЬКИЙ ПЕРІОДИ

  • ФОРМУВАННЯ МІКЕНСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІКЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ ДОРІЙЦІВ

  • ГОМЕРІВСЬКА ГРЕЦІЯ ТА ЇЇ КУЛЬТУРА

  • Глава 4. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСІВ VIII - VI ст. ДО Н.Е.

  • РЕЛІГІЯ І ФІЛОСОФІЯ АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ І МУЗИКИ

  • ІСТОРІОГРАФІЯ І МИСТЕЦТВО

  • ПОБУТ І ВИХОВАННЯ ГРЕКІВ

  • Глава 5. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • ФІЛОСОФІЯ І НАУКА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • РОЗВИТОК ГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ

  • ОСОБЛИВОСТІ ГРЕЦЬКОЇ РЕЛІГІЇ ТА ЗАГАЛЬНОНАРОДНІ СВЯТА

  • АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА

  • ЖИВОПИС І МУЗИКА

  • Глава 6. ЕЛЛІНІСТИЧНА КУЛЬТУРА

  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ЕПОХИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЇЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК НАУКИ І ТЕХНІКИ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА РЕЛІГІЯ

  • ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ ЕЛЛІНІЗМУ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

  • МІСТОБУДУВАННЯ Й АРХІТЕКТУРА

  • СКУЛЬПТУРА, ЖИВОПИС І ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

  • Глава 7. ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОРИМСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЙОГО КУЛЬТУРИ

  • ПРИРОДНІ УМОВИ СТАРОДАВНЬОЇ ІТАЛІЇ

  • НАЙДАВНІШЕ НАСЕЛЕННЯ АПЕННІНСЬКОГО ПІВОСТРОВА ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • Глава 8. КУЛЬТУРА ЕТРУСКІВ І ЦАРСЬКОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ЕТРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РИМ В ЕПОХУ ЦАРІВ

  • ТРАДИЦІЇ ТА РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ РИМЛЯН ЦАРСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • Глава 9. РИМСЬКА КУЛЬТУРА РАННЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (IV - ПОЧАТОК III СТ. ДО Н.Е.)

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА РИМЛЯН

  • РАННЯ РИМСЬКА РЕЛІГІЯ

  • РИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МУЗИКИ І ТЕАТРУ

  • АРХІТЕКТУРА, БУДІВЕЛЬНА СПРАВА СКУЛЬПТУРА І ЖИВОПИС

  • Глава 10. КУЛЬТУРА ПІЗНЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО РИМУ

  • ЗМІНИ У ПОБУТІ, МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ РИМЛЯН

  • РОЗВИТОК ОСВІТИ І ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

  • РИМСЬКА НАУКОВА І ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

  • ПОЕЗІЯ, ТЕАТР І ВИДОВИЩА

  • АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • ЕВОЛЮЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА

  • Глава 11. КУЛЬТУРА РИМУ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА І - II СТ.

  • СКУЛЬПТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • РОЗВИТОК РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА

  • ОСВІТА І НАУКА

  • Глава 12. ПОХОДЖЕННЯ ТА РАННЯ ІСТОРІЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА І ЙОГО ПОШИРЕННЯ

  • ВІДНОСИНИ ХРИСТИЯНСТВА І ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У І - III ст.

  • ПРОГОЛОШЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ДЕРЖАВНОЮ РЕЛІГІЄЮ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКІ ЄРЕСІ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА

  • Глава 13. КУЛЬТУРА ПІЗНЬОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІЗНЬОРИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ

  • ЛІТЕРАТУРА ТА ІСТОРІЯ

  • ПІЗНЬОРИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ І МИСТЕЦТВА

  • Додаток 1. Термінологічний словник

  • Додаток 2. Географічні назви

  • Додаток 3. Видатні державні і культурні діячі Античності

  • Додаток 4. Найважливіші давньогрецькі божества

  • Додаток 5. Найважливіші римські божества Бона Дея – жіноча богиня доброї долі, родючості, покровителька жінок. Беллона – богиня війни.

  • Додаток 7. Римські релігійні свята

  • Додаток 9. Перелік основних мір, ваг і монетно-лічильних одиниць античного Риму

  • Додаток 11. Рахунок днів у місяцях римського календаря