Однією з особливостей елліністичної культури було переважання технічних дисциплін і природно-математичних наук над гуманітарними. У нову епоху науки збагатилися значним фактичним матеріалом, була проведена його систематизація, однак оригінальних ідей висувалося мало.
З усіх галузей наукових знань в елліністичний період одне з перших місць займала військова і будівельна техніка, яка практично застосовувалася у військовій справі, будівництві, мореплавстві, виробництві тощо. Уряди і правителі щедро субсидіювали наукові дослідження, вимагаючи перш за все практичного їх застосування в різних галузях державного управління і життя. Прогрес військової техніки був помітним: з'явилися тарани, черепахи, катапульти і балісти для облоги фортець не лише з суші, але й з моря. Старі кораблі, непридатні для перевезення бойових машин, витіснялися багатовесельними і багатоярусними суднами: двадцяти-, тридцяти- і п'ятдесятивесельними з п'ятьма, вісьмома і більше ярусами. Так, за наказом Птолемея Філадельфа було побудовано сорокавесельний корабель (тесароконтера) завдовжки 280 футів, завширшки 38 футів і заввишки до носа 48 футів, а від вимпела до підводної части-
Катапульта
Баліста
ни 53 фути. Він мав 2 носи, 2 корми і 8 таранів та вміщав 4 тисячі веслувальників, 400 чоловік прислуги, 3 тисячі екіпажу і великий запас провіанту.
Коринфський архітектор Архій побудував двадцятивесельний корабель для сиракузького тирана Гієрона II з 3 коридорами для вантажу, пасажирів і військової команди. Тут розміщувалося все необхідне для проживання і відпочинку (каюти, портики, галереї, їдальня, палестри, млин, сарай, погріб) та ведення бойових дій (вісім башт, катапульта, яку виготовив Архімед).
Поряд з військовими кораблями будуються грандіозні бойові машини для облоги міст. Так, Деметрій Поліоркет використав при облозі о. Родос (304 р. до н.е.) гелеполіс, яка мала 9 поверхів, стояла на колесах, пересували її 3,5 тисячі людей. А проти наступальних машин було винайдено оборонні.
Наприклад, під час облоги Сиракуз римлянами (213 р. до н.е.) вони пустили в хід механічні прилади Архімеда, які зачіпали гаками римські кораблі і топили їх.
Прогресувала і виробнича техніка. Цілий переворот викликав винахід "архімедового гвинта" - жолобоподібного циліндра, який повертався навколо гвинта і нагнітав воду. Не менше значення мали і поява водяного млина, перехід від вертикального ткацького верстата до горизонтального; вдосконалення молота і горна; поширення обпалювальних печей; введення блоків і важелів; винайдення для театру автоматів і ляльок александрійським механіком Героном тощо. Удосконалювалися і засоби зв'язку, з'явилися деякі прообрази майбутнього телеграфа: коливаннями водяної поверхні або вогнями факелів військові подавали різні сигнали у ході битв або облоги. Видатний александ- рійський конструктор III ст. до н.е. Ктесибій побудував "аеро-
Облогова вежа
Архімедів гвинт
тонон" - ручний метальний снаряд пневматичної дії, сконструював водяний годинник, різноманітні насоси, гідравлічний орган, пожежну помпу. Інженер Філон залишив нащадкам першу водяну турбіну, а згадуваний Герон Александрійський - прототип парової турбіни, далекоміри, нівеліри тощо.
Практичне застосування результатів наукових досліджень сприяло відокремленню науки від філософії і виділенню її в самостійну сферу. У період еллінізму спостерігається деформація наукових дисциплін. Великих успіхів досягли математика з астрономією, механікою і природознавством, особливо в Александрії. На чолі александрійської школи математиків стояв Евклід (III ст. до н.е.), який видав "Елементи математики", що відзначаються простотою, ясністю і вишуканістю форм передачі матеріалу. Серед порушених ним теоретичних питань найбільший інтерес становить вчення про безкінечність. Викладені Евклідом математичні знання лягли в основу елементарної математики нового часу як такі, що до цих пір використовуються в середній школі. В Александрії працював Ератосфен (275 - 195 pp. до н.е.) з Кірени, математик, географ, філолог, глава Александрійської бібліотеки. Він присвятив свої праці математичній географії на основі точного вимірювання градусами.
Різнобічним ученим був Архімед (287 - 212 pp. до н.е.) із Сиракуз, який зробив серйозний внесок у розвиток математики, фізики і механіки та вирахував значення числа π (пі) - відношення довжини до діаметра, створив основи теоретичної механіки, гідростатики, сферичної геометрії і тригонометрії. Він став винахідником планетарію, який приводився в рух за допомогою води і зображував рух небесних тіл; складного блоку ("барулки") для пересування вантажів. Ряд його висновків застосовувався для покращення конструкції обложених пристосувань і метальних машин. Великою популярністю користувалися його роботи "Яро квадратуру параболи", "Про метод", "Про плаваючі тіла", "Початок механіки", де він розробив раніше невідомі методи визначення площі поверхні та об'ємів геометричних фігур і тіл, знав принципи диференційного обчислення тощо. Архімед підтримував тісні контакти з Ератосфеном, Кононом і Досифеєм.
Аполлоній (друга половина III ст. до н.е.) з Греції став автором теорії конічних перетинів, основ геометричної алгебри, а також зробив класифікацію ірраціональних величин, які передували відкриттю європейських
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗВИТОК НАУКИ І ТЕХНІКИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
