Найважливішим центром суспільно-політичного і культурного життя Імперії було м. Рим, населення якого зросло до 1 - 1,5 млн жителів. Проте, крім Рима, значними міськими центрами стали Александрія Єгипетська з населенням 500 тис. чоловік, Антіохія на Оронті – центр управління Сирії, Ефес - політичний центр провінції Азії, Коринф - найбільше місто Греції, Карфаген - найзначніший центр Північної Африки. Як столиця, так і інші великі міста Імперії прикрашалися чудовими будівлями-храмами, палацами, базиліками, в яких намісники провінцій здійснювали свої адміністративні й судові функції, портиками для прогулянок, а також театрами, амфітеатрами, цирками.
З кінця Республіки розпочинається ера будівництва, що продовжувалася до часів падіння Імперії. Все, що було зроблено попередніми поколіннями, щодо кількості, грандіозності і блиску було незрівнянним з імператорським періодом. Будівлі імператорського періоду, які відзначалися різноманітністю і розкішшю, створювалися знаменитими архітекторами з дорогого матеріалу, переважно з мармуру, золота, разом із тим на всіх пам'ятках відбивалося наслідування греко-елліністичних часів, відчувався вплив відомих шкіл, але майже зовсім відсутні самобутність і самостійність. При Октавіані Августі столиця Імперії істотно змінила свій зовнішній вигляд. За словами Свєтонія, Октавіан сам "по праву гордився тим, що прийняв Рим цегляним, а залишив мармуровим" [Божественний Август, 28-29].
Театр Марцелла
Із будівель августівської епохи найбільшу художню цінність мають: Вівтар Миру, Вівтар Фортуни, Мавзолей-усипальниця Августа. Спорудою, що символізувала основний напрям політики Августа, був Вівтар Миру (Ara Paris), побудований між 13 і 9 pp. до н.е. Повністю він не зберігся, але були знайдені окремі його фрагменти, а також зображення на монетах. Простота і гармонія поєднувалися в пам'ятнику з масивністю. Це був простий чотирикутник, обгороджений і прикрашений орнаментами і барельєфами. Орнамент складався із стилізованого поєднання плодів і листя, що повинно було символізувати благополуччя і процвітання Італії. На одному з фризів Вівтаря Миру зображена богиня родючості з двома дітьми, яка символізує щасливу Італію, багату хлібом, вином, плодами, худобою.
Більша частина будівель споруджувалася за особисті кошти імператора або його друзів. Найвідоміші з них "Пантеон" Агриппи (перебудований Аполлодором у II ст.), громадські бані (терми) Агриппи, театр Марцелла, племінника Августа.
Тривалий час у Римі відкидали ідею будівництва постійного театру. Лише наприкінці Республіки Помпей наважився побудувати перший постійний кам'яний театр на місці дерев'яних, що зносилися після використання. Проте будівництво справжнього театру було розпочате Цезарем і завершене 11 р. до н.е. Августом, який присвятив його пам'яті покійного внука Марцелла. Театр мав діаметр 130 м, висоту ЗО м і вміщав 30 тис. глядачів.
Пантеон був споруджений Марком Випсанієм Агриппою 25 -27 pp. до н.е. і присвячувався всім богам Олімпу, тому і отримав грецьку назву. Проте до нас він дійшов у вигляді, якого набув у 118 - 125 pp. після повної перебудови Адріаном, оскільки початкова будівля Агриппи згоріла 80 р. н.е. Він мав круглу форму, складався з одного залу з циліндричними стінами і завершувався гігантським напівсферичним склепінням, вершина якого мала отвір
Пантеон Агриппи
діаметром 9 м. Діаметр залу (як і купола) 43,3 м, рівний висоті будівлі.
Зовні, перед ротондою, розміщувався традиційний портик, що складався з 16 монолітних колон з єгипетського граніту, увінчаних архітравом з написом із бронзових букв, який нагадував про засновника храму – Агриппу.
Інтер'єр Пантеону, прикрашений також і монолітними колонами з "античного жовтого" і "темно-лілового" мармуру, прекрасно зберіг до наших днів свій початковий вигляд, за винятком доданих сучасних статуй і вівтарів. Добре зберігся Пантеон завдяки перетворенню в церкву після того, як візантійський імператор Фока у 608 р. подарував його папі Боніфацію IV.
Найхарактернішим для римської архітектури початку Імперії можна вважати Мавзолей Августа, побудований за планом етруських гробниць. Проте в архітектурі панує класицизм, основою якого було наслідування грецьких зразків класичної епохи. Прикладом служить храм у галльському м. Немаусі (Німі), який виконаний у коринфському стилі і вирізняється симетрією, простотою і досконалістю деталей.
При Августі завершили реконструкцію римського Форуму, розширеного і прикрашеного новими будівлями в класичному стилі. Рішення про будівництво нового Форуму було прийняте Августом 42 р. до н.е. напередодні битви поблизу Філіпп проти вбивць Цезаря. Новий Форум повинен був стати одним із символів великої імперії, міцним фундаментом державної влади. Усі будівлі Форуму були підкреслено величними, а його замкнута форма створювала відчуття великої цілісності Головною будівлею Форуму став храм Марса, урочисто відкритий через 40 років. Перед храмом, збудованим із каррарського мармуру, височіло 8 колон і стільки ж по бокових сторонах, а фронтон храму прикрашав горельєф. У центрі горельєфа був зображений бог Марс, який спирався на спис, з одного боку від нього – Венера і Ерос, з другого - Фортуна; потім
Форум Августа. Сучасний вигляд
Мавзолей Августа в Римі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА І - II СТ.“ на сторінці 1. Приємного читання.
