Аналогічні напрямки художніх пошуків простежуються і в розвитку скульптури. Інтерес до скульптурних робіт в елліністичний період, можливо, був навіть значнішим, аніж у класичну епоху. Скульптури прикрашали приватні будинки і громадські споруди, площі й акрополі, перехрестя доріг і паркові зони. Навіть у невеликих містечках була величезна кількість статуй. Наприклад, у м. Терм македонський цар Філіпп V в кінці НІ ст. до н.е. захопив 2 тисячі статуй. Попит на скульптури породжував їх масове виготовлення, що неминуче вело до згасання творчого начала, але зростання ремісничої техніки.
Елліністичні скульптори змінили свій підхід до образу члена полісного колективу і до богів. Божество для них - це не прекрасна, добра і могутня істота, а примхлива і грізна сила або просто людський образ. На скульптурах позначилися і віяння елліністичної епохи: дух неспокою і напруження, реалізм, що часто приводив до грубого практицизму, підвищений інтерес до особистостей тощо.
Разом з тим продовжувала розвиватися монументальна скульптура, призначена для площ, храмів, громадських споруд. Для неї були характерні міфологічні сюжети, грандіозність, складність композиції, підкреслений драматизм, театральність. Шедеврами монументальної скульптури вважають статую богині Тіхе (Долі), захисниці м. Антіохії на Оронті (скульптор Євтихід з Сикіона кінця IV - початку III ст. до н.е.), Афродіти Мілоської (скульптор Агесандр чи Александр, II ст. до н.е.), Ніки Самофракійської (невідомого скульптора, початок III ст. до н.е.), Афродіти Кіренської (II - І ст. до н.е.), присвячені богиням перемоги, кохання, краси і людської долі.
Одним з яскравих скульптурних пам'ятників еллінізму є статуя Ніки Самофракійської (Самофракія - острів біля фракійського узбережжя Егейського моря). Поривчаста, стрімка богиня, яка радісно летить уперед, втілення динамічності й емоційності. Глядач ніби відчуває морський вітер, що ворушить складки її одягу.
Філіпп V
Богиня Тіхе з Антіохії
Афродіта Мілоська - один із небагатьох збережених оригіналів давньогрецької скульптури. Гармонійність Афродіти - мрія тих людей, життя яких було переповнене хвилюваннями і бідами, спогадами про душевний і фізичний ідеал. Скульптура - єдиний з відомих пам'ятників випромінює спокій, суворість, мудрість і простоту. Залишається загадкою: чи цей пам'ятник унікальний за своєю індивідуальністю, чи являє собою одну з пам'яток стилю, який не дійшов до нас.
Найвідомішими скульптурними школами елліністичної епохи були пергамська і родоська. Хоча пергамська школа і розвивала художні принципи Скопаса (прояви почуттів, стрімкі рухи, внутрішня напруга), вона виробила свої віяння, розробляючи реалістичний портрет зображення.
Прикладами творчості пергамської школи є скульптурні групи галлів ("Умираючий галл",
"Галл, який вбиває себе і свою сім'ю"), в яких реалістично переданий образ галлів і подана глибока психологічна характеристика цих войовничих варварів.
Завдяки виразності передачі страждань, які переживає людина, світовою популярністю користується група Ніобід, створена Праксителем чи Скопасом. У скульптурі вражає вираз обличчя матері, яка бачить, як падають одна за одною її дочки, підкошені безпощадними стрілами Аполлона, який мстить Ніобі за її гордість.
Прекрасним зразком не лише елліністичної архітектури, але й скульптури був Пергамський вівтар - меморіальний комплекс, побудований Евменом П на честь перемоги над галатами в 180 р. до н.е. Його цоколь був покритий фризом завдовжки
Ніка Самофракійська
Умираючий галл
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СКУЛЬПТУРА, ЖИВОПИС І ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО“ на сторінці 1. Приємного читання.
