Усі ці події значною мірою визначили і рівень культури. Політичному й економічному розквіту грецького суспільства у класичний період відповідало і небувале культурне піднесення. У першу чергу, продовжили розвивати традиції іонійських натурфілософів грецькі вчені. Так, у визначенні синтезуючих функцій розуму з філософом Гераклітом солідаризувався Анаксагор (500 - 428 pp. до н.е.) з м. Клазомен у Малій Азії, сучасник, вчитель і друг Перикла. Син багатого клазоменського громадянина, він знехтував багатством і шаною в рідному місті й повністю віддався науці. Досягнувши великої слави і поваги при Периклі, наприкінці життя Анаксагор, звинувачений в есебейі (безбожжі), вимушений був покинути Афіни і помер у вигнанні в м. Лампсаці. Деякі його твердження, наприклад, що сонце не бог, а розпечений камінь, що відірвався від землі і став зіркою, не лише шокували, але й розсердили благочестивих консервативних афінян. "У цій могилі, - сповіщав напис на пам'ятнику, - лежить великий Анаксагор, дух якого піднімався до найвищих істин".
Узагальнюючи вчення своїх попередників, Анаксагор учив, що всі тіла побудовані з найдрібніших повітряних частинок, дерево – з найдрібніших дерев'яних, метал - з відповідних металевих, м'ясо - з найдрібніших м'ясних частинок тощо. Частинки ці він назвав "спермата", тобто "насіння". Рух їх обумовлений зовнішньою силою – "нусом" або світовим розумом, який самий матеріальний. Однак, пояснюючи будову матерії з матеріалістичних позицій, він вважав причиною її виникнення "світовий розум".
Займаючись астрологією і математикою, Анаксагор висловив погляд, що зірки являють собою розпечені маси, Місяць отримує світло від Сонця і населений такими ж живими істотами, як і Земля.
У Стародавній Греції наука і філософія складали єдине ціле. Серед математиків V ст. до н.е. великим авторитетом користувалися уродженець Хіоса Енопід і афінянин Метон. Перший визначив тривалість сонячного року в 365 днів 8 годин і 57 хвилин. Метон ще більше уточнив цю цифру і склав сонячний календар.
Серед медичних шкіл найавторитетнішою в Греції була Коська школа, представником якої був Гіппократ (середина V ст. до н.е.), засновник наукової медицини. Основний принцип його лікування - наслідувати природу (обмежений принцип) і лише у випадку, коли природа не дає зцілення, застосовувати рішучіші методи впливу на організм - хірургію. Гіппократ написав ряд творів з патології, хірургії, філософії. В трактаті "Яро клімат і про відношення води та суші" Гіппократ пояснює всі зміни в природі, людському організмі і соціально-політичній сфері впливом клімату, співвідношенням води і суші.
Гіппократ увійшов також в історію виголошеною лікарською клятвою, яка й отримала його назву.
Першими картографами вважалися Анаксимандр (VI ст. до н.е.) і Гекатей Мілетський (V ст. до н.е.), які дали опис землі. Населена частина (ойкумена) уявлялася круглим островом, з усіх сторін оточеним океаном. Середземне море розділяло ойкумену на дві частини: північну і південну, яка, в свою чергу, поділялася Нілом і Аравійською затокою на чотири частини.
Засновником біології вважається Емпедокл (490 - 430 pp. до н.е.), який намагався пояснити історію виникнення й еволюції організмів. У ланцюгу органічного життя раніше за все з'явилися рослини, потім тварини і під кінець люди. У процесі ж еволюційного розвитку виживали лише види, найпристосованіші
Анаксагор
Гіппократ
до даних умов. Однак Емпедокл, визнаючи еволюцію органічного світу, вводив в органічний процес душу, притаманну як рослинам і тваринам, так і людям.
Вершиною давньогрецької матеріалістичної філософії було вчення Демокріта з Абдерри (460 - 370 pp. до н.е.), який теж деякий час проживав в Афінах, про те, що весь Всесвіт, в т.ч. й наша Земля, всі предмети, тварини і люди складаються з найдрібніших частинок – атомів, однакових речовин, але різних за своєю формою і величиною. За Демокрітом, атом (за старогрец. - неподільний) – найменша частина вічної і незмінної матерії, яка далі не може поділятися. У Всесвіті існують лише атоми у вічному русі і порожнеча. Зіштовхуючись під час свого руху, атоми утворюють найрізноманітніші сполучення, які складають найрізноманітніші речі. На думку Демокріта, ці предмети існують доти, доки не розпадуться сполучення атомів, з яких вони складаються. Філософ уперше виразно сформулював положення про те, що рух являє собою одвічну властивість матерії.
Сполучною ланкою у Демокріта є розум (логос), який перебуває не поза природою, а з нею тісно пов'язаний і нею обумовлений. Не бог, а природа лежала в основі розвитку Всесвіту.
За своїми політичними поглядами Демокріт був прихильником демократії. Він говорив: "Убогість в демократії настільки ж краща від так званого благополуччя (громадян) при царях, наскільки свобода краща від рабства" [Фрагменти, 67, 625]. На долю багатого і різноманітного спадку Демокріта негативно вплинуло те, що ідеаліст Платон потратив багато зусиль, щоб замовчати його вчення і навіть знищити його книги. А між іншим, Демокріт був чи не найбільш універсальним грецьким мислителем Античності. За обізнаністю з ним міг сперечатися хіба що Аристотель. Демокріт пробув в Афінах недовго і не намагався, щоб його впізнавали, бо зневажав славу.
Анаксагором і Демокрітом закінчується перший період розвитку грецької філософії. Філософи архаїчного і першої половини класичного періодів головну увагу приділяли пізнанню і вивченню природи, всесвіту з матеріалістичного чи ідеалістичного поглядів. Та з нагромадженням знань і ускладненням суспільних відносин перед філософами виникли нові проблеми. Вони викликали до життя в другій половині V ст. до н.е. новий тип філософа і цілий ряд нових напрямків у філософії, представників яких почали називати софістами, тобто мудрецями, які здійснили справжню інтелектуальну революцію.
Суспільно-політичні умови в Греції V ст. до н.е., особливо в демократичних полісах, висунули потребу в опануванні красномовства - мистецтва переконувати слухачів і співрозмовників. Це завдання виконували за плату мандрівні вчителі мудрості - софісти. Вони не лише виступали на загально
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ФІЛОСОФІЯ І НАУКА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ“ на сторінці 1. Приємного читання.
