TextBook — Так. Невдача. Повертайтеся до Братів і скажіть їм іти в ченці. Моліться. Медитуйте. Вивчайте Біблію, Коран чи кабалу. З нашого маленького занедбаного світу неможливо швидко втекти.
— А якщо ЗВЗ прийме Мандрівник? — запитав Річардсон. — Він допоможе йому почати подорож, щоб потім закінчити її самотужки?
Доктор Ландквіст нахилився вперед, і Річардсон подумав, що старий зараз зіскочить із крісла.
— Цікава ідея, — сказав він. — Але хіба Мандрівники ще живі? Брати витратили багато грошей на те, щоб їх повбивати. Хоча хто знає? Мабуть, ви зможете знайти Мандрівника, який ховається на Мадагаскарі або в Катманду.
— Ми знайшли Мандрівника, і він бере участь у нашій спільній роботі.
— Бере участь?
Річардсон кивнув.
— Не можу повірити. Навіщо Брати це роблять?
Річардсон узяв у руки папку й чашку Петрі.
— Це відкриття гідне захоплення, докторе Ландквіст. Я лише хочу, щоб ви це знали.
— Я не чекаю компліментів. Тільки пояснення. Чому Брати змінили стратегію?
Бун підійшов до столу й тихо сказав:
— Це те, за чим ми прийшли, докторе?
— Думаю, так.
— Краще б ви були в цьому впевнені. Ми не повернемось.
— Це все, що нам потрібно. Послухайте, я не хочу, щоб із доктором Ландквістом трапилося щось погане.
— Звичайно, докторе. Я розумію ваші почуття. Він не злочинець, як Півс Ромеро. — Бун м’яко поклав руку на плече Річардсонові й повів його до порога. — Повертайтеся до машини й чекайте. Мені треба пояснити докторові Ландквісту наші правила безпеки. Це не триватиме довго.
Річардсон, спотикаючись, рушив униз сходами через кухню й вийшов у задні двері. Від сильного пориву холодного вітру на його очах з’явилися сльози, ніби він плакав. Стоячи на ганку, він почувався таким стомленим, що йому хотілось лягти й згорнутися клубком. Його життя змінилось назавжди, але в його тілі ще текла кров, він дихав і перетравлював їжу. Він більше не був ученим, який оформляв особисті документи та мріяв про Нобелівську премію. Він якось зменшився й став маленькою, навіть неістотною ланкою складного механізму.
Ще тримаючи чашку Петрі в руках, Річардсон повільно пішов до під’їзної алеї. Розмова Була з доктором Ландквістом, очевидно, нетривала надто довго. Він наздогнав невролога раніше, ніж той дійшов до машини.
— Усе гаразд? — запитав Річардсон.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мандрівник » автора Джон Твелф Гоукс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „35“ на сторінці 9. Приємного читання.