Розділ «12»

Мандрівник

оренс Такава сидів за столом і спостерігав за доктором Річардсоном, дивлячись на монітор свого комп’ютера. У номері для гостей було сховано чотири камери стеження. Вони фотографували Річардсона протягом останніх дванадцяти годин, доки він читав про Мандрівників, спав і приймав душ.

До номера ввійшов охоронець, щоб забрати тацю для сніданку. Лоренс посунув курсор до верхньої частини екрана. Він натиснув клавішу «+», і камера № 2 подала збільшене зображення обличчя невролога.

— Коли я зустрінусь із працівниками фонду? — запитав Річардсон.

Охоронець був високим огрядним чоловіком з Еквадору на ім’я Іммануель, у темно-синьому блейзері, сірих широких штанях та з червоною краваткою.

— Не знаю, сер.

— Може, сьогодні вранці?

— Мені ніхто нічого не казав.

Тримаючи тацю однією рукою, Іммануель відчинив двері до зовнішнього коридору.

— Не зачиняйте дверей, — сказав Річардсон. — У цьому немає потреби.

— Ми зачиняємо двері не для того, щоб тримати вас замкненим. Ми зачиняємо їх для того, щоб не впускати вас до будинку. Ви не проходили перевірки на надійність, щоб вільно ходити цим будинком.

Коли замок із клацанням замкнувся, Річардсон гучно вилаявся. Він підстрибнув, ніби відважився на рішучий вчинок, але потім спокійніше закрокував по кімнаті. З обличчя Річардсона легко було здогадатись, про що він думає. Здавалось, зараз у доктора домінували страх і гнів, і він почергово відчував то одне, то інше.

* * *

Лоренс Такава навчився приховувати свої почуття, коли став другокурсником у Герцогському університеті. Хоча він народився в Японії, мати привезла його до Америки, коли йому було шість місяців. Лоренс ненавидів суші та фільми про самураїв. Але якось до університету прибула група акторів театру погану, що здійснювали гастрольну поїздку, і він побачив спектаклі, які змінили його життя.

Спочатку драма театру погану здавалась екзотичною і складною для розуміння. Лоренс був зачарований стилізованими рухами акторів на сцені, грою чоловіків, що виконують жіночі ролі, і якимось надприродним звуком театральної флейти та трьох барабанів. Але справжнім відкриттям стали для нього маски театру погану. Усі герої — чоловіки і жінки, молоді і старі — носили різьблені маски. У привидів, демонів і божевільних були виразні маски, у яких домінувало одне сильне почуття, маски більшості акторів нагадували нейтральний вираз обличчя. Навіть літні люди, які грали без масок, намагались не рухати м’язами обличчя. Кожен жест на сцені, кожна репліка й реакція були підібрані свідомо.

Лоренс тільки-но вступив до братства, у якому відбувались витончені ритуали знущання з новачків та п’яні вечірки. Дивлячись на своє відображення в дзеркалі, він бачив збентежену людину без відчуття безпеки — юнака, який, здавалось, ніколи нікуди не впишеться. Розв’язанням цієї проблеми стала жива маска. Стоячи перед дзеркалом у ванній, він тренувався надавати своєму обличчю виразів щастя, захоплення та ентузіазму. Перед останнім роком у коледжі його обрали президентом братства, а професори дали йому добрі рекомендації для вступу до аспірантури.

* * *

Тихо задзвонив телефон на столі, і Лоренс відвернувся від екрана комп’ютера.

— Як реагує наш новий гість? — запитав Бун.

— Здається, він схвильований і дещо наляканий.

— Усе гаразд, — сказав Бун. — Тільки-но прибув генерал Неш. Підіть до Річардсона й відведіть його до Кімнати правди.

Лоренс поїхав ліфтом на четвертий поверх. Як і в Буна, у нього під шкірою була «захисна ланка». Він помахав рукою біля дверного давача. Замок із клацанням відімкнувся, і юнак увійшов до номера.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мандрівник » автора Джон Твелф Гоукс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „12“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи