Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

Судова медицина

Зрілість плода – ступінь ознак фізичного розвитку плода на момент пологів, тобто сукупність тих ознак, що забезпечують дитині самостійне існування (життя) поза організмом матері. Зрілість плода в судово- медичній практиці визначається рядом ознак (для одноплідної вагітності): перебування в утробі матері не менше 8 сидеричних місяців (32 тижні); довжина тіла не менше 40 см; маса не менше 1500-1600 г; окружність голови 28 см; маса плаценти не менше 400 г; достатній шар підшкірного жиру; наявність пушкового волосся лише в зоні плечового поясу; волосся на голові завдовжки не менше 2-3 см; статеві органи сформовані – у хлопчиків яєчка містяться у мошонці, у дівчаток великі соромітні губи закривають малі. Під час розтину трупа характерною ознакою зрілості є наявність ядер скостеніння в п'ятковій кістці діаметром 0,8-1,05 см, у таранній – 0,65-0,9 см, у нижньому епіфізі стегна – 0,5-0,7 см – ядра Беклера (на розрізі помітна бурувато-червона ділянку на блакитному фоні хряща). Ядра скостеніння добре помітні під час рентгенологічного дослідження скелетованих або муміфікованих трупів немовлят. Важливими показниками є також розміри голови, грудної клітки, кінцівок, стан ясен, нігтів тощо.

Життєздатність – здатність плода розпочати та самостійно продовжувати життя поза організмом матері в звичних умовах. Для життєздатності необхідна відповідна зрілість плода. Зрілий плід може бути нежиттєздатним, якщо є пороки розвитку (відсутність головного мозку, нирок, двокамерне серце, зарощення прямої кишки, шлунка, стравоходу, жовчних шляхів, наявність мозкової грижі, розщеплення спинномозкового каналу тощо) або є захворювання несумісні з життям. Нежиттєздатним новонароджений може бути й внаслідок тяжкої пологової травми. Орієнтовні дані про доношеність, зрілість та життєздатність новонародженого наведені в таблиці 56.

Тривалість внутрішньоутробного життя плода – у судово-медичній практиці визначається за такими критеріями: якщо довжина плода більше 25 см, цифровий показник ділиться на 5, а якщо довжина плода менше 25 см, із цієї величини добувають корінь квадратний. Це зворотна формула Гаазе. Одержаний результат є показником тривалості внутрішньоутробного життя плода в сидеричних місяцях. Про неї свідчать також ознаки зрілості та доношеності плода. Наявність не відділеної плаценти є однією з ознак новонародженості (мап. 188).

Таблиця 56

Орієнтовні критерії для визначення доношеності, зрілості та життєздатності новонародженого

Ознаки новонародженої дитиниСтрок внутрішньоутробного життя · (місяців)Довжина тіла · (см)Маса тіла · (г)
доношеність1048-502800-3000
зрілість9452500
життєздатність (у судово- медичному розумінні)8401500
життєздатність (у клінічному розумінні)7351000

Тривалість позаутробного життя немовляти в судово-медичній практиці визначається за рядом ознак, що характеризують новонародженість та живонародженість немовляти: демаркаційна лінія в зоні пупкового кільця з'являється через 6-12 год. життя та повністю формується до кінця першої доби. Пупковий залишок підсихає з 2-3-го дня та відпадає на 5-7-у добу. Виявлення повітря лише в шлунку під час експертизи трупа немовляти свідчить, що тривалість позаутробного життя дорівнює хвилинам, у тонкому та товстому кишечнику – дорівнює годинам. Меконій виділяється з товстої кишки повністю на кінець 2-ї, а в недоношених дітей – на кінець 3-ї доби. Родова пухлина зникає до кінця 3-ї доби, кефалгематома – на 2-му місяці життя. Під час гістологічного дослідження родової пухлини, у якій через годину помітне розширення лімфатичних судин, а через 6-8 год. у ділянках крововиливів помітні поліморфно- ядерні лейкоцити, які розпадаються. Виявлення сечокислого інфаркту нирок є свідченням тривалості позаутробного життя від 2-х до 20-ти діб.

Демаркаційне кільце – реактивне запалення тканини в місці прикріплення пуповини у вигляді валика яскраво-червоного кольору із чіткою межею. У зв'язку із запаленням діаметр пупкового кільця збільшується, зморшки зникають, шкіра стає гладенькою, блищить. Демаркаційне кільце слід відрізняти від вузької світло-коричневої із синювато-рожевим відтінком смужки, що є межею між пупком та пуповиною. Демаркаційне кільце з'являється переважно через 6-12 год. позаутробного життя дитини та є ознакою живонародженості немовляти, а відсутність його свідчить про новонародженість.

Пуповина (син. пупковий канатик) – провізорний шнуроподібний орган, що з'єднує плід із плацентою; через пуповину відбувається плодо- плацентарний кровообіг. У доношеного плода вона має довжину 50-60 см та товщину – 1,5-2 см. Наявність вологої пуповини без ознак демаркаційного кільця навколо неї або з початковими ознаками його утворення – безсумнівний доказ новонародженості. Про це свідчить і неушкоджене сполучення пуповини із плацентою (мал. 188).

Плоди різного гестаційного віку: а, б, в – є сполучення пуповини з плацентою; г – пуповина відсутня (дитина жила після народження понад 7 днів).

Мал. 188. Плоди різного гестаційного віку: а, б, в – є сполучення пуповини з плацентою; г – пуповина відсутня (дитина жила після народження понад 7 днів).

Плацента (син. дитяче місце) – провізорний орган, що утворюється під час вагітності та забезпечує зв'язок плода з організмом матері; маса плаценти в разі доношеної вагітності – 500-600 г; діаметр – від 17 до 20 см, товщина – 2-4 см; відношення маси плаценти до маси плода (плацентарно-плодовий коефіцієнт) 1/5 – 1/7. Ряд патологічних процесів у плаценті є причиною внутрішньоутробної смерті плода, передчасних пологів тощо. Наявність плаценти біля трупа немовляти є ознакою новонародженості.

Меконій – першорідний кал; випорожнення новонародженого в перші 3 доби, що утворилися в кишечнику плода. Меконій має вигляд гомогенної зеленої маси без запаху, із дрібними кулькоподібними жовтуватими включеннями; складається із секретів різних відділів шлунково-кишкового тракту, залишків епітелію кишок, навколоплідних вод, що були проковтнуті плодом, слизу. Меконій стерильний, але протягом першої доби позаутробного життя в ньому з'являються мікроорганізми.

Пологова пухлина – ушкодження м'яких тканин передлежачої частини плода (на голові або сідницях та мошонці), характеризується набряком та (часто) гематомою. Утворюється внаслідок просочування м'яких тканин серозною рідиною з домішками крові. На розрізі пологова пухлина має драглисту консистенцію та червонувато-жовтий колір. Зникає, як правило, протягом 2-3 днів. Аноді буває крововилив під окістя черепа – кефалгематома. яка зникає через 2-4 тижні. У зв'язку з тим що пологова пухлина зберігається 2-3 доби, вона не може бути абсолютним доказом новонародженості.

Сироподібне мастило (син. першорідне мастило) – жирна сірувато- біла маса, що покриває шкіру новонародженого, іноді є лише в складках шкіри, під пахвою та в паху. Якщо дитину обмивають, то воно відсутнє. Зберігається першорідне мастило до 2-3-х діб після пологів і тому не може бути абсолютним доказом новонародженості в судово-медичному розумінні, тобто ознакою тривалості позаутробного життя до однієї доби.

Причиною нежиттєздатності народженої дитини бувають також пологова травма та пороки розвитку.

Пологова травма – ушкодження тканин та органів плода під час пологів, що зумовлені патологією антенатального або інтранатального періоду. Серед причин пренатальної смертності на пологову травму припадає приблизно 11%. У патогенезі її провідними є два чинники: механічна дія під час проходження плода через пологові шляхи, акушерські маніпуляції та порушення кровообігу місцевого й загального характеру, що зумовлене внутрішньоутробною гіпоксією.

Пологова травма внутрішніх органів (крововиливи та розриви): найчастіше печінки, нирок, надниркової залози; часто призводить до смерті.

Пологова травма кісток: перелом ключиці, кісток кінцівок, ребер.

Пологова травма м'яких тканин: пологова пухлина, ушкодження шкіри, підшкірної клітковини та м'язів.

Пологова травма нервової системи (крововиливи): з неврологічним порушенням та психічним розладом у віддаленому періоді (гідроцефалія, судоми, дитячі паралічі, затримка вікового психомоторного розвитку, ізольоване ураження черепно-мозкових нервів, малі мозкові та мозочкові порушення).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого
  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами