У судово-медичній практиці для виявлення живонародженості виконують життєві проби (Бреслау пробу, Ділона пробу, легеневу пробу тощо). Об'єктивні дані дає гістологічне дослідження легень: у живонароджених дітей альвеоли розправлені, альвеолярний епітелій сплощений, бронхи та бронхіоли розправлені. Шляхом рентгенологічного дослідження трупа новонародженого в живонароджених виявляється повітря в легенях та шлунково-кишковому тракті. Для визначення живонародженості застосовують також метод емісійного спектрального аналізу. Використання комплексу різних методів, що раціонально взаємодоповнюються, забезпечує одержання надійних діагностичних результатів для визначення живонародженості.
Життєві проби – метод визначення живонародженості, шляхом виявлення наявності повітря в легенях або шлунково-кишковому тракті. Відповідно до 'Правил судово-медичного дослідження трупів” обов'язковим є виконання двох плавальних проб: легеневої проби та шлунково-кишкової (Бреслау проба).
Легеневі проби – методи дослідження легень із метою визначення живонародженості; у випадку гниття легень вони невірогідні.
Бушу-Хаберди проба – полягає в тому, що в дитини, яка дихала, на поверхні легень у разі збільшенні за допомогою лупи чи мікроскопа під плеврою в альвеолах є добре помітні пухирці повітря у вигляді сріблястих білувато-сірих ділянок.
Галена-Шреєра проба – виконується для визначення живонародженості шляхом занурення всіх легень та їх шматочків у воду. Вона вважається позитивною, якщо грудний комплекс, легені, окремі частки та маленькі шматочки легеневої тканини плавають, тобто дитина дихала, жила.
Таранухіна проба – варіант плавальної легеневої проби, полягає в тому, що шматочки легень вкидають у посудину з водою, яка герметично закривається, та відкачують із неї повітря, створюючи знижений тиск. Це дає змогу шматочкам тканини спливати навіть за мінімальної кількості повітря в легенях, що є свідченням того, що мав місце вдих.
Гідростатична шлунково-кишкова проба (Бреслау проба) на визначення живонародженості, яка полягає в тому, що на органи шлунково- кишкового тракту накладають лігатури: на стравохід над діафрагмою, на вихід зі шлунка, на тонкий та товстий кишечник. Під час занурення у воду визначають, які ділянки шлунково-кишкового тракту спливають. Якщо плаває весь органокомплекс або лише шлунок, це свідчить про живонародженість. Вважається, що тонка кишка заповнюється повітрям протягом перших 6 годин життя, на 12 годину життя заповнюється й товста кишка. У разі розвитку гниття трупа проба невірогідна.
Використовують також рентгенологічну пробу Ділона яка виконується шляхом рентгенологічного дослідження легень та шлунково- кишкового тракту для виявлення в них повітря (навіть незначної кількості - 0,2 см3). За спостереженням Я.Г. Ділона навіть за відсутності повітря в легенях дитина живе деякий час, якщо до шлунка після народження потрапило повітря.
Оптична проба – метод визначення живонародженості, який ґрунтується на наявності мармурового вигляду поверхні легень у живо народжених, зумовленого значною кількістю блискучих пухирців під плеврою (краще видно за допомогою лупи).
Проба на прохідність пуповини – полягає в нездатності в живонароджених пропускати воду через судини (науково достатньо не обгрунтована)
Вушна проба (проба Вента-Вредена) полягає в тому, що під час розтину померлого немовляти визначають наявність повітря в барабанній порожнині вуха шляхом розтину порожнини під водою. Наявність у барабанній порожнині слизу, а не повітря є свідченням мертвонародженості.
Мертвонародженість – в акушерській практиці народження або вилучення з організму матері плода за строку вагітності від 28 тижнів та більше, тобто плода зростом 35 см та більше, масою 1000 г та більше, що після відділення від матері не зробив жодного вдиху.
Основними причинами мертвонародженості є: ускладнення вагітності (нефропатії, цукровий діабет, отруєння, у т.ч. алкоголем, тощо), неправильне положення плода, патологія пологів; у антенатальному періоді: асфіксія, гемолітична хвороба, внутрішньоутробна інфекція, вади розвитку тощо. Визначення мертвонародженості має значення для розслідування кримінальних справ, пов'язаних із дітовбивством та у випадку пологів поза медичною установою.
Внутрішньоутробна смерть – смерть зародка або плода, що настає в організмі матері за будь-якого строку внутрішньоутробного життя. Вона можлива в разі маткової й позаматкової вагітності. Поняття 'внутрішньоутробна смерть” включає смерть, що розвивається в анте- та інтранатальному періодах. Внутрішньоутробну смерть не слід ототожнювати з мертвонародженням та абортом, бо ці поняття вужчі: перше належить лише до життєздатних плодів (від 28-го тижня та більше), а друге – до ембріонів та ще нежиттєздатних плодів віком менше 28 тижнів.
Вірогідною ознакою внутрішньоутробної смерті є мацерація шкіри, нерідко з автолізом внутрішніх органів, а іноді й з їх резорбцією. Основною ознакою внутрішньоутробної смерті є ателектаз легень, що свідчить про відсутність позаутробного дихання, та відсутність повітря в шлунково-кишковому тракті, що підтверджується негативною гідростатичною життєвою пробою. Аноді за рахунок активних дихальних рухів плода через внутрішньоутробну асфіксію легені можуть розправлятися, а альвеолярні ходи та альвеоли заповнюються рідиною шляхом аспірації її плодом. На гістологічних препаратах через низький вміст білків у навколоплідних водах альвеоли здаються порожніми, але в них та в альвеолярних ходах та бронхах є рогові лусочки, клубочки меконію та клітини акціонального епітелію, зрідка Пашкове волосся.
Трапляються випадки смертельного внутрішньоутробного отруєння плода алкоголем. В одному зі спостережень у мертвонародженої дитини в крові кількість алкоголю становила 3,6 ‰, у сечі – 4,9 ‰. З обставин відомо, що мати під час народження дитини була в стані алкогольного сп'яніння.
Можливість внутрішньоутробної смерті слід враховувати під час експертизи трупів новонароджених із метою діагностики дітовбивства або живонародженості.
Асфіксія плода (син. внутрішньоутробна асфіксія) – патологічний стан, що виникає у відповідь на обмежене надходження кисню та проявляється порушенням ритму серцевих тонів плода. Вона є наслідком багатьох видів акушерської патології, різних захворювань матері та інтранатальної патології. Найчастіше цьому сприяють: припинення плацентарного кровообігу в разі передчасного відшарування плаценти, стиснення пуповини, обвиття пуповини навколо тіла плода. Ознаки внутрішньоутробної асфіксії: наявність у дихальних шляхах (до бронхіол) часточок навколоплідної рідини, іноді меконію; повнокров'я легень (насичений синьо-червоний колір та значна кількість крові на розрізі) за відсутності в них повітря, що вказує на передчасне дихання плода ще в порожнині матки та надходження крові до судин малого кола кровообігу; дрібні екхімози на легенях та серці.
Асфіксія новонародженого – патологічний стан новонародженого, коли протягом перших хвилин після народження за наявності серцевої діяльності дихання не з'являється або виявляється окремими нерегулярними дихальними рухами. Асфіксія новонародженого є наслідком багатьох видів акушерської патології, різних захворювань матері та плода, а також може бути зумовлена: аспірацією навколоплідної рідини в постнатальному періоді під час першого вдихання повітря; випадкова асфіксія – задушенням навколоплідними оболонками; "присипанням" та дітовбивством.
Доношеність плода – нормальний строк перебування плода в материнському організмі; становить у середньому 10 сидеричних місяців, або 280 діб. Доношений плід, народжений в кінці 10-го сидеричного місяця (40-го тижня), має в середньому довжину тіла 48-52 см, масу 2500-3500 г, окружність голови – 34-36 см, великий косий розмір голови – 12-13 см, поздовжній розмір голови – 10-11 см, поперечний розмір голови – 8-9,5 см, окружність грудей – 32-34 см, ширину в плечах – 10-12 см, окружність плечей – 35 см, відстань між вертлюгами стегнових кісток – 9-10 см; ядра скостеніння (Беклера) діаметром 0,5 см; ядра скостеніння в п'ятковій, таранній, кубоподібній кістках та проксимальному епіфізі великогомілкової кістки, в крижі; маса плацента – 500-600 г; довжина пуповини – 50-60 см, товщина пуповини – 1,5-2 см. Доношеність плода дуже близька до поняття “зрілість плода”.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого“ на сторінці 2. Приємного читання.
