Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

Судова медицина

У судово-медичній практиці для виявлення живонародженості виконують життєві проби (Бреслау пробу, Ділона пробу, легеневу пробу тощо). Об'єктивні дані дає гістологічне дослідження легень: у живонароджених дітей альвеоли розправлені, альвеолярний епітелій сплощений, бронхи та бронхіоли розправлені. Шляхом рентгенологічного дослідження трупа новонародженого в живонароджених виявляється повітря в легенях та шлунково-кишковому тракті. Для визначення живонародженості застосовують також метод емісійного спектрального аналізу. Використання комплексу різних методів, що раціонально взаємодоповнюються, забезпечує одержання надійних діагностичних результатів для визначення живонародженості.

Життєві проби – метод визначення живонародженості, шляхом виявлення наявності повітря в легенях або шлунково-кишковому тракті. Відповідно до 'Правил судово-медичного дослідження трупів” обов'язковим є виконання двох плавальних проб: легеневої проби та шлунково-кишкової (Бреслау проба).

Легеневі проби – методи дослідження легень із метою визначення живонародженості; у випадку гниття легень вони невірогідні.

Бушу-Хаберди проба – полягає в тому, що в дитини, яка дихала, на поверхні легень у разі збільшенні за допомогою лупи чи мікроскопа під плеврою в альвеолах є добре помітні пухирці повітря у вигляді сріблястих білувато-сірих ділянок.

Галена-Шреєра проба – виконується для визначення живонародженості шляхом занурення всіх легень та їх шматочків у воду. Вона вважається позитивною, якщо грудний комплекс, легені, окремі частки та маленькі шматочки легеневої тканини плавають, тобто дитина дихала, жила.

Таранухіна проба – варіант плавальної легеневої проби, полягає в тому, що шматочки легень вкидають у посудину з водою, яка герметично закривається, та відкачують із неї повітря, створюючи знижений тиск. Це дає змогу шматочкам тканини спливати навіть за мінімальної кількості повітря в легенях, що є свідченням того, що мав місце вдих.

Гідростатична шлунково-кишкова проба (Бреслау проба) на визначення живонародженості, яка полягає в тому, що на органи шлунково- кишкового тракту накладають лігатури: на стравохід над діафрагмою, на вихід зі шлунка, на тонкий та товстий кишечник. Під час занурення у воду визначають, які ділянки шлунково-кишкового тракту спливають. Якщо плаває весь органокомплекс або лише шлунок, це свідчить про живонародженість. Вважається, що тонка кишка заповнюється повітрям протягом перших 6 годин життя, на 12 годину життя заповнюється й товста кишка. У разі розвитку гниття трупа проба невірогідна.

Використовують також рентгенологічну пробу Ділона яка виконується шляхом рентгенологічного дослідження легень та шлунково- кишкового тракту для виявлення в них повітря (навіть незначної кількості - 0,2 см3). За спостереженням Я.Г. Ділона навіть за відсутності повітря в легенях дитина живе деякий час, якщо до шлунка після народження потрапило повітря.

Оптична проба – метод визначення живонародженості, який ґрунтується на наявності мармурового вигляду поверхні легень у живо народжених, зумовленого значною кількістю блискучих пухирців під плеврою (краще видно за допомогою лупи).

Проба на прохідність пуповини – полягає в нездатності в живонароджених пропускати воду через судини (науково достатньо не обгрунтована)

Вушна проба (проба Вента-Вредена) полягає в тому, що під час розтину померлого немовляти визначають наявність повітря в барабанній порожнині вуха шляхом розтину порожнини під водою. Наявність у барабанній порожнині слизу, а не повітря є свідченням мертвонародженості.

Мертвонародженість – в акушерській практиці народження або вилучення з організму матері плода за строку вагітності від 28 тижнів та більше, тобто плода зростом 35 см та більше, масою 1000 г та більше, що після відділення від матері не зробив жодного вдиху.

Основними причинами мертвонародженості є: ускладнення вагітності (нефропатії, цукровий діабет, отруєння, у т.ч. алкоголем, тощо), неправильне положення плода, патологія пологів; у антенатальному періоді: асфіксія, гемолітична хвороба, внутрішньоутробна інфекція, вади розвитку тощо. Визначення мертвонародженості має значення для розслідування кримінальних справ, пов'язаних із дітовбивством та у випадку пологів поза медичною установою.

Внутрішньоутробна смерть – смерть зародка або плода, що настає в організмі матері за будь-якого строку внутрішньоутробного життя. Вона можлива в разі маткової й позаматкової вагітності. Поняття 'внутрішньоутробна смерть” включає смерть, що розвивається в анте- та інтранатальному періодах. Внутрішньоутробну смерть не слід ототожнювати з мертвонародженням та абортом, бо ці поняття вужчі: перше належить лише до життєздатних плодів (від 28-го тижня та більше), а друге – до ембріонів та ще нежиттєздатних плодів віком менше 28 тижнів.

Вірогідною ознакою внутрішньоутробної смерті є мацерація шкіри, нерідко з автолізом внутрішніх органів, а іноді й з їх резорбцією. Основною ознакою внутрішньоутробної смерті є ателектаз легень, що свідчить про відсутність позаутробного дихання, та відсутність повітря в шлунково-кишковому тракті, що підтверджується негативною гідростатичною життєвою пробою. Аноді за рахунок активних дихальних рухів плода через внутрішньоутробну асфіксію легені можуть розправлятися, а альвеолярні ходи та альвеоли заповнюються рідиною шляхом аспірації її плодом. На гістологічних препаратах через низький вміст білків у навколоплідних водах альвеоли здаються порожніми, але в них та в альвеолярних ходах та бронхах є рогові лусочки, клубочки меконію та клітини акціонального епітелію, зрідка Пашкове волосся.

Трапляються випадки смертельного внутрішньоутробного отруєння плода алкоголем. В одному зі спостережень у мертвонародженої дитини в крові кількість алкоголю становила 3,6 ‰, у сечі – 4,9 ‰. З обставин відомо, що мати під час народження дитини була в стані алкогольного сп'яніння.

Можливість внутрішньоутробної смерті слід враховувати під час експертизи трупів новонароджених із метою діагностики дітовбивства або живонародженості.

Асфіксія плода (син. внутрішньоутробна асфіксія) – патологічний стан, що виникає у відповідь на обмежене надходження кисню та проявляється порушенням ритму серцевих тонів плода. Вона є наслідком багатьох видів акушерської патології, різних захворювань матері та інтранатальної патології. Найчастіше цьому сприяють: припинення плацентарного кровообігу в разі передчасного відшарування плаценти, стиснення пуповини, обвиття пуповини навколо тіла плода. Ознаки внутрішньоутробної асфіксії: наявність у дихальних шляхах (до бронхіол) часточок навколоплідної рідини, іноді меконію; повнокров'я легень (насичений синьо-червоний колір та значна кількість крові на розрізі) за відсутності в них повітря, що вказує на передчасне дихання плода ще в порожнині матки та надходження крові до судин малого кола кровообігу; дрібні екхімози на легенях та серці.

Асфіксія новонародженого – патологічний стан новонародженого, коли протягом перших хвилин після народження за наявності серцевої діяльності дихання не з'являється або виявляється окремими нерегулярними дихальними рухами. Асфіксія новонародженого є наслідком багатьох видів акушерської патології, різних захворювань матері та плода, а також може бути зумовлена: аспірацією навколоплідної рідини в постнатальному періоді під час першого вдихання повітря; випадкова асфіксія – задушенням навколоплідними оболонками; "присипанням" та дітовбивством.

Доношеність плода – нормальний строк перебування плода в материнському організмі; становить у середньому 10 сидеричних місяців, або 280 діб. Доношений плід, народжений в кінці 10-го сидеричного місяця (40-го тижня), має в середньому довжину тіла 48-52 см, масу 2500-3500 г, окружність голови – 34-36 см, великий косий розмір голови – 12-13 см, поздовжній розмір голови – 10-11 см, поперечний розмір голови – 8-9,5 см, окружність грудей – 32-34 см, ширину в плечах – 10-12 см, окружність плечей – 35 см, відстань між вертлюгами стегнових кісток – 9-10 см; ядра скостеніння (Беклера) діаметром 0,5 см; ядра скостеніння в п'ятковій, таранній, кубоподібній кістках та проксимальному епіфізі великогомілкової кістки, в крижі; маса плацента – 500-600 г; довжина пуповини – 50-60 см, товщина пуповини – 1,5-2 см. Доношеність плода дуже близька до поняття “зрілість плода”.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого
  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами