Гниття трупа – це пізнє трупне явище, що руйнує мертве тіло. Ознаки гниття трупа: відшарування епідермісу (мал. 170), гнильна венозна сітка, гнильна емфізема, “трупна зелень” тощо. Кінцеві продукти гниття різноманітні: амінокислоти, аміни, органічні кислоти, крезол, фенол, гази. Багато з них мають різкий неприємний запах. Оптимальні умови гниття: температура – 20-35°С, вологість – 60-70%, достатня кількість повітря. Улітку на відкритому повітрі за сприятливих умов труп дорослої людини може повністю згнити (перетворитися на скелет) за 1-2 місяці.
Гнильна венозна сітка – розвиток гниття за ходом крупних судин (171), зокрема, під шкірою, відбувається переважно у випадках, коли смерть розвивалася повільно з періодом агонії та мікроби проникли в кров і поширилися по всьому організму. Це прояв пізніх трупних змін. Швидкість розвитку гнильної венозної сітки залежить від багатьох чинників: характеру захворювання, температури та вологості навколишнього середовища тощо.
Мал. 171. Гнильна венозна сітка на ногах.
Мал. 172. Помітна поява трупної зелені на шкірі живота.
"Трупна зелень" – гниття, що характеризується появою спочатку в здухвинній ділянці справа, потім у зоні пупка гнильних плям брудно- зеленого кольору (на кінець другої доби після смерті). Це прояв пізніх трупних явищ. Через 3-4 доби трупна зелень поширюється на весь живіт (мал. 172) та інші ділянки тулуба. Одночасно розвиваються явища підшкірної (гнильної) емфіземи.
Трупна емфізема (син. гнильна емфізема) розвивається внаслідок накопичення в підшкірній жировій клітковині газів, що утворюються внаслідок гниття трупа, та роздувають її. Особливо роздуваються обличчя, губи, молочні залози, живіт, мошонка, кінцівки (мал. 173, 174).
Мал. 173. Виразна гнильна емфізема трупа з початковими ознаками відшарування епідермісу.
Мал. 174. Виразна гнильна емфізема трупа з виразними ознаками відшаруванням епідермісу та підсиханням його.
Гази, що накопичуються в тканинах шиї, виштовхують язик із ротової порожнини, і він виступає з-за зубів. Тиск газів у черевній порожнині досягає іноді 2 атм і вміст шлунка може переміщуватися в порожнину рота – виникає т.зв. "посмертна блювота". Під час ексгумації трупів вагітних жінок, розтин яких не виконувався, можна виявити труп плода поза утробою матері, це т.зв. "посмертні пологи", при цьому може бути виворіт матки.
Одним із видів гниття є тління – процес розкладу білків за умови достатнього надходження повітря, помірної кількості вологи та переваги аеробних бактерій. Тління відбувається інтенсивніше, ніж звичайне гниття, з більш повним окисленням та су проводжується утворенням відносно незначної кількості газів із неприємним запахом.
Руйнування трупа від дії ентомофауни та інших чинників відбувається у випадку, якщо до трупа є доступ комахам (мал. 175). Із часом зникають м'які тканини трупа внаслідок гниття їх або руйнування комахами, тваринами, птахами – відбувається скелетування трупа, яке триває рік або декілька років. Можливий природний (за допомогою мікробів) або штучний розклад органічних сполук – мінералізація, у т.ч. трупа, на прості мінеральні сполуки – воду, аміак, сульфати, нітрати, оксиди різних металів, мінеральні солі; триває багато років.
Мал. 175. Виразна гнильна роздутість трупа (а), наявність личинок мух (б).
Процес розкладу трупа має 4 періоди та 8 стадій.
I період – мікробного розкладання – від моменту смерті до розвитку гнильної емфіхми (від 1-2-ї доби до 1-5 тижнів):
• "свіжий" труп – до розвитку ранніх трупних змін;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа“ на сторінці 2. Приємного читання.
