Епілепсія (син. "падуча" хвороба, "чорна" хвороба) – хронічна поліетіологічна хвороба, що характеризується повторними судомами та (або) психопатологічними пароксизмами й часто зміною особистості. Напади епілепсії супроводжуються судомами, що можуть призводити до тяжких ушкоджень через удари об навколишні предмети, а також спричинити смерть, зокрема, раптову смерть, під час епілептичного нападу. Якщо обставини смерті та анамнез невідомі, то діагностика епілепсії є складною експертною задачею.
Карантинні хвороби (син. особливо небезпечні інфекції) – умовна назва групи інфекційних хвороб, які характеризуються високою заразливістю й високою летальністю та щодо яких застосовують міжнародні карантинні обмеження. До карантинних хвороб належать: чума, холера, жовта пропасниця, натуральна віспа, висипний та поворотний тиф.
Розтин трупів людей, що загинули від карантинних хвороб, виконується з використанням спеціальних засобів (протичумного костюма) та в присутності лікаря-епідеміолога з особливо небезпечних інфекції. Поховання померлих відбувається з дотриманням спеціальних санітарних правил.
Кардіоміопатії – група захворювань, що характеризуються первинним вибірковим (або ізольованим) ураженням серцевого м'яза. Кардіоміопатії – збірне поняття, що поєднує групу уражень міокарда некоронарогенного та неревматичного походження; вона може бути: застійна (конгестивна, первинна міокардіальна хвороба); гіпертрофічна (дифузна чи локальна); облітеруюча (ендомюкардіальний фіброз, фібропластичний еозинофільний ендокардит Лефлера тощо); констриктивна (рестриктивна). Навіть за безсимптомного перебігу кардіоміопатії може розвиватися раптова смерть (особливо) у молодих або декомпенсація серця з розвитком серцевої недостатності. Для діагностики кардюмюпатій, окрім клінічних даних, важливим є морфометрія серця та гістологічне дослідження.
Лейкоз – пухлина, що виникає із кровотворних клітин з обов'язковим системним ураженням кровотворних органів, у т.ч. кісткового мозку, та витісненням нормальних ростків кровотворення. Лейкози поділяють на дві основні групи – гострі (бластні) та хронічні (більш диференційовані, ніж гострі). Через виразний геморагійний діатез внаслідок гострого лейкозу та через крововиливи в головний мозок можливий розвиток раптової смерті.
Розриви та прориви органів спонтанні виникають внаслідок розвитку патологічних процесів (гнійне запалення, некроз пухлини, туберкульоз, сифіліс тощо); бувають причиною раптової смерті. Наприклад, розрив серця на фоні інфаркту міокарда з розвитком тампонади серця; розрив змінених внаслідок патологічного процесу судин із розвитком кровотечі; розрив маткової труби внаслідок трубної вагітності з розвитком внутрішньочеревної кровотечі; перфорація шлунка чи дванадцятипалої кишки внаслідок виразки; розрив легені внаслідок емфіземи з розвитком пневмотораксу; розрив селезінки в разі спленомегалії тощо.
Раптова смерть немовлят
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рефлекторна смерть“ на сторінці 3. Приємного читання.
